Опис курсу

Навчальна дисципліна “Актуальні проблеми перекладознавства” складається з двох рівноправних і взаємопов’язаних частин – теоретичної і практичної, кожна з яких має власну мету.
Мета першої складової зазначеної навчальної дисципліни полягає в ознайомленні студентів з теоретичними основами і проблемами письмового перекладу наукових текстів (НТ), технічних текстів (ТТ), суспільно-політичних текстів (СПТ) та публіцистики, а також у висвітленні системи термінів і понять, що їх використовують в науці про переклад та в перекладацькій практиці.
Мета другої – в залученні студентів до усвідомленої аналітичної та практичної роботи в зазначених галузях перекладознавства та перекладу.

Для досягнення мети навчальної дисципліни “Актуальні проблеми перекладознавства” в процесі її викладання необхідно вирішити такі завдання:

1) надати інформацію щодо комплексу наук, з яких складається перекладознавство;
2) навчити студентів чіткого розуміння проблем і правильного використання термінів і понять теорії письмового перекладу НТ, ТТ, СПТ та публіцистики;
3) навчити студентів застосовувати правила перекладу НТ, ТТ, СПТ та публіцистики на практиці: в процесі перекладу текстів, запропонованих викладачем та обраних самостійно;
4) розвинути у студентів вміння самостійно спостерігати за реальним процесом перекладу, робити на основі цих спостережень висновки та узагальнення.

У результаті опанування дисципліною студент повинен:

знати:
– правила та особливості письмового перекладу НТ, ТТ, СПТ та публіцистики;
– практичну та наукову проблематику письмового перекладу НТ, ТТ, СПТ та публіцистики.

уміти:
ПРН 1. Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення.
ПРН 2. Упевнено володіти державною мовою для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною мовою.
ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі.
ПРН 4. Оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування.
ПРН 5. Знаходити оптимальні шляхи ефективної взаємодії у професійному колективі та з представниками інших професійних груп різного рівня.
ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації.
ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.
ПРН 10. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні
факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів (залежно від обраної спеціалізації).
ПРН 12. Дотримуватися правил академічної доброчесності.
ПРН 13. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються.
ПРН 14. Створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів та жанрів.
ПРН 16. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з обраної філологічної галузі для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.
ПРН 18. Володіти на високому рівні чеською мовою для здійснення професійної діяльності.
ПРН 19. Володіти технікою письмового та усного перекладу з чеської мови на українську і з української мови на чеську, вміти працювати з текстами різних типів, тематики, стилів та жанрів.
ПРН 20. Уміти обирати оптимальні перекладацькі стратегії та рішення, організовувати процес перекладу відповідно до типу, тематики, стилю та жанру тексту мовою оригіналу і способу його оформлення мовою перекладу.

– застосовувати правила та особливості перекладу різних НТ, ТТ, СПТ та публіцистики під час перекладацького процесу;
– обґрунтовувати свої перекладацькі стратегії та рішення;
– застосовувати набуті знання для власних спостережень за реальним процесом перекладу та самостійних висновків на основі цих спостережень;
– користуватися спеціальною літературою, необхідною для поповнення знань у галузі перекладознавства та навичок у галузі перекладу;