Відбувся науково-методичний семінар катедри української мови ім. проф. І. Ковалика, присвячений памʼяті професора катедри української мови Юліана Костянтиновича Редька
03 травня 2023 р. відбувся науково-методичний семінар катедри української мови ім. проф. І. Ковалика, присвячений памʼяті професора катедри української мови Редька Юліана Костянтиновича.
Семінар став доповненням до презентації книги Редька Ю.К. «Сучасні українські прізвища (походження, словотвір, поширення)» (2023), яку катедра впорядкувала та видала. Зустріч наукової спільноти відбувалася у змішаному форматі – наживо та дистанційно, об’єднавши університетську міжкатедральну спільноту, студентів філологічного факультету, науковців із інших наукових та науково-навчальних закладів та найближчу родину Юліана Костянтиновича.
На необхідності та важливості таких заходів наголосив в.о. декана філологічного факультету Крохмальний Р. О. Відповідно до програми семінару, слухачі мали змогу ознайомитися із біографічними життєвими віхами Професора (Мосур О. С., доц. катедри української мови ім. проф. Івана Ковалика), а також із багатогранними зацікавлення Редька Ю. К. Зокрема Криса Б. С. (проф. кат. української літератури ім. акад. М. Возняка) окреслила його художню літературну творчість, поділилася власними спостереженнями над текстом повісти «Дурні діти» крізь призму актуальности твору про вічний моральний вибір, побажавши всім присутнім «залишатися в шляхетній природі» дійових персонажів твору.
Ономастичний доробок автора представила Купчинська З. О. (докт. філологічних наук, зав. катедри української мови ім. проф. І. Ковалика). Редько Ю. К. як видатний представник української ономастичної школи 50– 60 рр. досліджував ті питання, до яких і досі прикута увага ономастів: це і словотвір українських прізвищ, зв’язок антропонімів та ойконімів, словотворчі типи українських прізвищ, взаємопроникнення ономастики та соціолінгвістики, класифікація ойконімів тощо. Модераторка й доповідачка семінару зазначила, що своїми дослідженнями Юліан Редько далекоглядно випереджав свій час.
Своїми міркування про Професора як про перекладача поділилася і його внучка, Назаркевич Х. Я. Сама будучи перекладачкою, п. Христина відзначила церковні переклади автора, згадуючи, що він перекладав упродовж усього радянського періоду: з такими текстами могло ознайомитися в самвидаві лише найближче оточення Професора; зауважила, що той не сліпо перекладав біблійну літературу, а повсякчас намагався зрозуміти природу віри, шлях до неї, відзначивши при цьому, що Дідусь «залишається для неї ідеалом кабінетного вченого».
Презентуючи книгу, Купчинська З. О. розповіла про ідею та процес її видання, труднощі з впорядкуванням автентичних матеріалів, які лягли в основу докторської дисертації Професора, відзначивши, що попередньо видані його праці стали вже науковою рідкістю для ознайомлення, не втративши при цьому актуальности, а відтак існувала велика потреба у виданні презентованої праці, тому це подарунок катедри української мови своєму Учителеві.
На завершення семінару учасники семінару поділилися теплими спогадами про колишнього викладача та його творчий доробок: Гнатюк М. І. (проф. катедри теорії літератури та порівняльного літературознавства), п. Леся (невістка Професора), Кочан І. М. (проф., зав. катедри українського прикладного мовознавства), Г. Є. Бучко (канд. філологічних наук, Тернопільський національний пед. ун-т), Л. Кравченко (канд. філологічних наук, Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка), Редько Т. Ю. (донька Професора).
Науковець, Професор, Письменник, Перекладач, Людина, – у всіх цих іпостасях Редько Ю. К. був і залишається у світлій пам’яті взірцем шляхетности та академічности.
доц. Галина Кутня
