Засідання підсекції українського прикладного мовознавства Звітної наукової конференції Університету

08 лютого 2023 року відбулося засідання підсекції українського прикладного мовознавства Звітної наукової конференції Університету за 2022 рік.

На засіданні заслухали доповіді викладачів кафедри українського прикладного мовознавства: доц. Фецко І.М., доц. Мацюк З.О., доц. Станкевич Н.І., доц. Хібеби Н.В., доц. Щепанської Х.А., доц. Слободзяник О.З., доц. Збир І.М., доц. Кухарчишин М.І., доц. Чучвари А.П.

Тематика виступів охоплювала проблеми термінології, історії української мови, лінгводидактики, соціолінгвістики.

Доц. Фецко І.М. розкрила лінгвістичні аспекти аналізу терміносистеми природничо-музейної справи, визначила структурно-семантичні та генетичні ознаки термінів важливої галузі музейництва.

Доц. Мацюк З.О. проаналізувала специфіку лексико-семантичних маркерів мови українців Галичини к. ХІХ ст. – поч. ХХ ст. на матеріалі повісті Тараса Франка «Іван Франко».

Доц. Станкевич Н.І. на основі великої кількості сучасних науково-популярних видань визначила жанрові, структурні, графічні, мовні особливості текстів про мову.

Доц. Хібеба Н.В. привернула увагу до особливостей лексикографічної інтерпретації діалектної обрядової лексики обрядової лексики, розповіла про нові риси бойківських говірок та  продемонструвала структуру словникової  структур словникової статті словника діалектної обрядової лексики, який підготовлений до друку.

Доц. Щепанська Х.А. уточнила зміст термінів «мовна шизофренія» та «білінгвізм», вказала на небезпеки мовної шизофренії, наслідками якої є шизоглосія, суржик, нівеляція культури мови як суспільної цінності та цінності та загроза втрати мови як основної ознаки нації. Показала ставлення  студентів до явища лінгвоциду як засобу нівеляції самості українців.

Доц. Слободзяник О.З. розповіла про староукраїнські назви лісу (ліс, луг, гай, хаща, пуща), показала специфіку семантики лексем та визначила їхні відповідники у сучасних гуцульських говірках. Науково довела, що назви лісів консервують цілісну лінгвістично-географічну історію рідного краю та мови.

Доц. Збир І.М. поділилася досвідом укладання підручників з української мови як іноземної для корейських студентів, розповіла про структуру авторського підручника з УМІ рівнів В1–В2 для корейських студентів та особливість роботи з ним в корейськомовній авдиторії.

Доц. Кухарчишин М.І. ознайомила з особливостями комп’ютерної метафори в українській біологічнійтермінології. Терміни-метафори, на думку доповідачки, сьогодні є закономірним природним явищем, метафоризація забезпечує появу нових термінів та сприяє розвитку креативних механізмів взаємодії різних галузей знань.

Доц. Чучвара А.П. розповіла про результати спостережень за неофіційним іменником школяра, виявила особливості їх виникнення, мотиваційні та лексико-семантичні ознаки неофіційних назв школярів.

Засідання підсекції українського прикладного мовознавства завершилося широким та плідним обговоренням обговорення проблем, порушених у доповідях. Участь у дискусії взяли всі присутні на засіданні члени кафедри.