Відгук про навчання у рамках програми Еразмус+
Завдяки програмі Еразмус+ семестрове навчання в Університеті Коменського (Братислава, Словаччина) стало моєю здійсненою мрією, оскільки саме тут я отримала чудову нагоду зануритися у словацьке середовище, зокрема поглибити свої знання про словацьку культуру, літературу, історію, а також покращити мовні навички (моя спеціальність – словацька філологія).
НАВЧАННЯ
Особливо цінною для мене була можливість обрати навчальні курси (дисципліни) серед тих, які пропонує Центр словацької мови для іноземних студентів (Studia Academica Slovaca – SAS), який є частиною філологічного факультету Університету Коменського. Майже усі дисципліни я обрала саме з SAS-у і справді не пошкодувала про це, оскільки змістове наповнення курсів було якнайбільш спрямоване на застосування здобутих знань на практиці.
Особливістю деяких курсів також було те, що не раз викладачі спонукали до аналізу етнокультурних реалій (у моєму випадку – порівняння словацького і українського), що створило справжню уже міжкультурну комунікацію, оскільки кожен іноземний студент, наприклад, готував певну тему з огляду на тенденції у власній країні, порівнюючи їх зі словацькими. Відрізнялася також і форма домашніх завдань: здебільшого ми писали есе чи готували презентації. Усі матеріали для підготовки до занять викладачі ще до карантину завантажували в онлайн-систему чи надсилали на університетську електронну скриньку – і кожен студент через власний електронний кабінет отримував до них доступ.
Саме таким було навчання не тільки протягом перших трьох тижнів в аудиторіях університету, але і впродовж наступних місяців у карантинних умовах. Відтоді навчання проходило повністю у дистанційній формі (онлайн-заняття та онлайн-іспити).
ДОЗВІЛЛЯ
Перед тим, як розпочався карантин, я мала нагоду побувати на декількох подіях, які організувала студентська спільнота Erasmus Student Network (ESN), де познайомилася з іншими студентами.
Незабаром я зі ще однією студенткою відвідали близькі до Словаччини Чехію та Австрію, і ці невеличкі подорожі стали справді особливими моментами «докарантинного життя». Однак після послаблення карантинних заходів ми також змогли дослідити чимало цікавих куточків Братислави.
Словаччина швидко зреагувала на спалах пандемії у світі і ввела карантинний режим уже на початку березня. Студентів заклúкали виходити з гуртожитків тільки у випадку необхідності, тож наші «карантинні закупівлі продуктів» стали також можливістю поспостерігати за сповільненим темпом життя у місті.
ІНШІ ЦІКАВИНКИ
- Компактна student-friendly Братислава. Гуртожитки у місті знаходяться не надто близько до університету, проте тут дуже налагоджена транспортна система: усі тролейбуси та автобуси їздять відповідно до графіку (так було навіть під час карантину), тому проблем з тривалим очікуванням на транспорт не виникало. Також приємністю для студентів є й бібліотека у головному корпусі університету – тихе місце для зосередженого навчання. До того ж, кожний студент отримав доступ до власного Wi-Fi, підключення до якого є доступне не лише на території Словаччини, але й в інших країнах.
- Дисциплінована Братислава. З дисципліною і перебуванням іноземців на території Словаччини тут доволі строго – наприклад, для того, щоб отримати дозвіл на проживання (своєрідна «віза» для громадян України), доведеться оформити чимало документів і до приїзду, і після. Однак приємно вразило те, що координатори охоче нам у цьому допомагали. Дисциплінованим і навіть доволі суворо контрольованим був і карантинний режим, під час якого кожен справді намагався дотримуватися усіх правил і заходів безпеки.
- Естетична Братислава. Пізньою весною Братислава вкривається ружами і трояндами, які цвітуть майже всюди: при дорогах, біля гуртожитків та у парках (особливо, у парку Sad Janka Kráľa – їх тут ціле різноманіття!).
Зрештою, карантинні обмеження стали для мене справжнім викликом (живого спілкування і мовного середовища таки бракувало), але з іншого боку, я отримала унікальний досвід у багатьох різних сферах!
PS. Я впевнена, що цей семестр став для багатьох особливим часом для роздумів.
Ділюся також своїми:
В Братиславі будили голуби.
Туркоті-, воркоті- або просто бу.ли.
Я прощалася з ними словацькою мовою
Й фіксувала останні відтінки весни.
.