Історія української літератури (ХІ–ХVІІІ століття)_035.09, 035.10, 035.01 (літературна творчість)

Тип: Нормативний

Кафедра:

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
13Залік
22Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
132доцент КРУК ГалинаФЛл-11, ФЛл-12, ФЛт-11, ФЛф-11
216доцент КРУК ГалинаФЛл-11, ФЛл-12, ФЛт-11, ФЛф-11

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
132ФЛл-11доцент КРУК Галина
ФЛл-12доцент КРУК Галина
ФЛт-11доцент КРУК Галина
ФЛф-11доцент КРУК Галина
232ФЛл-11доцент КРУК Галина
ФЛл-12доцент КРУК Галина
ФЛт-11доцент КРУК Галина
ФЛф-11доцент КРУК Галина

Опис курсу

Мета курсу: системне та послідовне вивчення закономірностей літературного розвитку XI–XVIII ст.

Завдання:

  • з’ясувати обсяг поняття «українська література XI–XVIII ст.», функції перекладних джерел, методологічні засади періодизації літературного процесу, окреслити основні наукові школи та здобутки дослідників різного часу;
  • розглянути проблему жанрів – дію візантійських зразків і їхню еволюцію на українському ґрунті, – а водночас наголосити зустріч цивілізаційних процесів Сходу та Заходу, присутність національних культур у Візантії як Східній Римській імперії та в ширшому східному колі;
  • окреслити специфіку стильового розвитку української літератури впродовж зазначеного періоду як співвідношення духовного й історичного компонентів, що зумовлює тяглість літературної свідомости;
  • ознайомити студентів із риторичною природою текстів XI–XVIII ст., із постійними та змінними ознаками їх функціонування;
  • навчити читати, коментувати й інтерпретувати твори, які належать до того чи того стилю;
  • звернути увагу на характер рецепції та інтерпретації у творах давнього письменства, Святого Письма, візантійської патристики, а також на явища, в яких відображено зв’язок із европейськими літературними тенденціями;
  • наголосити ту єдність філософії та літератури, яка залишила відбиток на ключових текстах давнього письменства (зокрема, на текстах українського бароко), зумовивши специфіку поетики як утілення особливого образу світу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • перекладні твори християнської традиції, які стали основою для розвитку ориґінального письменства;
  • поняття «канону» як взірця для наслідування та як наукового інструментарію для відчитування авторських намірів і прийомів у процесі написання ориґінального твору;
  • проблематику дослідження текстів XI–XIII ст., зокрема характер функціонування твору, його мовної специфіки, поняття «редакції», «критичного тексту»;
  • основні «топоси» як явище, що об’єднує риторику та поетику;
  • історичну й сучасну періодизацію літературного процесу XI–XVIII ст.;
  • назви книг, імена авторів і дослідників їхніх творів;
  • зміст літературних пам’яток, які входять до програми курсу.

уміти:

  • читати, аналізувати твори різних жанрів, бачити їхні відмінні та спільні ознаки, зумовлені часом і обставинами творення, авторською індивідуальністю;
  • розрізняти стильові ознаки творів, їхню приналежність до певної школи, періоду;
  • висвітлювати проблематику творчости того чи того автора з погляду історії сприйняття та сучасного розуміння.

Матеріали

Опрацьовуючи матеріял нормативного курсу, студент повинен розуміти специфіку давніх текстів, зважати на наукові коментарі, які допомагають осягнути джерела творів, їхні зв’язки з іншими жанрами, історію прочитання. На особливу увагу заслуговують авторські передмови, проблематика авторства загалом.

У процесі аналітичного читання тексту бажано робити записи у спеціяльному зошиті: нотувати основні відомості про твір, про історію його дослідження, про композицію, про вияви авторської манери письма чи про проблематику анонімности.

Підібраний список наукової літератури формує уявлення про зацікавлення літературною епохою ХІ–ХVІІІ ст., а також виявляє стан досліджености творів і сучасну проблематику їх вивчення.

Літературні тексти:

  1. «Повість временних літ».
  2. «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона.
  3. «Читання про святих князів Бориса і Гліба» та «Житіє Теодосія Печерського» преподобного Нестора.
  4. «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
  5. «Слово о полку Ігоревім».
  6. Києво-Печерський патерик.
  7. Галицько-Волинський літопис.
  8. «Ходіння» ігумена Данила.
  9. Твори Юрія Дрогобича.
  10. Твори Павла Русина.
  11. Твори Станіслава Оріховського.
  12. Вірші Герасима Смотицького.
  13. Вірші Дем’яна Наливайка.
  14. Твори Івана Вишенського.
  15. «Просфонема».
  16. «Вірші на Різдво» Памва Беринди.
  17. «Розмишлянє о муці Христа Спасителя» Йоаникія Волковича.
  18. «Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіяна Саковича.
  19. «Євхаристеріон» Софронія Почаського.
  20. «Лямент на смерть отця Леонтія Карповича» Мелетія Смотрицького.
  21. «Тренос» Мелетія Смотрицького.
  22. «Острозький лемент» 1636 року.
  23. Епіграми о. Віталія.
  24. Кирило Транквіліон Ставровецький. Проповіді. «Перло многоцінноє».
  25. «Сад поетичний» Митрофана Довгалевського.
  26. Іван Величковський. «Зеґар з полузеґарком». «Млеко».
  27. Дмитро Туптало. «Житія святих». Драми.
  28. «Слово про збурення пекла».
  29. Самійло Величко. Літопис.
  30. Григорій Граб’янка. Літопис.
  31. Літопис Самовидця.
  32. Климентій Зіновіїв. Вірші.
  33. Семен Климовський. «О правосудію».
  34. «Богогласник».
  35. Григорій Сковорода. «Сад божественних пісень». Діялоги. «Байки харківські».
  36. «Історія Русів».
  37. Василь Григорович-Барський. «Мандри по святих місцях Сходу з 1723 по 1747 рік».
  1. Інформаційні ресурси