Історія болгарської літератури
Тип: Нормативний
Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
5 | 4 | Немає |
6 | Іспит |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
5 | 16 | доцент БУШКО Галина | ФЛблг-41 |
6 | 48 | доцент БУШКО Галина | ФЛблг-41 |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
5 | 32 | ФЛблг-41 | доцент БУШКО Галина |
6 | ФЛблг-41 | доцент БУШКО Галина |
Опис курсу
Курс «Історія болгарської літератури» призначений для студентів-болгаристів другого-
четвертого року навчання, належить до нормативних дисциплін – обов’язкової програми
підготовки майбутніх славістів. У 5 та 6 семестрах студенти вивчають літературу доби
болгарського національного Відродження другої половини XVIII ст. і творчою діяльністю її
визначних представників до Першої світової війни.
Метою курсу є залучення студентів до найвищих досягнень болгарської літератури як
загальнолюдських духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької
культури, формування вмінь та навичок літературознавчого аналізу, а також підвищення рівня
фахової підготовки.
Цілі курсу полягають в тому, щоб репрезентувати літературу доби болгарського
національного Відродження; аналізувати художні твори болгарського письменства у контексті
національної і загальнослов’янської поетики; отримати нову та цікаву інформацію про
важливі твори даного періоду.
Рекомендована література
Байцура Т. Юрій Іванович Венелін. Братіслава: Словацьке пед. вид-во. Відділ укр. літ-ри в
Пряшеві, 1968. 306 с.
2. Богданов И. Тринадесет века българска литература. София: Наука и изкуство, 1983. Ч. І.
440 с.
3. Божинов П. Неофит Бозвели. – В: Бележити българи / Под ред. на П. Павлов. София:
“Световна библиотека”, 2012. Т. 5.
4. Ботев Х. Събрани съчинения в три тома / Под ред. П. Динеков. София: Български писател.
1979.
5. Бушко Г. О. Іван Шишманов у болгарсько-українських літературних взаєминах кінця ХІХ –
першої чверті ХХ століття: монографія. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2022. 244 с.
6. Добри Чинтулов Стани, стани, юнак балкански. София: Захари Стоянов, 2002
7. Георгиев Е. Очерки по история на славянските литератури. Част 1: От възникването на
славянската писменост, до победата на реализма в славянските литератури. София: Наука и
изкуство, 1958. 380 с.
8. Георгиев Е. Българската литература в общославянското и общоевропейското литературно
развитие. София: Наука и изкуство, 1973. 375 с.
9. Грибовська О.І., Малярчук М. Д. Історія болгарської літератури (ІХ-ХХ ст.). Львів: Вища
школа, 1973. 84 с.
10. Ефтимов Й. Божествената математика: Тревожната хетероклитност на българския
символизъм. ИК “Просвета”. София, 2012.
11. Игов С. История на българската литература. София: Сиела, 2010, 913 с.
12. Илиев С. Пътищата на българските символисти. София: Наука и изкуство. 1981.
13. Йорданов А. Своечуждият модернизъм: Литературно-критическото изразяване на Димо
Кьорчев, Иван Радославов и Гео Милев. София: “УИ Св. Климент Охридски”. 1993.
14. Каравелов Л. Българи от старо време. София: Български писател, 1973.
15. Колева В. В служение на “религията на красотата” (Литературният канон според писмата
на Петко Тодоров). Колева В. Часовникът и воденицата. Българският фолклор и литература.
София. “Карина – Мариана Тодорова”. 2014. C. 167–191.
16. Мандрика М. Ї. З історії болгарсько-українських літературних взаємин. Вплив Шевченка
на болгарську поезію. 2-е вид. Вінніпеґ: Накладом Української Вільної Академії Наук, 1956.
16 с.
17. Младенов И. Теодор Траянов в развитието на българския символизъм. София: АИ “Проф.
Марин Дринов”. 1997.
18. Пенчо Славейков, П. К. Яворов, П. Ю. Тодоров в спомените на съвременниците си. София:
Български писател. 1963.
19. Петко Славейков, Любен Каравелов, Христо Ботев, Захари Стоянов в спомените на
съвременниците си. София: Български писател. 1967.
20. Попиванов И. Любен Каравелов. София: Народна младеж, 1975.
21. Радев И. История на българската литература през Възраждането. Велико Търново: Абагар.
2007.
22. Раковски Г. Съчинения в 4 тома. Ред. кол. В. Трайков, К. Топалов, Св. Гюрова. София:
Български писател, 1983–1988;
23. Русакієв С. Тарас Шевченко і болгарська література. Київ: Наукова думка, 1968. 336 с.
24. Свєнціцький І. Нариси з історії болгарської літератури. Львів, 1957. 152 с.
25. Славов Х. Литература на българското Възраждане XVIII – XIX в. София: “Проф Марин
Дринов”. Т. 2. Ч. 1. 2002. 259 c.
26. Тодоров П. Събрани съчинения в 4 т. София: Български писател. 1979–1981.
27. Трайкова Е., Шишкова М., Речник по нова българска литература (1878–1992). София:
Хемус. 1994.
28. Чижевський Д. Порівняльна історія слов’янських літератур: У двох книгах / Переклад з
німецької. Київ: ВЦ “Академія”, 2005. 288 с.
29. Шелудько Д. Любен Каравелов и Украйна // Сборник в чест на проф. И. Д. Шишманов по
случай 30-годишната му научна дейност (1889–1919). София : Придворна печатница, 1920. С.
158-170
30. Шпильова О. В. До питання про становлення реалізму в болгарській літературі (Марко
Вовчок і Любен Каравелов) // Марко Вовчок. Статті і дослідження : [зб. наук. праць / за ред.
О. Є. Засенка]. Київ: Вид-во АН УРСР, 1957. С. 314-359.
31. Янев С., Борисова Б., Петков С. Атлас на българската литература 1878–1914. Пловдив:
Жанет – 45. 2004.
32. http://liternet.bg
33. http://chitanka.info/authors