Сучасна українська літературна мова (морфологія, славісти)

Тип: Нормативний

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
54Іспит
64Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
516ArrayФЛк-31, ФЛр-31, ФЛс-31

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
516ФЛк-31
ФЛр-31доцент КУЗЬМА Ірина
ФЛс-31ВИСОЦЬКА Тетяна, ТРУШ Олена
616ФЛк-31
ФЛр-31доцент КУЗЬМА Ірина
ФЛс-31ВИСОЦЬКА Тетяна, ТРУШ Олена

Опис курсу

Мета: сформувати у студентів систематизовані наукові знання про традиційні й нові підходи у класифікації та аналізі морфологічних явищ, що передбачає:

  • розуміти граматичний лад мови як категорійну систему, сформовану з окремих значень, виражених відповідною системою граматичних форм;
  • розмежовувати частини мови за традиційною граматикою та за нетрадиційними школами (І. Вихованця, К. Городенської, І. Кучеренка);
  • знати сучасні тенденції в трактуванні граматичних явищ, зумовлені, зокрема, функціонально-семантичним напрямом;
  • установлювати категорійні ознаки для кожної частини мови в порівнянні з іншими мовами, які вивчає студент;
  • володіти сучасною термінологією.

Програма курсу відображає академічний підхід у кваліфікації морфологічних категорій у сучасній українській мові з елементами порівняльного та зіставного аналізів, спрямованого на усвідомлення власне українських граматичних ознак, з одного боку, та загальнослов’янських або ж ширше – загальномовних, з іншого боку.

Завдання: сформувати у студентів розуміння “частини мови” у традиційній морфологічній школі та морфологічних школах І. Кучеренка та І. Вихованця і І. Городенської; принципів поділу слів на частини мови у цих школах; сформувати у студентів поняття про систему морфологічних категорій кожної частини мови та особливості їх реалізації в українській мові.

У результаті вивчення курсу студент повинен

знати: найвідоміші морфологічні школи України; представників кожної школи; кількість частини мови за кожною школою; принципи поділу слів на частини мови за кожною школою; особливості словозміни частин мови.

Вміти: науково обґрунтувати приналежність будь-якого слова до відповідної частини мови; назвати граматичні категорії цієї частини мови, особливості їх виявлення в українській мові та граматичні засоби їх вираження; провести короткий порівняльний або зіставний аналіз відповідних мовних явищ української мови з аналогічними тих мов, які вивчать студенти (чеської, польської, словацької тощо, перської, арабської, японської); відмінювати та дієвідмінювати частини мови.

Рекомендована література

Базова

  1. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови: Морфологія. – К., 1993.
  2. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988.
  3. Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.
  4. Горпинич В. О. Морфологія української мови. – К., 2004.
  5. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. – К., 1984.
  6. Курс сучасної української літературної мови: В 2 т. / За ред. Л. А. Булаховського.
    – К., 1951. – Т. 1.
  7. Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. – К., 1961. – Ч. І; 1964. – Ч. II.

 

 

Допоміжна література

  1. Білоноженко В. М. Семантика постфіксальних дієслів з ознакою кольору // Мовознавство. – 1980. – № 2.
  2. Ващенко В. С. Стилістичні властивості займенників // Научные записки Днепропет­ровского государственного университета. – Дніпропетровськ. – 1949. – Т. XXXV.
  3. Вихованець І. Р. Морфологічні і семантичні відмінки // Функціонально-когнітивні вияви граматичних структур: Зб. наук. пр. – К., 1998.
  4. Вихованець І. Р. Семантико-синтаксичні параметри прийменника (на матеріалі східнослов’янських мов) // Мовознавство. – 1986. – № 6.
  5. Вихованець І. Р. Чи доречний в українській граматичній термінології термін неозначена форма дієслова // Українська термінологія і сучасність. – К., 2007.
  6. Гмир І. С. Дієслова умовного і наказового способів // Українська мова і література в школі. – 1973. – № 4.
  7. Гнатюк Г. М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. – К., 1982.
  8. Городенська К. Г. Дериваційна природа давального адресатної посесивності // Лінгвістичні студії. – Донецьк: ДонНУ, 1999. – Вип. 5.
  9. Жук В. М. Дієслова майбутнього часу // Українська мова і література в школі. – 1974. – № 3.
  10. Загнітко А. П. Категорія роду в системі граматичних категорій іменника // Мовознавство. – 1987. – № 2.
  11. Каранська М. У. Сполучники що і щоб і граматичні конструкції з ними в сучасній українській літературній мові. – К., 1962.
  12. Касім Ю. Ф. Вигуки як слова, що супроводять речення // Наукові записки Одеського педінституту. Вип. філол. – Одеса, 1957. – Т. XVIII.
  13. Колодяжний А. С. Прийменник: Матеріали до лекцій з курсу сучасної української літературної мови. – X.: Вид-во Харків, ун-ту, 1960.
  14. Коць Л. М. Дієприслівник у сучасній українській літературній мові. – К., 1964.
  15. Крижанівська Н. О. Займенники і частки займенникового походження // Українська мова в школі. – 1957. – № 1.
  16. Матвіяс І. Г. Курс сучасної української літературної мови. Морфологія. – К., 1962.
  17. Матвіяс І. Г. Граматична категорія роду в іменниках першої відміни // Мовознавство. – 1963. – Т. XVIII.
  18. Матвіяс І. Г. Синтаксис займенників в українській мові. – К., 1962.
  19. Мелащенко Ю. Б. Предикативні форми на -но, -то у лінгвістичній термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. – К., 2001. –Вип. 4.
  20. Павлович П. І. Вживання дієприслівників // Українська мова і література в школі. – 1965. – № 12.
  21. Русанівський В. М. Структура українського дієслова. – К., 1971.
  22. Русанівський В. М. Форма умовного способу і вираження значення умови в реченні // Українська мова і література в школі. – 1975. – № 6.
  23. Самойленко С. П. Категорія роду // Українська мова і література в школі. – 1965.
    – № 10. – 1966. – № 5.
  24. Симоненкова Л. М. Опрацювання дієприслівника // Українська мова і література в школі. – 1972. – № 9.