Новітні тенденції у розвитку чеської мови

Тип: Нормативний

Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
93.5Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
916доцент ЛОБУР НадіяФЛчес-11м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916ФЛчес-11мдоцент ЛОБУР Надія

Опис курсу

Мета: полягає у викладенні основних теоретичних понять з новітніх тенденцій розвитку чеської мови, ознайомленні та аналізу теоретичного надбання сучасних європейських мовознавчих шкіл. Основну увагу зосереджено на опрацюванні монографій, статей, матеріалів міжнародних конференцій із заавансованої тематики.

Завдання: навчити майбутніх славістів системно працювати над вдосконаленням теоретичної бази з проблем сучасної мовознавчої славістики.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

 знати: основні теоретичні положення з курсу Новітні тенденції розвитку счеської мови;

– характеристику мовної ситуації у Чеській Республіці;

– структурні аспекти чеської мови та їх динаміку;

– вплив інтерлінгвальних контактів на розвиток чеського мовного стандарту;

– динаміку та характеристику мови окремих комунікативних ситуацій ;

– теоретичні здобутки чеської лігвістичної школи;

-сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі;

– різні напрями і школи в лінгвістиці, вміти аналізувати, порівнювати іх теоретичне надбання;

– теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.

– сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються.

– дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу.

 

 вміти: працювати з науковою та методичною літературою;

– працювати з тлумачними словниками різних періодів, найновішими словниками іншомовних слів та неологізмів чеської мови;

– аналізувати на матеріалі сучасної чеської мови новітні тенденції, пов’язані з динамікою мовного стандарту, інтернаціоналізацією лексики та процесом адаптації запозиченої лексики.

– упевнено володіти державною та іноземною мовами (слов’янськими)для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною (слов’янською) мовами;

– створювати усні й письмові тексти різних жанрів і стилів державною та слов’янською (іноземними) мовами;

– застосовувати філологічні знання для розв’язання професійних завдань;

– ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати;

– використовувати інформаційні й комунікаційні технології, зокрема для вирішення стандартних завдань професійної діяльності;

– оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування;

– знаходити оптимальні шляхи ефективної взаємодії у професійному колективі та з представниками інших професійних груп різного рівня;

– характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.

 

Рекомендована література

  1. Bečka, J. V. (1978): Slangy, podmínky jejich vzniku a vývoje, in: Klimeš, L., ed., Sborník přednášek z I. konference o slangu a argotu v Plzni v září 1977, s. 2–7, Plzeň: Pedagogická fakulta.
  2. Čechová, M. Dynamika slovní zásoby dnešní češtiny. In: S.Gajda, Języki slowiańskie wobec wspólczesnych przemian w Europie. Opole 1993,s. 103-104.
  3. Český jazyk na přelomu tisíciletí. František Daneš a kolektiv. Praha, 1997.

4.Dokulil, M. Nová skutečnost v zrcadle slovní zásoby češtiny. Naše řeč, 35,1951,s.121-131.

  1. Havránek, B. Cizí jazyk a “ cizí slova”, Slovo s slovesnost, 4 1938, s.255-256.
  2. Hubáček, J. (1979): O českých slanzích. Ostrava: Profil.

7.Hubáček, J. (2008): K současnému stavu zkoumání sociolektů, in: Chýlová, H., ed. Sborník přednášek z VIII. konference o slangu a argotu konané v Plzni ve dnech 26.–27. února 2008, s. 4–7, Plzeň: Vydavatelství Západočeské univerzity v Plzni.

  1. Kraus, j. K vývojové dynamice vědecké komunikace. In: M. Žemlička, Termina 10. Pedagogická fakulta TU v Liberci a ÚJČ AV ČR 1995, s.81-94.

9.Sprachwandel in der Slavia. Die slavischen Sprachen an der Schwelle zum 9. Jahrhundert. Herausgegeben von Lew N. Zybatow. Frankfurt am Main; Berlin; Bern; Bruxells; New York; Oxford; Wien, 2000. Teil 1,2.

  1. Oldřich Uličný. Jméno pro naši vlast. Česká republika: Čechy, Česko, Čechie? Čeština doma a ve světě, 1993, roč. 1, s. 8-11.
  2. Uličný Oldřich. Kodifikace češtiny se dotýká kolektivních hodnot. Mladá fronta Dnes, 1994, roč. 5, č. 183, s. 7.
  3. Uličný Oldřich. Čeština se vyvíjí i dnes.Čeština doma a ve světě, 1995, roč. 3, s. 124-127.
  4. Uličný Oldřich. Čeština devadesátých let dvacátého století. In ŠRÁMEK, R. (ed.). Spisovnost a nespisovnost dnes. Brno, 1996, s. 59-63.
  5. Uličný Oldřich. K teoretickým otázkám grafické adaptace přejatých slov v češtině. In Karlík, P. a Krčmová, M. (ed.). Jazyk a kultura vyjadřování. Brno, 1998, s. 101-106.
  6. Uličný Oldřich. Češskij jazyk v konce dvadcatogo veka. In ZYBATOW, L. N. (ed.). Sprachwandel in der Slavia. Linguistik International. Frankfurt a. M., 2000, S. 141-157 12.
  7. Oldřich Uličný. Kam kráčíš, češtino? Lidové noviny, 2004, roč.17 , č. 96 s.18.
  8. Skalička, V. (1975): Hranice sociolingvistiky. SaS, 36: 110 –115.
  9. Skalička, V. (1974): Jazyk a společnost. SaS, 35: 85–87.

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус