Всеукраїнська наукова конференція «ІНТЕЛІГЕНТ СТАРОЇ ДАТИ»: до 140-річчя від дня народження Михайла Возняка

11 листопада 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся науковий форум із нагоди 140-річчя від дня народження почесного патрона кафедри. У зв’язку із карантинними обмеженнями конференцію проводили на платформі «Zoom».

Організувала наукове зібрання кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка філологічного факультету за участі Інституту Івана Франка НАН України, Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка та Наукового товариства імені Шевченка. На конференції представлено 45 доповідей учасників із університетів України (Дрогобич, Житомир, Київ, Львів) та Польщі (Люблін).
Учасників наукового зібрання привітав Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Він наголосив на важливості доробку академіка Михайла Возняка для української філології, поліфонії наукових доповідей, представлених на конференції. «Михайло Возняк є тією постаттю, яка створила тогочасну історико-літературну наукову школу. Він, незважаючи на обставини, був і залишається Великим Українцем, вражаючою особистістю зі своїми науковими принципами і світоглядною позицією», – зазначив очільник університету. Висловлюючи вдячність учасникам конференції, Володимир Мельник підкреслив: «Ви робите велику роботу, адже згадуєте постать Михайла Возняка не лише до ювілею – Михайло Возняк присутній щоденно у творчості кожного з Вас».
До вітальних слів долучився професор Роман Кушнір, академік НАН України, голова Наукового товариства імені Шевченка в Україні. Він наголосив на важливості діяльності ученого в НТШ: «Михайло Возняк працював поряд з Іваном Франком, який тоді очолював філологічну секцію НТШ. Це була добра наукова школа, яку Возняк пройшов і перейняв у своїх колег. Приклад Михайла Возняка – це приклад передачі традиції НТШ і збереження тяглості поколінь».
Зі словами вітання до присутніх звернувся Євген Нахлік, член-кореспондент НАН України, директор Інституту Івана Франка НАН України, акцентувавши на важливості проведення конференції: «Сьогоднішньою конференцією ми віддаємо шану талановитому працелюбному і напрочуд продуктивному вченому, літературознавцеві, фольклористу, академіку Михайлові Вознякові». У вітальному слові доповідач наголосив на вагомості постаті Михайла Возняка в історії української гуманітаристики: «Численні праці Михайла Возняка становлять джерелознавчу, фактографічну, біографічну і текстологічну основу сучасних досліджень історії українського письменства, давнього та нового, а також історії мовознавства та розвитку фольклору. Возняківське опертя на джерела завжди буде надійним орієнтиром у розбудові літературознавчих інтерпретацій та неодмінним інструментом для їхньої верифікації».
Завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка доцент Володимир Микитюк коротко окреслив основні здобутки «вознякознавства» на філологічному факультеті та загалом в університеті за останні тридцять років, озвучив плани подальшого системного вивчення спадщини патрона кафедри, висловив подяку організаторам та учасникам зібрання, побажав цікавих доповідей і дискусій.
По завершенні офіційного відкриття робота конференції тривала у форматі пленарного засідання, де було представлено 5 наукових доповідей, присвячених життєвому та творчому шляху Михайла Возняка. Завідувач кафедри теорії літератури, професор Михайло Гнатюк виступив із доповіддю «Джерелознавчі ідеї історії української літератури Михайла Возняка». Доктор філологічних наук, професор Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні презентував присутнім виступ «Імпресіоністичні мотиви “галицької різанини” 1846 року в оповіданнях Івана Франка “Місія” та “Різуни”». Наталія Тихолоз, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української преси факультету журналістики доповідала на тему «Класик між академіків: епістолярні діалоги Тараса Франка з Михайлом Возняком і Олександром Білецьким». Завершальним акордом пленарного засідання стала доповідь кандидата філологічних наук, доцента, виконувача обов’язків декана філологічного факультету Романа Крохмального «Особливості когерентности літературознавчих досліджень і сучасної наукової комунікації (методологічні зауваги)».
Після завершення пленарного засідання учасники конференції продовжували роботи в чотирьох тематичних секціях («Світоглядна та громадянська просторінь Михайла Возняка», «Франкознавча парадигма», «Середньовічні та ранньомодерні студії», «Поліфонія філологічної праці (історіографія літератури, текстологія, джерелознавство)», де дослідники мали змогу висвітлити всі аспекти багатогранної діяльності Михайла Возняка. Відбулися цікаві дискусії про проблеми історіософських ідей в літературознавчих студіях, франкознавчих студій, досліджень давньої української літератури, історіографічних ідей «академіка з легенди».
У пленарному засіданні та роботі секцій взяли активну участь представники кафедр філологічного факультету, аспіранти, студенти. Завершальним етапом конференції стало підсумкове засідання, де учасники мали змогу поділитися враженнями та обговорити перспективи проведення майбутніх наукових заходів.

Інформацію підготував

 Назар Годованець