Презентація двомовної (в українському оригіналі та грузинському перекладі) збірки творів Івана Франка “Осінні думи” (2017)
16 травня 2017 року в Інституті франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація двомовної (в українському оригіналі та грузинському перекладі) збірки творів Івана ФРАНКА “Осінні думи”, яка вийшла у Тбілісі 2017 року і до складу якої ввійшли не тільки поетичні тексти, а й Франкові оповідання “На дні” та “Добрий заробок”.
Декан філологічного факультету, професор Святослав ПИЛИПЧУК привітав упорядників цього видання – науковців і перекладачів з Інституту україністики Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі: “Символічно, що Всеукраїнський фестиваль науки – 2017 у Львівському університеті розпочався зустріччю із грузинськими колегами, які прибули з дорогоцінним дарунком – перекладом творів Івана Франка мовою братнього народу. Це чудове видання засвідчує великі перспективи культурних і наукових зв’язків між нашими країнами”.
Упорядник книги, доктор філології Ніно НАСКІДАШВІЛІ розповіла, що збірку грузинських перекладів творів Івана Франка підготували до 160-річного ювілею Каменяра науковці Інституту україністики Тбіліського університету. За час свого існування з 2006 року цей осередок грузинської україністики у співпраці з українськими науковими установами опублікував 32 двомовні видання, серед яких – твори Г. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі України, М. Рильського, П. Тичини та інших українських класиків. Очолює цей напрям науково-видавничої діяльності директор Інституту україністики, президент клубу «Україна», доктор філології Отар Баканідзе. Цей авторитетний учений видав низку українознавчих праць, серед яких помітною є монографія про Івана Франка. Грузинські науковці виявили жвавий інтерес до докторської дисертації Івана Франка “Варлаам та Йоасаф” старохристиянський духовний роман і його літературна історія”, яку планують дослідити якомога глибше.
Докторант Тбіліського університету Вано Марчеладзе, який досліджує постколоніальну проблематику української та грузинської літератур, проінформував про творче життя сучасної літературної Грузії та запросив до співпраці у грузинській науковій періодиці. А грузинський історик Роман Афакідзе згадав про знакових постатей, що інтенсивно працювали над налагодженням українсько-грузинського діалогу. Зокрема звернувся до досвіду Михайла Грушевського, адже наш великий співвітчизник провів юність у Грузії, знав грузинську і цією мовою писав листи, котрі зберігаються в архівах і чекають оприлюднення. Зараз Роман Афакідзе працює над перекладом грузинською монументальної праці Михайла Грушевського “Історія України-Руси”.
Член-кореспондент НАН України, завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Микола ІЛЬНИЦЬКИЙ розповів про етапи українсько-грузинських літературних взаємин і поділився спогадами про свої неодноразові відвідини гостинної Грузії та зустрічі з грузинськими митцями.
Професор Михайло ГНАТЮК висловився про необхідність укладання угоди про співпрацю між нашими університетами.
Директор Інституту франкознавства Василь БУДНИЙ розмірковував про можливість видання в нашому Університеті збірки перекладів грузинської класики. Таким виданням можна було б започаткувати серію хрестоматій, присвячених інших літературам.
Участь у розмові взяли науковці Інституту Івана Франка НАН України. Зокрема, заступник директора з наукових питань Алла ШВЕЦЬ зацікавилася тематикою наукових досліджень, які проводять грузинські українознавці, перспективою виховання молодих наукових кадрів, намагаючись з’ясувати їхні наміри та бажання вивчати українську літературу. Порівнявши досвід українсько-грузинської співпраці в радянський час та в роки Незалежності, учасники презентації відзначили якісну зміну в галузі перекладознавчих студій, до яких тепер заохочуються етнічні грузини, що добре володіють українською мовою.
Завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка Микола ЛЕГКИЙ схвально оцінив задум і структуру презентованого видання, попросив пояснити, чому всій добірці віршів з різних творчих періодів Івана Франка вони вирішили дати назву одного з циклів збірки «З вершин і низин» – «Осінні думи». Відтак, спонукав гостей продекламувати декілька віршів із книжки, аби відчути потрібну ритмомелодику грузинського звучання, особливо у такій складній формі вірша, як сонет.
Пізніше грузинські науковці побували і в академічному приміщенні Інституту Івана Франка на вул. Драгоманова 18, де директор інституту, член-кореспондент НАН України, професор Євген НАХЛІК розповів про здобутки та перспективи академічної науки в Україні та попросив грузинських колег поділитися відповідним досвідом розвитку академічних осередків у Грузії.
В обидвох франкознавчих осередках на згадку про відвідини Львова грузинські гості з Інституту україністики отримали в дарунок для Тбіліського університету цінні книжкові видання з наміром подальших студій в обраному напрямку.