«Словенські обрії: словенсько-українські літературні взаємини»

10.02.2021 | 12:49

28 січня 2021 р. відбулося у форматі онлайн спільне засідання Комісії всесвітньої літератури та міжкультурної комунікації ім. Миколи Лукаша НТШ і Катедри слов’янської філології ім. проф. Іларіона Свєнціцького ЛНУ ім. Івана Франка із обговоренням на тему «Словенські обрії: словенсько-українські літературні взаємини». Доповідачі й дискутанти звернулися до проблематики представлення словенської літератури в Україні та української у Словенії.

Наукові доповіді на тему «Словенська література в Україні: досягнення і перспективи» виголосили працівники катедри слов’янської філології:  асистент Мар’яна Климець охарактеризувала основні віхи перекладу словенської поезії українською мовою з кінця ХІХ ст., представляючи оригінальних авторів, українських перекладачів та багатий репертуар творів; доцент Наталія Хороз висвітлила нові здобутки української літератури у цій царині, до яких доклалися славістичні осередки Києва та Львова. Лектор словенської мови і перекладач української літератури Примож Лубей (співпрацівник Львівського та Люблянського університетів) поділився своїм досвідом перекладу наших сучасних авторів для словенських читачів у доповіді «Українська література в сучасній Словенії: з досвіду перекладача», де звернув увагу і на мовно-культурні проблеми перекладу, і на шляхи популяризації нашого письменства у словенському культурному контексті завдяки і самим публікаціям, і участі українських письменників у літературних фестивалях. До доповідачів долучилася  Марія Кочур (Літературний музей Григорія Кочура в Ірпені) із коротшим, але дуже інформативним виступом на тему «Доля поезій Франце Прешерна в перекладі Григорія Кочура», де вона розкрила історію рецепції творчости класика словенської літератури у працях українського перекладача, оповіла про перипетії із виданням перекладів Г. Кочура під чужим іменем та показала вагомість балканських письменників у задуманому проєкті «Антологія світового сонету», який Г. Кочурові не вдалося здійснити.

В обговоренні доповідей взяли участь Алла Татаренко (Львів), Олена Дзюба-Погребняк (Київ), Андреа Кальц (співпрацівник Люблянського університету та Київського національного університету ім. Тараса Шевченка) і Тарас Шмігер (Львів). Дискутанти заторкували різноманітні питання рецепції та історії перекладу. Дослідники загальноевропейського літературного процесу часто обминають увагою словенську літературу, а проте вона – багата й добре розвинена. Навіть українсько-словенські літературні контакти налічують понад сто років, хоча в їхній історії теж були перерви. Відрадно, що знайомство з обидвома літературами відбувається динамічно, і саме перекладачі виступають творцями нового канону сучасної перекладної літератури для читачів.  Організатори заходу щиро сподіваються, що їм вдалося ще трохи наблизити словенську літературу до українського читача.

Алла ТАТАРЕНКО, Тарас ШМІГЕР