Розпочала свою роботу ІІ міжнародна мультидисциплінарна студентська конференція “Мозаїка наукової комунікації”

4 травня 2023 року розпочала свою роботу онлайн ІІ міжнародна мультидисциплінарна студентська конференція “Мозаїка наукової комунікації”. Студентська конференція об’єднала 149 учасників із 4 країн: України, Болгарії, Хорватії, Німеччини. Це –  17 міст: Львів, Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці, Острог, Хмельницький, Київ, Полтава, Кропивницький, Харків, Дніпро, Одеса, Сімферополь, Софія, Загреб, Єна.  22 університети: ЛНУ ім. Івана Франка, ВНУ ім. Лесі Українки, ТНПУ ім. В. Гнатюка, ПНУ ім. В. Стефаника, ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Дніпровський університет ім.О.Гончара, НУ «Острозька академія», ХФМК ім. В. Заремби, КНУ ім. Т. Шевченка, КУ ім. Б. Грінченка, УДУ ім. М. Драгоманова, Державний університет науки і технологій, КДА декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, ПНПУ ім. К. Ушинського, ЦДУ ім. В. Винниченка, ХНУ ім. В. Каразіна, НТУ «Дніпровська політехніка», ПНПУ ім. В. Короленка, ТНУ ім. В.Вернадського, Софійській університет Святого Климента Охридського, Загребський університет, Єнський університет імені Фрідріха Шиллера

Пропонуємо світлини з місця події онлайн:

За повідомленням Пресентру:

4 травня 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася ІІ Міжнародна мультидисциплінарна студентська конференція «Мозаїка наукової комунікації», організатором якої є філологічний факультет. Захід проводився в онлайн-форматі за допомогою платформи Zoom. До нього долучилися 149 учасників із 4 країн: України, Болгарії, Хорватії та Німеччини. Це –  17 міст: Львів, Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці, Острог, Хмельницький, Київ, Полтава, Кропивницький, Харків, Дніпро, Одеса, Сімферополь, Софія, Загреб, Єна. Учасники конференції – студенти з 22 університетів, серед яких ЛНУ ім. Івана Франка, ВНУ ім. Лесі Українки, ТНПУ ім. В. Гнатюка, ПНУ ім. В. Стефаника, ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Софійській університет Святого Климента Охридського, Загребський університет, Єнський університет імені Фрідріха Шиллера та багато інших.

З вітальним словом до учасників наукового зібрання звернувся в.о. декана філологічного факультету Роман Крохмальний. Він наголосив на важливості розвитку наукового простору в часі війни та висловив сподівання на те, що конференція відкриє нові можливості для наукової комунікації між студентами з різних міст та навчальних закладів. «Сьогоднішня конференція вже друга поспіль, уже щорічна, і нам приємно, що вона, хоч і друга, але барви її нові, цікаві та перспективні. Відбудова держави – це і мости, дороги, оселі, школи, університети та лікарні, але це і науковий простір, культурно-мистецький, національний вимір. Тому ми дуже раді, що ви всі відгукнулися на заклик студентського товариства філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка і долучилися до сьогоднішньої конференції. Вірю, що цей захід дасть вам нових друзів, відкриє нові можливості для наукової комунікації, що ви відчуєте себе міцнішими, більш поінформованими і комунікаційно сильнішими. Пам’ятайте, що зараз, завдяки нашим Збройним силам ми разом будуємо міцне майбутнє для нашої держави», – зауважив декан.

До вітань доєднався проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського університету Володимир Качмар. Він  відзначив, що конференція «Мозаїка наукової комунікації» вкотре показує ініціативність студентства Львівського університету, бажання розвиватися і своєю науковою і громадською діяльністю забезпечувати надійний та міцний тил. «Львівський університет є справді тим університетом, який, незважаючи на те, що в нашій державі зараз іде війна, незважаючи на складну ситуацію в освіті та науці не просто вижив, а й розвивається, і розвивається активно. Про це свідчать численні конференції, зустрічі, презентації, заходи спортивного та культурно-мистецького характеру, які проводяться в основному з ініціативи нашого студентства. Ми бачимо, що студенти є надзвичайно активними. Навіть на тих територіях, де зараз дуже складно, де щодня ідуть обстріли, життя також вирує і заклади вищої освіти працюють, а студенти залишаються справжніми патріотами своєї держави і пам’ятають, що в той час як одні захищають нашу свободу і незалежність на фронті, інші забезпечують надійний тил навчаючись, перебуваючи в аудиторіях, на конференціях і зустрічах. Адже саме це показує, що ми живемо, наша держава живе, наші навчальні заклади живуть і розвиваються, і це запорука того, що не за горами наша перемога і мирне життя», – сказав Володимир Михайлович.

