Викладачі кафедри сходознавства взяли участь у міжнародній конференції в Ягеллонському університеті (Польща)
17-18 травня 2024 року відбулася Міжнародна конференція «Азійські та африканські мови в усному та письмовому перекладі» (International conference “Asian and African Languages in Translation and Interpretation”) у Ягеллонському університеті (Краків, Польща). З доповідями виступили завідувачка кафедри сходознавства ім. проф. Я. Дашкевича Ольга Максимів та викладачі Уляна Витичак, Ірина Ілійчук та Ірина Батюк. Учасники з різних куточків світу мали можливість взяти участь як очно, так і онлайн. Ми заслухали доповіді викладачів університетів та незалежних дослідників з Польщі, України, Швеції, Нідерландів, Америки, Туреччини, Індії, Лівану, Ємену та ін.
🪶📚 Презентація Ольги Максимів стосувалася перекладів зі східних мов, виконаних викладачами Львівського університету. Вивчення східних мов почалося тут після 1817 року, а 1920-і роки можна вважати періодом розквіту львівського сходознавства, його Варшавсько-Львівсько-Петербурзької школи. В Інституті сходознавства при гуманітарному факультеті у 1938 році викладали 35 східних мов. Через прихід нової окупаційної влади кафедри було розформовано, і викладання східних мов у Львівському університеті офіційно припинилося.
Як виявилося згодом, воно таки продовжило своє життя, але “на громадських засадах” – фрагментарно і лише завдяки подвижницькій діяльності окремих ентузіастів. Найбільшим, найпослідовнішим і найстійкішим із них був Ярема Євгенович Полотнюк. Він довгий час і з постійними перервами вів в університеті факультативні курси арабської та перської мов. Також був активним перекладачем з перської та арабської мов на українську. Багато перекладів виконував у співпраці з Миколою Ільницьким. Я. Полотнюк відродив у Львові іраністику й арабістику, яка своїм рівнем не поступається попередній школі. Також він був знаним перекладачем Корану. У доповіді Ольга Максимів зосередилася на його перекладах українською мовою з арабської й перської.
Коли у 1997-у році на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка нарешті було офіційно створено кафедру сходознавства, переклади зі східних мов активізувалися. З’явився геніальний майстер Слова Роман Гамада. Доповідачка зупинилися на його перекладах з перської на українську мову, розповіла про переклади учнів Яреми Євгеновича і Романа Романовича як з перської, так і з арабської мов, а також згадала про переклади з японської та китайської, які опублікували викладачі та студенти кафедри сходознавства.
🪶📚 Доповідь Ірини Ілійчук була присвячена дидактичним засадам вивчення китайської філології студентами вищих навчальних закладів на основі китайсько-українських та українсько-китайських перекладів художньої літератури.
🪶📚 Виступ Уляни Витичак стосувався дослідження особливостей перших українських перекладів японської поезії. Доповідачка проаналізувала тексти таких збірок: «Японська лірика феодальної доби» у перекладі О. Кременя, (1931); «Сто поетів – сто пісень: збірка давньої японської поезії: Танка» І. Шанковського (1966); «Пісні далеких островів: переспіви з японської лірики» Н. Ріпецького (1969). Основну увагу зосередила на формах, засобах та рисах перших українських перекладів японської поезії, а також їх впливу на розвиток перекладу японської літератури.
🪶📚 Ірина Батюк розповіла про особливості перекладу англійською мовою діалектизмів, вжитих у японських художніх текстах. Відомо, що важливою складовою стилю письменника є використання діалектного мовлення як показника того чи іншого регіону, до якого належать герої, для представлення культури, яка відрізняється від домінуючої. Доповідачка розглянула приклади стратегій перекладу діалекту для створення його ілюзії у тексті. Спочатку вона зосередила увагу на англійських перекладах (на даному етапі українських поки нема) Едварда Дж. Сейденстікера романів Танідзакі Джюн’ічіро «Дрібний сніг» (『細雪』) – “The Makioka Sisters” та «Споришева гусінь»(『蓼食う蟲』) – “Some Prefer Nettles”. Далі згадала переклади англійською вибраних творів окінавських письменників, поміщених в антологію «Південна експозиція: сучасна японська література з Окінави» (“Sothern Exposure: Modern Japanese literature from Okinawa”) Майкла Молескі та Стіва Рабсона. Доповідачка з’ясувала, що для перекладу діалектної мови було використано такі стратегії: комбінацію літературної англійської мови з поясненням, повну нейтралізацію, транскрибовані форми діалекту та нестандартну англійську мову.
Викладачі кафедри сходознавства дуже вдячні за запрошення на конференцію та теплий прийом польських колег. Окрема подяка пані Ренаті Русек-Ковальські за допомогу в організації нашого перебування в Польщі та пані Анні Красновольські за усіляке сприяння. Чекаємо нових зустрічей!