Новітні тенденції у розвитку чеської мови
Тип: Нормативний
Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
9 | 3.5 | Іспит |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
9 | 16 | доцент ЛОБУР Надія | ФЛчес-11м |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
9 | 16 | ФЛчес-11м | доцент ЛОБУР Надія |
Опис курсу
Мета: полягає у викладенні основних теоретичних понять з новітніх тенденцій розвитку чеської мови, ознайомленні та аналізу теоретичного надбання сучасних європейських мовознавчих шкіл. Основну увагу зосереджено на опрацюванні монографій, статей, матеріалів міжнародних конференцій із заавансованої тематики.
Завдання: навчити майбутніх славістів системно працювати над вдосконаленням теоретичної бази з проблем сучасної мовознавчої славістики.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати: основні теоретичні положення з курсу Новітні тенденції розвитку счеської мови;
– характеристику мовної ситуації у Чеській Республіці;
– структурні аспекти чеської мови та їх динаміку;
– вплив інтерлінгвальних контактів на розвиток чеського мовного стандарту;
– динаміку та характеристику мови окремих комунікативних ситуацій ;
– теоретичні здобутки чеської лігвістичної школи;
-сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі;
– різні напрями і школи в лінгвістиці, вміти аналізувати, порівнювати іх теоретичне надбання;
– теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.
– сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються.
– дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу.
вміти: працювати з науковою та методичною літературою;
– працювати з тлумачними словниками різних періодів, найновішими словниками іншомовних слів та неологізмів чеської мови;
– аналізувати на матеріалі сучасної чеської мови новітні тенденції, пов’язані з динамікою мовного стандарту, інтернаціоналізацією лексики та процесом адаптації запозиченої лексики.
– упевнено володіти державною та іноземною мовами (слов’янськими)для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною (слов’янською) мовами;
– створювати усні й письмові тексти різних жанрів і стилів державною та слов’янською (іноземними) мовами;
– застосовувати філологічні знання для розв’язання професійних завдань;
– ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати;
– використовувати інформаційні й комунікаційні технології, зокрема для вирішення стандартних завдань професійної діяльності;
– оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування;
– знаходити оптимальні шляхи ефективної взаємодії у професійному колективі та з представниками інших професійних груп різного рівня;
– характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.
Рекомендована література
- Bečka, J. V. (1978): Slangy, podmínky jejich vzniku a vývoje, in: Klimeš, L., ed., Sborník přednášek z I. konference o slangu a argotu v Plzni v září 1977, s. 2–7, Plzeň: Pedagogická fakulta.
- Čechová, M. Dynamika slovní zásoby dnešní češtiny. In: S.Gajda, Języki slowiańskie wobec wspólczesnych przemian w Europie. Opole 1993,s. 103-104.
- Český jazyk na přelomu tisíciletí. František Daneš a kolektiv. Praha, 1997.
4.Dokulil, M. Nová skutečnost v zrcadle slovní zásoby češtiny. Naše řeč, 35,1951,s.121-131.
- Havránek, B. Cizí jazyk a “ cizí slova”, Slovo s slovesnost, 4 1938, s.255-256.
- Hubáček, J. (1979): O českých slanzích. Ostrava: Profil.
7.Hubáček, J. (2008): K současnému stavu zkoumání sociolektů, in: Chýlová, H., ed. Sborník přednášek z VIII. konference o slangu a argotu konané v Plzni ve dnech 26.–27. února 2008, s. 4–7, Plzeň: Vydavatelství Západočeské univerzity v Plzni.
- Kraus, j. K vývojové dynamice vědecké komunikace. In: M. Žemlička, Termina 10. Pedagogická fakulta TU v Liberci a ÚJČ AV ČR 1995, s.81-94.
9.Sprachwandel in der Slavia. Die slavischen Sprachen an der Schwelle zum 9. Jahrhundert. Herausgegeben von Lew N. Zybatow. Frankfurt am Main; Berlin; Bern; Bruxells; New York; Oxford; Wien, 2000. Teil 1,2.
- Oldřich Uličný. Jméno pro naši vlast. Česká republika: Čechy, Česko, Čechie? Čeština doma a ve světě, 1993, roč. 1, s. 8-11.
- Uličný Oldřich. Kodifikace češtiny se dotýká kolektivních hodnot. Mladá fronta Dnes, 1994, roč. 5, č. 183, s. 7.
- Uličný Oldřich. Čeština se vyvíjí i dnes.Čeština doma a ve světě, 1995, roč. 3, s. 124-127.
- Uličný Oldřich. Čeština devadesátých let dvacátého století. In ŠRÁMEK, R. (ed.). Spisovnost a nespisovnost dnes. Brno, 1996, s. 59-63.
- Uličný Oldřich. K teoretickým otázkám grafické adaptace přejatých slov v češtině. In Karlík, P. a Krčmová, M. (ed.). Jazyk a kultura vyjadřování. Brno, 1998, s. 101-106.
- Uličný Oldřich. Češskij jazyk v konce dvadcatogo veka. In ZYBATOW, L. N. (ed.). Sprachwandel in der Slavia. Linguistik International. Frankfurt a. M., 2000, S. 141-157 12.
- Oldřich Uličný. Kam kráčíš, češtino? Lidové noviny, 2004, roč.17 , č. 96 s.18.
- Skalička, V. (1975): Hranice sociolingvistiky. SaS, 36: 110 –115.
- Skalička, V. (1974): Jazyk a společnost. SaS, 35: 85–87.