Надалі до учасників наукового форуму звернулася голова Наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених філологічного факультету Анастасія Салюк. Вона наголосила, що головна функція науки – єднання свідомих людей, і закликала студентську молодь боротися за українську науку та робити все для її процвітання: «Однією з найважливіших функцій науки є об’єднувати і гуртувати свідомих людей, і тому ми зараз тут, і тому ми зараз разом. Хтось із вас уже вкотре бере участь у подібних конференціях, а для когось це буде дебют, але це зрештою не так важливо, адже найважливіше те, що кожен винесе для себе після цієї конференції. Наука має процвітати хоча б тому, що ми виборюємо її зараз, боремося за неї кожен на своєму фронті. Тож борімося за українську науку. Сам той факт, що сьогодні нас стільки зібралося задля науки, вже свідчить про те, що наша перемога точно не за горами і що все, що ми робимо зараз, – це правильно. Сьогоднішня наша подія наближає нас до перемоги. Тож бажаю кожному учаснику цієї перемоги – перемоги над ворогом і над самим собою».

Після цього організатори заходу вже традиційно підготували для присутніх сюрприз – привітання від цьогорічного амбасадора конференції, відомого українського письменника, перекладача, громадського діяча, фронтмена гурту «Жадан і Собаки» та кумира української молоді Сергія Жадана. Звертаючись до учасників конференції, він високо оцінив їхню ініціативність та зацікавленість наукою і підкреслив, наскільки важливо, щоб навіть під час війни наука та освіта функціонували безперебійно. «В часи війни дуже важливо, щоб наша наукова й освітянська спільнота і надалі функціонувала, щоб наші університети не припиняли свою роботу, щоб наші викладачі далі несли знання, щоб наші студенти далі ці знання здобували. Необхідно, щоб Україна й надалі звучала як країна науки, країна освіти, країна культури. Тому, вважаю, дуже важливо, що в цей час, у час, коли Україна виборює свою незалежність, свою свободу, ми тут, у тилу, не забуваємо про освіту і культуру», – сказав Сергій Жадан.

Перед початком секційних засідань Роман Крохмальний, звернувшись до молоді, своєрідно налаштував учасників на плідну наукову комунікацію: «Сьогодні на нас чекає потенційно енергетична наукова комунікація у стилі flash-talk і в мозаїчному компоненті, який об’єднує численні наукові доповіді, що постали з уст філологів, педагогів, психологів, філософів, культурологів, етнологів, політологів, істориків, представників культурно-мистецької сфери, дизайну та журналістики, і я сподіваюся, що вони дадуть свої приємні результати». Принагідно декан розповів, що організатори заходу вже підготували попередню версію збірника тез учасників конференції, а також нагадав про особливий формат наукового форуму, який передбачає динамічну комунікацію у стилі flash-talk з паралельним обговоренням доповідей та обміном думками і відгуками у чаті конференції в Telegram.

Надалі учасники наукового форуму продовжили роботу в рамках двох секцій. Під час секційних засідань було заслухано студентські доповіді на найрізноманітніші теми, що стосуються філології, культурології, психології, філософії, мистецтвознавства, соціології та багатьох інших галузей науки. Особливо чисельними були дослідження, присвячені аналізу знакових літературних текстів, окремих їхніх образів та мотивів, авторських мовних картин світу, а також дослідження з фонології, лексикології, фразеології різних мов. Багато уваги учасники приділили різноаспектним дослідженням української культури, старовини, історичних пам’яток та інших культурних надбань, що вказує на зацікавленість молоді українською минувшиною та історією. Водночас чимало доповідей висвітлювали сучасні тенденції у різних сферах, які транслюються через тексти, блоги й інші канали передачі інформації та вдосконалюються кожного дня. Інтерес студентів до цієї теми продиктований необхідністю знаходити все нові й нові шляхи подолання викликів, які постають перед суспільством у динамічному сучасному світі.

Варто додати, що вже традиційно тематика доповідей значною мірою була пов’язана із переосмисленням теперішніх подій в Україні, наприклад: «Лексичні новотвори воєнного періоду», «Вплив прагматонімів на волю українців після повномасштабного вторгнення», «Особливості зображення військових в українській ілюстрації періоду російського вторгнення 2022 року», «Ословлення травматичного досвіду війни в романі «Доця» Тамари Горіха Зерня» тощо. Ці та інші теми вкотре доводять небайдужість студентської молоді до долі держави та готовність критично переосмислювати травматичний досвід, черпаючи з нього досвід і силу для майбутніх звершень та відбудови країни.