Практична лексикографія (україністи)

Тип: Нормативний

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
103Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1016доцент ЦІХОЦЬКИЙ ІванФЛу-51м, ФЛу-52м

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1016ФЛу-51мдоцент ЦІХОЦЬКИЙ Іван
ФЛу-52мдоцент ЦІХОЦЬКИЙ Іван

Опис курсу

Дисципліна є складовою курсу сучасної української літературної мови і посідає важливе місце в підготовці українського філолога.

Основною метою курсу є формування у студентів-філологів систематизованих наукових знань про традиційні й нові підходи щодо класифікації різних  типів словників, оволодіння базовими термінами лексикографії, ознайомлення з періодами становлення українського словництва, основними лексикографічними працями та найвідомішими лексикографами, а також вироблення систематизованих практичних навичок укладання текстів лексикографічного типу, використання елементів лексикографічного опису у наукових працях, оволодіння базовими прийомами та механізмами лексикографічної параметризації.

 

Основними завданнями дисципліни є формування наукових поглядів на лексикографію, вироблення практичних навичок укладання словникової продукції та самостійних спостережень над різними типами структур у виданнях лексикографічного типу, знання базових принципів лексикографічної параметризації

 

Внаслідок вивчення  дисципліни студент повинен:

Знати:

  • предмет, завдання й місце теоретичної і практичної лексикографії серед інших мовознавчих дисциплін;
  • наукові праці з проблем історії, теорії, методики та практики лексикографії;
  • основних дослідників, що працювали у сфері теоретичної і практичної лексикографії;
  • головні ідеї провідних українських і зарубіжних лексикографів;
  • аспекти й методи дослідження в лексикографії;
  • основні ознаки словника та аспекти лексикографічної типології;
  • принципи укладання словників;
  • базові терміни української лексикографії;
  • періодизацію розвитку українського словництва;
  • етапи становлення української лексикографії;
  • комп’ютерні технології в українській лексикографії.
  • принципи побудови статей у словниках різних типів;

 

Уміти:

  • орієнтуватися у давніх та сучасних лексикографічних джерелах і використовувати їх у практичній діяльності;
  • визначати тип словника;
  • аналізувати мікро- та макроструктуру словників різних типів;
  • формувати лексикографічні реєстри;
  • укладати словникові статті різних типів;
  • редагувати словникові статті;
  • керувати гіпертекстовою, ілюстративною і семантичною інформацією

 

Методика організації роботи під час вивчення цього курсу складається з двох взаємопов’язаних частин: роботи викладача й роботи студента.

 

Форми роботи викладача такі:

  • організація і проведення лекційних занять;
  • контроль за опрацюванням наукової літератури;
  • організація і проведення тестування;
  • консультування студентів;
  • організація і проведення іспиту.

 

Форми роботи студента:

 

  • опрацювання теоретичного матеріалу;
  • читання і конспектування наукової літератури;
  • підготовка до іспиту.

 

  1. Програма з курсу «Практична лексикографія»

 

Змістовий модуль 1. Лексикографічна парадигма: базові терміни і аспекти типології словників

Тема 1. Лексикографія як наукова дисципліна. Сучасна лексико-графічна парадигма. Теоретична (металексикографія) і практична лексикографія та їх завдання. Структурування сучасної лексикографічної парадигми. Теорія лексикографії (загальна теорія; організація словникарської праці; лексикографічне дослідження мови; лексикографічний опис мови). Історія лексикографії. Студії з користування словниками. Критика словників. Маркетинг словників. Базові поняття лексикографії (словник, макроструктура (структура словника), мікроструктура (словникова стаття, вокабула), реєстр, реєстрова оди-ниця, заголовкова одиниця, ремарка (семантична, граматична, стилістична, функціо-нальна), транскрипція, синопсис, дефініція, екземпліфікація, вхідна і вихідна мова, пасивний і активний словник, концепція, інструкція, філіація, семантизація, лексикографічна параметризація, лекси-кографування, лексикографічні символи й умовні позначення). Наукові напрями сучасної лексикографічної парадигми (Загальна (універсальна) і конкретна (національна) лексикографія; Синхронна (описова) і діахронна (історична) лексикографія; Загальномовна і лектна (діалектна, соціолектна, ідіолектна) лексикографія; Нормативна і реєстративна лексикографія; Тлумачна і перекладна лексикографія; Наукова, навчальна і довідкова лексикографія; Традиційна, комп’ютерна і корпусна лексикографія)

Тема 2. Словник як різновид лексикографічної продукції. Функції словників. Лексикографічні універсалії. Типологія модерних словників: За змістом (енциклопедичні (поняттєві) і лінгвістичні (загальномовні)); За відбором лексики (тезауруси (повні) і часткові); За способом опису слова (спеціальні та універсальні); За одиницею лексикографічного опису (словники лексем, морфем, фразеологічних одиниць); За епохою функціонування (сучасні та історичні); За призначенням (словники помилок, труднощів, навчальні); За мовним охопленням (одно-мовні, двомовні (перекладні), багатомовні); За розміщенням лексичного матеріалу (прямі (алфавітні), зворотні, алфавітно-гніздові, ідеографічні (тематичні)); За обсягом реєстрового матеріалу (короткі (до 30 000 слів), середні (70-80 000 слів), великі (понад 80 000 слів)). Основні етапи укладання словників. Концепція, зовнішні і внутрішні параметри, лексикографічна база і реєстри. Жанрово-тематична класифікація словників лінгвістичного типу. Основні лексикографічні школи та осередки.

