Відгук випускника бакалаврату ОП “Українська мова та література” Любомира Лесоніна про навчання на філологічному факультеті

Навчання на ОП “Українська мова та література” стало для мене несподіванкою, бо до останнього я гадав, що моя доля — журналістика. Та подавши документи на філологічний факультет, я точно не пошкодував. Фах філолога допомагає мені не лише орієнтуватись у мовознавчих чи літературознавчих питаннях, але й значно впливає на мій світогляд. Філологія — це про зміну свідомости, інакше кажучи, одного разу спробувавши цей “хліб”, од нього вже не відвикнеш. 

Найперше — викладачі. Саме вони прищепили мені оту істинну, щиру, непідробну любов до слова, головно — до літератури. Так “смачно”, наприклад, розповідати навіть про не дуже цікаві твори, як це вміє Ростислав Чопик — це талант. Або “розбирати по цеглинах” найскладніші мовознавчі питання доступно та з гумором, як на лекціях Уляни Добосевич. Або “виколупувати” з тексту таке, про що й сам автор не міг би здогадатись, як на семінарах Олени Галети. Дійсно: це безцінний досвід. Кожному раджу спробувати. 

Буду відвертим: не все на факультеті, зокрема на моїй спеціяльності, ідеально. Але — чи існує десь бездоганний університет? Питання риторичне. 

Тим, кому істина у слові важливіша за слово ефемерної “істини”, хто живе літературою, хто прагне в мові як у науці та філософії пізнати себе, перевідкрити, реалізувати, однозначно, без вагань і примусу, з чистою совістю, натхненно, щиро раджу: вступайте до нас, на цю спеціяльність чи будь-яку иншу. Переступите вперше цей поріг школярем. Вийдете з нього — професіоналом.