Розпочала свою роботу Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 140-річчю від дня народження Михайла Возняка

За повідомленням Пресцентру:

11 листопада 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочала роботу Всеукраїнська наукова конференція «Інтелігент старої дати», приурочена до 140-річчя від дня народження академіка Михайла Возняка. Наукове зібрання організували кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського університету спільно з Науковим товариством імені Шевченка, Інститутом Івана Франка НАН України та Львівським національним літературно-меморіальним музеєм Івана Франка. Зважаючи на протиепідемічні обмеження, відкриття конференції відбулося за участі обмеженої кількості осіб з паралельною ZOOM-трансляцією заходу. Надалі захід відбувався виключно у дистанційному форматі.

Привітав учасників конференції Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Ректор наголосив на важливості проведення цієї конференції, окремо підкресливши цінність наукових доповідей, які підготували учасники форуму. «Михайло Возняк є тією постаттю, яка створила тогочасну історико-літературну наукову школу. Він, незважаючи на обставини, був і залишається Великим Українцем і вражаючою особистістю зі своїми науковими принципами і світоглядною позицією», – зауважив Ректор.

Звертаючись до організаторів конференції, Володимир Петрович зазначив: «Ви робите велику роботу, адже згадуєте постать Михайла Возняка не лише до ювілею – Михайло Возняк присутній щоденно у творчості кожного з Вас». Підсумовуючи, Володимир Петрович підкреслив, що кафедра української літератури, яка носить ім’я академіка Михайла Возняка об’єднала цікавих людей, талановитих літературознавців, науковий потенціал яких відомий усій Україні.

З вітальним словом до колег звернувся голова Наукового товариства імені Шевченка в Україні, дійсний член НАН України, професор Роман Кушнір, який окреслив діяльність Михайла Возняка в контексті розвитку Наукового товариства імені Шевченка. Роман Кушнір зазначив, що Михайло Возняк розпочинав свою активну наукову діяльність, коли Наукове товариство здобуло досить значну потугу й уже були сформовані секції. «Михайло Возняк працював поряд з Іваном Франком, який тоді очолював  філологічну секцію НТШ. Це була добра наукова школа, яку Возняк пройшов і перейняв у своїх колег. Приклад Михайла Возняка – це приклад передачі традиції НТШ і збереження тяглості поколінь», – констатував Роман Михайлович.

До вітань долучився директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України Євген Нахлік, який зауважив, що «сьогоднішньою конференцією ми віддаємо шану талановитому працелюбному і напрочуд продуктивному вченому, літературознавцеві, фольклористу, академіку Михайлові Возняку». Євген Казимирович акцентував на непересічності постаті Михайла Возняка та його вагомих літературознавчих здобутках. «Численні праці Михайла Возняка становлять джерелознавчу, фактографічну, біографічну і текстологічну основу сучасних досліджень історії українського письменства, давнього та нового, а також історії мовознавства та розвитку фольклору. Возняківське опертя на джерела зажди буде надійним орієнтиром у розбудові літературознавчих інтерпретацій та неодмінним інструментом для їхньої верифікації», – висловив переконання Євген Нахлік.

Підсумки, перспективи і наукові плани кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка окреслив її очільник, доцент Володимир Микитюк, який підкреслив, що «підведення підсумків діяльності кафедри, з нагоди відзначення ювілею її Патрона, вже стало доброю традицією». Володимир Ількович подякував усім, хто долучився до організації наукового форуму і побажав усім учасникам конференції цікавих доповідей та не менш цікавого обговорення наукових ідей.

Опісля офіційного відкриття конференція продовжила роботу у форматі пленарного засідання. Ґрунтовні наукові доповіді, присвячені постаті і вагомій діяльності Михайла Возняка, виголосили провідні вчені, літературознавці та дослідники. Так, доктор філологічних наук, завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, професор Михайло Гнатюк презентував колегам доповідь «Джерелознавчі ідеї історії української літератури Михайла Возняка». Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Ігор Набитович представив виступ «Імпресіоністичні мотиви «галицької різанини» 1846 року в оповіданнях Івана Франка «Місія» та «Різуни». Кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця, доцентка кафедри української преси Львівського університету Наталія Тихолоз презентувала наукове дослідження «Класик між академіків: епістолярні діалоги Тараса Франка з Михайлом Возняком і Олександром Білецьким». Завершив пленарне засідання виступ кандидата філологічних наук, в.о. декана філологічного факультету Романа Крохмального, який представив доповідь «Особливості когерентности літературознавчих досліджень і сучасної наукової комунікації (методологічні зауваги)».

По завершенні пленарного засідання конференція продовжує роботу у чотирьох секціях («Світоглядна та громадянська просторінь Михайла Возняка», «Франкознавча парадигма», «Середньовічні та ранньомодерні студії», «Поліфонія філологічної праці (історіографія літератури, текстологія, джерелознавство)»), наукова проблематика яких охоплює низку літературознавчих питань. Зокрема, учасники конференції дискутуватимуть про історіософські ідеї в літературознавчих студіях Михайла Возняка, націософські аспекти наукової спадщини видатного вченого, національний елемент у його дослідженнях про українську драматургію, пісенні жанри в дослідженні Михайла Возняка та ін.

З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.