Радо запрошуємо на загальноуніверситетську вибіркову дисципліну «Про що не мовчать листи: епістолярій українських письменників ХІХ – першої половини ХХ ст.», яку у наступному навчальному році (2023-2024), 3 семестрі викладатиме професор кафедри української фольклористики, доктор філологічних наук Святослав Пилипчук.

Чи замислювалися ви над тим, якими були відомі українські письменники у приватному житті, з ким спілкувалися, чим захоплювалися, про що мріяли? Відповіді на усі ці (та багато інших) питання знаходимо у їхніх листах. Саме цей жанр документальної літератури займає вельми важливе місце у спадщині українських майстрів пера. Нерідко листи ставали своєрідним продовженням художніх змагань митців. Знаковим у цьому контексті є зізнання Василя Стефаника. Неперевершений новеліст, підкреслюючи роль і значення епістолярію у своїй творчій біографії, зазначав: «Моя література в моїх листах». Окрім художньо-естетичної вартості, листи мають значну інформаційну цінність, є цікавим і, головно, надійним джерелом відомостей про життя письменника в літературі і довкола неї. Крізь призму епістолярію рельєфніше постає неповторна індивідуальність автора, випрозорюється справжнє обличчя живої людини. У листуванні, цьому, за влучним висловом Юрія Шереха, «внутрішньому діалозі із власною совістю», закладено розгадки багатьох таємниць, які віддавна «тривожать душу» читача. Отож у межах авторського курсу запропоновано розбір (з особливим акцентом на з’ясуванні «покинутих секретів») листування видатних українських письменників (Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської, Василя Стефаника та ін.), спрямований на встановлення меж дії гравітаційного поля їхніх життєвих та духовно-інтелектуальних пошуків.