14 травня 2024 року відбувся науково-методологічний семінар кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка за участю кандидата філологічних наук, доцента кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Тараса Лучука. У доповіді на тему “Неотерик і неокласик: як Зеров Катулла перекладав” доповідач зосередив увагу на перекладах Миколи Зерова із латиномовної літератури, зазначивши при цьому, що ця історія розповідає нам загалом про епоху Розстріляного відродження.

Після ґрунтовного огляду контексту появи першого книжкового видання перекладів римської поезії, які підготував Зеров, Тарас Лучук звернувся до питання добору творів, їхнього зв’язку з ситуацією, коли вони з’явилися українською мовою. Йшлося  як про відгуки критики, так і про подальші передруки в антологіях. Зокрема, доповідач розглянув львівське видання, яке підготував Святослав Гординський, доводячи, що джерелом послугувала не опублікована 1920 року “Антологія римської поезії”, а рукописи, які Зеров подарував Іванові Крип’якевичеві.

Доповідач проаналізував особливості символіки й ритміки перекладів Зерова, їхнє місце в історії української літератури, зазначивши, що попередню найбільшу добірку римської поезії українською мовою підготував Тарас Франко.

У дискусії, яку модерувала професорка Олена Галета, обговорили текстологічні особливості перекладів Зерова, наявність та ступінь збереження його рукописів, залучення іншомовних перекладів римської літератури у процесі підготовки власних версій. Також прозвучали питання, які стосувалися багатозначності й нерідко провокативності Катуллових епіграм, їхніх інтертекстуальних особливостей, а також ймовірності віднайдення рукописів, втрачених під час репресій.