Змістовий модуль 2. Енциклопедична (поняттєва) лексикографія

     Тема 1. Енциклопедичний словник як різновид лексикографічної продукції. Відмінність від словників лінгвістичного типу. Особливості реєстру та змісту. Жанрові ознаки енциклопедії як різновиду наукової чи науково-популярної довідкової літератури. Типо-логія енциклопедій: за об-сягом (великі, малі, короткі, енциклопедичні довідники), за змістом (загальні, галузеві (тематичні), регіональні, проблемні, персональні). Структурні моделі словникових статей (статті-огляди, статті-довідки, статті-тлумачення, статті-посилання). Історія енциклопедичного руху в Україні і за кордоном. Прототипи сучасних українських енциклопедій. Особливості інтерактивного е-формату. Різновиди тематичних енциклопедій.

Тема 2. Структура процесу енциклопедичного лексикографування. Функціональні блоки, апарати та архітектоніка (композиція) енциклопедичної статті. Семантична, жанрова і структурна типологія словникових статей. Принципи укладання. Засади енциклопедичної стилістики і синтаксису. Механізми енциклопедичного лексикографування. Лемація. Дефініція. Метамова. Крос-референції. Категоризація. Енциклопедичний дискурс. Мережеві енциклопедії. Вікіфікація матеріалу.

 

Змістовий модуль 3. Загальномовна лексикографія

Тема 1-2. Семантична лексикографія. З історії укладання тлумачного словника української мови. Різновиди тлумачних словників (академічні (наукові), науково-популярні, навчальні (шкільні), дитячі, комбіновані (багатоаспектні)). Структура семантичного лексикографування. Композиція словникової статті. Основні прийоми і методи лексикографування. Діахронна (історична) лексикографія та її завдання. Історичний словник як різновид семантичного словника. З історії укладання українського історичного словника. Діалектна (територіальна, регіональна, ареальна, обласна) лексикографія. Завдання і пріоритети лексикографічної параметризації діалектного матеріалу.  Різновиди діалектних словників (загальні і тематичні). Історія укладання ареальних словників та їх типи (словники говорів, говірок, територій). Соціолектна (жаргонна) лексикографія – новий напрямок українського словництва.  Ідіолектна лексикографія як напрям семантичних, історичних та статистичних студій лексичного фонду. Статистична параметризація лексики. Словопокажчики та конкорданси.

Тема 3. Етимологічна лексикографія. Історія укладання українських класичних етимологіконів. Науково-теоретичні засади укладання етимологічних словників. Типологічні моделі етимологічних довідок та їх використання у словниках різних типів. Історико-етимологічні довідки у онімних словниках та словниках іншомовних слів.

Тема 4. Статистична, навчальна, корпусна, комп’ютерна лексикографія. Теоретичні засади та принципи моделювання словникових статей

Рекомендована література

  1. . Методичне забезпечення
    1. Ціхоцький І., Левчук О. Лексикографічний практикум:навчально-методичний посібник для студентів І курсу філологічного факультету /І.Ціхоцький, О.Левчук. – Львів, 2013. – 113 с.
    2. Ціхоцький І., Левчук О. Лексикологія сучасної української літературної мови. Практикум: Навчально-методичний посібник для студентів І курсу філологічного факультету / Іван Ціхоцький, Оксана Левчук. – Львів: [б.в.], 2014. – 258 с.

     

     

    Основні джерела

    1. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. – Х.: Вища шк., Вид-во при ХДУ, 1977.
    2. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ, та ін.; За ред. А. П. Грищенка. – 2-ге вид. – К.: Вища шк., 1997.
    3. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін..; За ред. М. Я. Плющ. – 3-є вид. – К.: Вища шк., 2001.
    4. Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.Д.  Пономарева. – 3-є вид. – К.: Либідь, 2005.
    5. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О. М.,  Сербенська О.А., Фурдуй М. І., Шевченко Л. Ю. – К., Либідь, 2000.
    6. Ющук І. П.  Українська мова. – К., Либідь, 2005.

