“Український консервативний модернізм: еклектика міту та традиції”: науковий семінар Михайла Сокульського

Дата проведення: 2023.05.18 о 16:40 год.
18 травня 2023 року відбувся науково-методологічний семінар кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства під керівництвом професорки Олени Галети, на якому аспірант кафедри Михайло Сокульський виголосив доповідь під назвою “Український консервативний модернізм: еклектика міту і традиції”. Доповідач розпочав із обґрунтування доцільності використання терміна “консервативний модернізм”, який свого часу впровадив у науковий обіг Костянтин Москалець, для означення окремого напрямку у творчості українських письменників 2 половини ХХ століття (Іван Багряний, Василь Барка, Тодось Осьмачка, а також Валерій Шевчук). Було з’ясовано стосунок цього терміна до таких стилістичних окреслень, як неокласицизм, необароко, неоромантизм, неосимволізм, а також до поняття “національно-органічного стилю” у потрактуванні Юрія Шереха.
Характерними ознаками консервативного модернізму доповідач визнав особливий стосунок до міту (за визначенням, що бере початок від концепції Фрідріха Вільгельма Шеллінга і втілюється в архетипній критиці Карла Ґустава Юнґа і теорії міту Мірча Еліаде) і літературної традиції (у потрактуванні Томаса Стернза Еліота). Йшлося насамперед про створення художнього світу за допомогою модерністичних художніх засобів з одночасним пошуком позачасових орієнтирів та відгуком на особливості формування й побутування національної літературної традиції. Ці ознаки були відслідковані на прикладі романів і повістей Тодося Осьмачки, Василя Барки й Валерія Шевчука.
У наступній дискусії учасники семінару обговорювали питання про типорологію пізнього українського модернізму, доречність застосування поняття “консервативний модернізм” щодо української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століть, відмінності між “консервативним модернізмом” і “європеїзмом” у поколінні повоєнної української еміграції через стосунок творчості окремих авторів до мітологічних традицій, питань переємності й протесту щодо попередників, а також позиціонування творчості українських авторів 2 половини ХХ століття на культурній мапі західного модернізму.