ОСИПОВІ РОЗДОЛЬСЬКОМУ–150

ОСИПОВІ  РОЗДОЛЬСЬКОМУ–150

Український фольклорист, класичний філолог, перекладач. Співпрацював у колі відомих  дослідників – Івана Франка, Михайла Грушевського, Володимира Гнатюка, Філарета Колесси та багатьох інших діячів. Самовідданою працею фольклорист уніс в українську науку багатий і дуже цінний матеріал, охопивши своєю увагою уснопоетичну традицію на зламі двох віків, аж до середини ХХ століття. Важливу роль відіграли його збірники народної прози («Галицькі народні казки», 1895, 1899; «Галицькі народні новели»,1900). Одним із перших в Україні застосував фонограф для фіксації мелодій. Його записи народних пісень із мелодіями ввійшли до двотомника «Галицько-руські народні мелодії» (1906, 1908; редагування С. Людкевича) та до збірника «Гаївки» (1909) в упорядкуванні В. Гнатюка.

Осип Роздольський народився у сім’ї священника на Тернопільщині (29 вересня 1872 року в с. Доброводи Збаразького повіту), дитинство провів на Львівщині у с. Берлин (Бродівський повіт), куди переїхала його родина. Навчався в Бродівській гімназії, закінчив філософський факультет Львівського університету. Працював гімназійним учителем у Коломиї, Перемишлі, Львові впродовж 1897–1929 років. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові, Українського науково товариства в Києві. Брав активну участь у багатьох експедиціях, метою яких було вивчення українських фольклорно-етнографічних надбань у різних регіонах України та поза її межами. Досліджував фольклорну традицію Опілля, Бойківщини, Буковини, Наддніпрянщини, Лемківщини. На Чернігівщині, де перебував фольклорист під час експедиції, його застала Перша світова війна, тому російський уряд заарештував його як австрійського підданого. Відбував заслання в Уральську, Симбірську, Казані одночасно з М. Мочульським, М. Грушевським. Після повернення до Львова продовжував викладацьку роботу в Академічній гімназії, одночасно займаючись фольклористичною та перекладацькою роботою. Перекладав твори українських класиків (І. Франка, В. Стефаника, Л. Мартовича, С. Васильченка, Лесі Українки) німецькою мовою. Переклав українською мовою “Евтифрон” Платона, “Медею” Еврипіда, “Прометей” Есхіла. Підготував грецько-український словник, граматику грецької мови (залишились у рукописі).

Осип Роздольський належить до тих дослідників, які своєю діяльністю намагалися наблизити українську науку до європейської.

За роки незалежності діяльність О. Роздольського привернула увагу сучасних науковців. Монографії про фольклориста опублікували працівники нашого факультету: Ганна Сокіл   (Осип Роздольський. Життя і діяльність. Львів, 2000. 165 с.); Ірина Довгалюк (Осип Роздольський. Музично-етнографічний доробок. Львів, 2000. 154 с.)