     

    Додаткові джерела

     

    1. Авксентьєва Л.Г., Калашник В. С., Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови. – У., 1977.
    2. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / Заг. ред. О. Сербенської. – Л., 1994.
    3. Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. – К., 1991 (та ін. видання).
    4. Бевзенко С. П. Українська діалектологія. – К., 1995.
    5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В. Т. Бусел (уклад. та голов. ред.) – К.: Перун, 2005.
    6. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови. – К., 1998.
    7. Волощак М. Неправильно – правильно: Довідник з українського слововживання. За матеріалами ЗМІ. – К., 2000.
    8. Ганич Д. І., Олійник І. C. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища шк.,1985.
    9. Головащук С. І. Перекладні словники і принципи їх укладання: На лексичному матеріалі російської та української мов. – К.: Наук. думка, 1976.
    10. Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання / За ред. В.М.Русанівського. – К., 1989.
    11. Горецький П.Й. Історія української лексикографії. – К., 1963.
    12. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А.Словник паронімів української мови. – К., 1986.
    13. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. – Л., 1996.
    14. Демська О. М., Кульчинський І. М. Словник омонімів української мови. – Львів, 1996.
    15. Демський М. Т. Фраземна паронімія // УМЛШ, 1988, № 1.
    16. Друм Т. Сленг: погляд зсередини // Дивослово, 1998, № 12.
    17. Івченко А. Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія. – Х., 1997.
    18. Капелюшний А. О. Типологія журналістських помилок. – Л., 2000.
    19. Караванський С. Пошук українського слова, або Боротьба за національне «я». – К., 2002.
    20. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. – К., 1998
    21. Караванський С. Секрети української мови. – К., 1994.
    22. Коваль А. П. Слово про слово. – К., 1976.
    23. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. – К., 1975.
    24. Критенко А. П. Паронімія в українській мові // Мовознавство, 1986, № 3.
    25. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. – К., 1990.
    26. Кульчицька Т.Ю. Українська лексикографія ХІІІ – ХХ ст.: Бібліограф. покажчик. – Л., 1999.
    27. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. – Х.: Вища шк., Вид-во при ХДУ, 1977.
    28. Мамрак А. В. Проблеми словотвірної омонімії // Мовознавство, 1992, № 3.
    29. Мацько Л. І., Сидоренко О. М. Українська мова: Посібник. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1996.
    30. Медведєв Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. – Х.: Вища шк., 1978.

    31.     Москаленко А. А. Нарис з історії української лексикографії. – К., 1961.

    1. Москвин В. П. Эвфемизмы: системные связи, функции и способы образования // Вопросы языкознания, 2001, № 3.
    2. Мукан Г. М. Багатозначність і омонімія // УМЛШ, 1970, № 8.
    3. Непийвода Н. Ф. Сам собі редактор: Порадник з української мови. – К., 1998.
    4. Нечитайло О. І. Синоніми в лексикографії. – К., 1987.
    5. Німчук В. В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. – К.: Наукова думка, 1992.
    6. Пазяк О. М., Кисіль Г. Г. Українська мова і культура мовлення. – К., 1995.
    7. Полюга Л. М. Словник антонімів / За ред. Л. Г.Паламарчука. – К.: Довіра, 2001.
    8. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. – К., 2003.
    9. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 2002.
    10. Різун В. В., Мамалига А. І., Феллер М. Д. Нариси про текст. – К., 1998.
    11. Селіванова О. О. Концептуалізація просторової орієнтації в українських фраземах // Мовознавство, 2004, № 1.
    12. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психолінгвістичний та етнокультурний аспекти). – К.; Черкаси: Брама, 2004.
    13. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2001.
    14. Сімонок В.П. Семантико-функціональний аналіз іншомовної лексики в сучасній українській мовній картині світу. – Х.: Основа, 2000.
    15. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.
    16. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К., 1984.
    17. Словник синонімів української мови: У 2 т / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 2001.
    18. Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленг. – К.: Критика, 2005.
    19. Ставицька Л. О. Незаконослухняна мова // Коментар, 2004, № 3.
    20. Ставицька Л. О. Проблеми й аспекти вивчення жаргонної лексики: Соціолінгвістичний аспект // Українська мова, 2001, № 1.
    21. Сухопар В. Ф. Бібліографія українських словників (1990-1997) // Вестник Международного славянского университета. – Х., 2000.
    22. Сучасна українська літературна мова: Довідник / Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко; За ред. О. Д. Пономарева. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1996.
    23. Сучасна українська літературна мова: Лексика. Фразеологія / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.
    24. Тараненко О. О. Деякі питання теорії синонімії словника // Мовознавство, 1983, № 3.
    25. Тараненко О. О. Новий словник української мови: Концепція і принципи укладання словника. – Кам’янець-Подільський, 1996.
    26. Тараненко О. О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму // Мовознавство, 2006. – № 1.
    27. Ткаченко О. До концепції нового «Словника української мови» // Українська мова. – 2002. – №1.
    28. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Завдання і вправи. – К., 1995.
    29. Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. – К.: Рад. школа, 1988.
    30. Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004 (відповідні статті).
    31. Український правопис (4-е видання, виправлене й доповнене). – К., 1997 (і наст. стереотип. видання).
    32. Фразеологічний словник української мови: У 2 т. – К., 1993.
    33. Чак Є.Д. Складні випадки правопису та слововживання. – К., 1998.
    34. Шевченко Л. Ю., Різун В. В., Лисенко Ю. В. Сучасна українська мова: Довідник. – К., 1993.

     

    Рекомендована література

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму