Навчання > Історія літературознавчих вчень

Історія літературознавчих вчень

Тип: Нормативний

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
53Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
516професор ГНАТЮК МихайлоФЛт-31

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
516ФЛт-31професор ГНАТЮК Михайло

Опис курсу

Мета і завдання навчальної дисципліни

Нормативний курс «Історія літературознавчих вчень» належить до дисциплін, які сприяють фаховій підготовці бакалавра філолога та готують до наступного етапу вузької спеціалізації. Курс розрахований на студентів бакалаврату філологічного факультету, а отже, він передбачає актуалізацію знань, здобутих під час навчання протягом попередніх років. Зокрема, курс апелює до історії української та світової літератур, вступу до літературознавства та спецкурсів, які пропонує кафедра для підготовки бакалаврів. Курс спонукає студентів звернути увагу на літературознавчі вчення, що їх виробила европейська наука про літературу починаючи від античних часів. У рамках курсу зосереджена увага на літературознавчих дослідженнях давньогрецького періоду, які розглядалися у контексті загальнофілософських проблем (Платон, Аристотель, Горацій). Предметом ґрунтовного обговорення є філософські та літературознавчі праці Р. Декарта, Н. Буало, Я. Пентана, які утверджували класицизм у літературі. Окремо розглядається літературознавча думка епохи Просвітництва (праці Г.Е. Лессінга).

Літературознавчі вчення ХІХ ст. представлені працями братів Я. та В. Грімм «Німецька міфологія» та міфологічними ідеями А. Куна, В. Шварца, В. Мангарта, М. Мюллера, Ф. Буслаєва, М. Сумцова. Розглядається питання впливу філософії позитивізму на літературознавче мислення у ХІХ ст. (культурно-історична школа, історико-порівняльне літературознавство).

Антипозитивістичний перелом у філософії мав вирішальний вплив на психологічні теорії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (психолінгвістична теорія О. Потебні, етнографічна психологія В. Вундта, естопсихологія  Е. Еннекена). Окремо представлені формалістичні течії у літературознавстві (ОПОЯЗ, російський формалізм, Празький лінгвістичний гурток, вплив формалізму на на українське літературознавство – М. Гнатишак, Д. Чижевський)

Розглядаються соціологічні підходи до аналізу літературного твору. При цьому проаналізовано негативні наслідки вульгарно-психологічного підходу до аналізу вумовах підрадянської літератури. При аналізі літературознавчих досліджень ХХ ст. звернуто увагу на школу феноменології у літературознавстві та рецептивно-естетичні підходи до аналізу у літературознавстві.

Мета курсу –

Удосконалити знання, набуті під час навчання на бакалавраті з колом тих історико-літературних та теоретико-естетичних студій, підготувати студента бакалаврату до наступного етапу засвоєння літературознавчого знання.

Завдання курсу:

  • Ознайомити студентів бакалаврату з хронологічними рамками літературознавчих пошуків від античного періоду і до початку ХХІ ст. формами на різних етапах міжлітературного і міжкультурного діалогу.
  • Окреслити своєрідність шляхів літературознавчих пошуків европоцентриських культур.
  • Показати місце досліджень українських учених у европейській науці про літературу.
  • Ознайомити студентів з передумовами виникнення історико-літературного та теоретико-естетичного мислення українських учених та їх орієнтацію на світові теоретичні пошуки.
  • З’ясувати характер тематологічних студій европейського літературознавства, їх зв’язок з пошуками українських учених.
  • Показати основні досягнення українського літературознавства ХІХ – початку ХХ ст. з позицій постколоніальних студій.
  • Навчити студентів самостійно мислити.
  • Розвивати у студентів вміння вести дискусію, обгрунтовувати власну позицію.
  • Виробляти у студентів навички наукового літературознавчого аналізу.

В результаті вивчення пропонованого курсу студент повинен знати:

  • основні поняття і терміни, що їх використовувало літературознавство в певний історичний період;
  • жанрові ознаки літературознавчих праць ХІХ – ХХ ст.
  • відмінність між філософією літератури та основними філософськими школами у ХІХ –ХХ ст.
  • найважливіші праці з літературознавства античного періоду, епохи класицизму, Просвітництва епохи позитивітизму, зламу позитивітизму, психоаналізу, феноменалізму;
  • основних представників европейських літературознавчих шкіл ХІХ ст.
  • літературознавчі напрацювання основних українських літературознавців ХХ ст.

Рекомендована література

Рекомендована література

  1. Mitosek Z. Teorie badań literackich. – Warszawa, 1998.
  2. Академические школы в русском литературоведении. – М. : Наука, 1975.
  3. Баррі П. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія. – К.: Смолоскип, 2008. – 355 с.
  4. Бурляй Ю. Основи літературно-художньої критики. – К. : Вища школа, 1985. – 245 с.
  5. Галич О. Історія літературознавства. – Луганськ : Знання, 2002. – 251 с.
  6. Гнатюк М. Заміри глибини. – Львів: Світ, 2016. – 368 с.
  7. Гнатюк М. Іван Франко в літературно-естетичних концепціях його часу. – Львів: Каменяр, 1999.
  8. Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. – К. : Академія, 2011. – 245 с.
  9. Гнатюк М. Історія української літературної критики XIX – поч.XX ст. – Львів-Брно, 2013. – 250 с.
  10. Гром’як Р. Естетика і критика. Філософсько-естетичні проблеми художньої критики. – К : Мистецтво, 1975.
  11. Дзюба І. Естетика і культурологія // З криниці літ: У 3 т. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – Т. 2. – С. 486-705.
  12. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика. – Дрогобич : Відродження, 2008. – 445 с.
  13. Дорошенко В. Іван Франко – літературний критик. – Львів : ЛДУ ім. І. Франка, 1968. – 209 с.
  14. Иваньо М.В. Очерк развития эстетической мысли Украины. – К., 1981.
  15. Іваньо І. «Поетика» Митрофана Довгалевського // Довгалевський М. Поетика: (Сад поетичний). – К., 1973. – С. 137–155.
  16. Історія української літературної критики. Дожовтневий період / за ред. П. Ф. Федченка. – К. : Наукова думка, 1988.
  17. Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. та їх роль у розвитку теорії літератури в Україні. – К., 1983.
  18. Наєнко М. Українське літературознавство. Школи. Напрями. Тенденції. – Київ : Академія, 1997. – 316 с.
  19. Наливайко Д. Теорія літератури і компаративістика. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2006. – 346 с.
  20. Поважна В. Розвиток української літературної критики у 80-90-х роках ХІХ ст. – К., 1973.
  21. Сивокінь Г. «Сад поэтический» // Сивокінь Г. Давні українські поетики. – Харків, 2001. – С. 146–152.
  22. Чижевський Д. Нариси історії філософії на Україні. – Нью-Йорк, 1989.
  23. Ivan Franko und die jüdische Frage in Galizien. – Vienna University Press, 2016. – 135 s.
  24. Kuplowski M. Iwan Franko a literatura polska // Іван Франко і світова культура. – К.: Наукова думка, 1990. – Т. 1. – С. 11-16.
  25. Wytrzens G. Zum literarischen Schaffen Frankos in deutscher Sprache // Іван Франко і світова культура. – К.: Наукова думка, 1990. – Т. 1. – С. 51-59.
  26. Адельгейм Є. Естетичний трактат Івана Франка і проблеми психології творчості // Іван Франко. Із секретів поетичної творчості. – К.: Рад. письменник, 1969. – С. 3-62.
  27. Білецький Л. Основи літературно-наукової критики. Спроба літературно-наукової методології. – К., 1998.
  28. Бурляй Ю. Основи літературно-художньої критики. – К.: Вища школа, 1985. – 246 с.
  29. Гнатюк М. Іван Франко і проблеми європеїзації української літератури // Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. – К.,2011. – С. 216-228.
  30. Гнатюк М. Іван Франко та компаративістичні студії в Україні // Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. – К.: Академія, 2011. – С. 185-201.
  31. Гнатюк М. Іван Франко та Олександр Потебня: психологічна школа // Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. – К.: Академія, 2011. – С. 174-185.
  32. Гнатюк М. Літературознавчі концепції в Україні ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. – Львів, 2002. – 208 с.
  33. Гнатюк М. Погляд І. Франка на предмет, завдання та основні жанри літературної критики // Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. – К.: Академія, 2011. – С. 25-51.
  34. Гнатюк М. Проблеми генологічної структури літературних творів у літературознавчій практиці І. Франка // Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. – К.: Академія, 2011. – С. 86-97.
  35. Гнатюк М. Проблеми психології творчості у науковому осмисленні Івана Франка // Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. – К.,2011. – С. 97-116.
  36. Гнатюк М. Специфіка літератури і мистецтва у творчій практиці Івана Франка // Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. – К.: Академія, 2011. – С. 64-78.
  37. Гнатюк М. Термінологічний літературознавчий апарат І. Франка: своє й «чуже» // Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. – К.: Академія, 2011. – С. 78-86.
  38. Гнатюк М. Франкова теорія культурно-історичної школи // Гнатюк М. Іван Франко і проблеми теорії літератури. – К.: Академія, 2011. – С. 146-161.
  39. Гром’як Р. Специфіка літературної критики, її сучасний стан // Гром’як Р. Історія української літературної критики. – Тернопіль, 1999.
  40. Гундорова Т. Франко не Каменяр. – К.: Критика, 2006. – 350 с.
  41. Зеров М. Франко – поет // Зеров М. Твори: У 2 т. – К.,1990. – Т. 2.– С. 457-491.
  42. Корнійчук В. Ліричний універсум Івана Франка. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2004. – 485 с.
  43. Лансон Г. Метод в истории литературы. – М.: Мир, 1911.
  44. Ласло-Куцюк М. Текст і інтертекст в художній творчості Івана Франка. – Бухарест: Мустанг, 2005. – 257 с.
  45. Лессінг Г. Е. Лаокоон, або про межі малярства й поезії. – К., 1969. – 174 с.
  46. Мельник Я. Іван Франко й Biblia apocrypha. – Львів: УКУ, 2006. – 511 с.
  47. Михайлин І. Іван Франко і Зигмунд Фройд: питання естетики // Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин. – Львів, 1998. – С. 306-312.
  48. Осьмаков Н. Психологическое направление в русском литературоведении. Д. Н.Овсянико-Куликовский. – М.: Просвещение, 1981. – 160 с.
  49. Перетц В. Из лекций по методологии истории русской литературы. – К., 1914. – 496 с.
  50. Піхманець Р. Психологія художньої творчості. – К., 1991.
  51. Потебня О. Естетика і поетика слова. – К., 1985. – С. 301 с.
  52. Потебня О. Мысль и язык. – Х, 1926.
  53. Романець О. Психологія творчості. – К.: Либідь, 2004.
  54. Стереометрія тексту: студії над поетичними творами Івана Франка / Уп. Богдан Тихолоз. – Львів, 2010. – 286 с.
  55. Тэн И. О методике критики и истории литературы. – СПб, 1896.
  56. Тэн И. Философия искусства. – М., 1933.

 

 

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус