Зустрічі з Любомиром Медвідем

href=”https://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/11/IMG_6120-1.jpeg”>
2 листопада 2023 р. кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка організувала творчу зустріч-розмову на тему «Із секретів майстерности», на яку був запрошений як почесний гість народний художник України, заслужений діяч мистецтв України, академік, професор Національної академії мистецтв Любомир Медвідь, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за цикл живописних творів «Ремінісценції» (2014). Для здобувачів, які навчаються за ОП «Літературна творчість» відомий маляр є цікавим також і як автор оригінальних есеїв, модерністських п’єс та «ремінісцентних» віршів.

Модерував зустріч завідувач катедри, проф. Михайло Гнатюк. Подію мали змогу відвідати не тільки магістранти ОП «Літературна творчість», а й всі зацікавлені, а також була змога долучитися до заходу під час трансляції, яку організувало «Наукове товариство філологів ЛНУ ім. І. Франка».

Любомир Медвідь радо ділився з молоддю не лише секретами своєї творчості, а й (ви)зрілими поглядами на різні глобальні проблеми. Наскрізною ниткою зустрічі була тема сучасної цивілізації і шляхів її розвитку, зокрема щодо візії майбутнього України як держави.

Митця насторожує усе «машинне» як проблема усього світового суспільства, що проникає через маскультуру, позірні інсталяції, а спроможності культури не завжди використовуються сповна. Любомир Медвідь насамперед прагнув довести студентській молоді, що «ідеї мають бути ціннісними, прогресивними, високого змісту і високого штибу».

Важливим джерелом «високих» ідей у мистецтві Л. Медвідь уважає християнство. Коментуючи свої картини, які було презентовано для авдиторії за допомогою проєктора, художник намагався пояснити, що картини – це не просто зображення (на відміну від фотографії), а “тексти”, які повинні насторожувати реципієнта. Практично у кожній картині вміщено символи, які засвідчують про духовні «змагання» і «падіння» людини. Також митець не заперечує про впливи на його творчість абсурдистських ідей Ежена Йонеску та Франца Кафки.

Особливо знаковими для сучасного покоління є такі картини Л. Медвідя, як «Вавилон» (композиція представляє людську здатність «утворювати щось суперечливе із творцем»), «Блудний син» (син, який не повертається, а, навпаки, йде від отчого дому), «Переоблік» («В житті багатьох людей найвагомішою подією є смерть: прожила, а не відбулася»), «Alter ego» (офіційна і глибинна версія нашого єства), «Ab ovo» («вічна

людська пристрасть до чогось матеріального і золотого») та багато інших, з якими також варто ознайомитися в альбомах художника.

Під час зустрічі художник також презентував і свій літературний доробок, вміщений у найновішій книжці «Кому повінь підвалиною», куди ввійшли: однойменний есей-феєрія та три п’єси («Пані-статуя», «Канібальчик», «На північ від фараона»), написані в стилі Йонеско.

Автор з оптимізмом і вірою поділився своїми рефлексіями, якими запалив молодь, за його ж словами, у «синхронному режимі ума і серця».

Прослухати запис трансляції можна на сторінці Наукове товариство філологів @philology_scienchttps: за покликанням:

https://www.instagram.com/reel/CzJepYtNID4/?igshid=MzRlODBiNWFlZA==

Підготував Тарас Мостовий (студент групи ФЛТм-11с)  <a