Магістерський науковий семінар зі сербістики
Тип: Нормативний
Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 1 | 1 | Немає |
| 2 | 4 | Залік |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 1 | 16 | ФЛсрб-11м | професор ТАТАРЕНКО Алла |
| 2 | 32 | ФЛсрб-11м | професор ТАТАРЕНКО Алла |
Опис курсу
Мета курсу «Магістерський науковий семінар зі сербістики»: формувати у студентів уміння та навички писати наукове дослідження (магістерську роботу), поглибити знання студентів щодо сучасних проблем сербського мовознавства та літературознавства, ознайомити із методологією наукового дослідження, з основними вимогами щодо написання магістерської роботи.
Цілі курсу:
- розглянути концептуальні проблеми сучасного сербського мовознавства і літературознавства;
- навчити аналізувати наукові публікації з обраної проблематики дослідження;
- навчити студентів чітко, логічно, аргументовано висловлювати теоретичні ідеї та власні твердження;
- обговорити зі студентами вимоги до написання та оформлення магістерських робіт;
- перевірити на практиці вміння студентів писати науковий текст; презентувати результати наукового дослідження, рецензувати фрагменти робіт колег.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати:
- найбільш передові концептуальні знання, наукові концепції в галузі науково-дослідної діяльності і на межі предметних галузей;
- основні проблеми сучасного сербського мовознавства та літературознавства;
- особливості дослідницької діяльності в Сербії та України;
- методи сучасних лінгвістичних та літературознавчих досліджень;
- основні вимоги до магістерських робіт;
- структуру тексту магістерської роботи;
- правила технічного оформлення магістерської роботи (правила цитування використаних джерел, оформлення покликань у тексті магістерської роботи, оформлення Списку використаної літератури та Списку використаних джерел, оформлення додатків);
вміти:
- орієнтуватися у науковому дискурсі із досліджуваної проблематики, використовувати надбання сербського та українського мовознавства або літературознавства;
- систематизувати здобуті теоретичні знання, вести пошук, опрацьовувати й аналізувати інформацію, зіставляти свідчення з різних джерел;
- аналізувати наукові концепції, виявляти актуальні проблеми;
- володіти сучасними теоретико-методологічними знаннями в галузі науково-дослідної діяльності й на жі предметних галузей;
- застосовувати сучасні методи, адекватні меті й завданням дослідження;
- структурувати власну наукову роботу;
- скласти план магістерського дослідження;
- чітко формулювати мету і завдання роботи, об’єкт та предмет дослідження;
- збирати й опрацьовувати бібліографію, укладати відповідно до технічних вимог;
- добирати й класифікувати фактичний матеріал;
- чітко, зрозуміло та науково обґрунтовано висловлювати та відстоювати думку в письмовій і в усній формах, дискутувати з твердженнями авторитетів, презентувати проблемні аспекти роботи;
- створювати й оформлювати додатки в роботі;
- правильно оформлювати покликання на наукові праці та джерела;
- рецензувати фрагменти робіт колег;
- креативно і системно мислити, розвивати пізнавальну активність;
- володіти практичними навичками підготовки магістерської роботи;
- оперувати загальнонауковою та філологічною термінологією;
- оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення;
- упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами;
- застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі;
- оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування;
- знаходити оптимальні шляхи ефективної взаємодії у професійному колективі та з представниками інших професійних груп різного рівня;
- застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації;
- аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці;
- характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації;
- збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів (залежно від обраної спеціалізації);
- здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних;
- дотримуватися правил академічної доброчесності;
- доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються;
- створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів та жанрів;
- використовувати спеціалізовані концептуальні знання з обраної філологічноїгалузі для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог;
- планувати, організовувати, здійснювати і презентувати дослідження та/або інноваційні розробки в конкретній філологічній галузі.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен розвивати та вдосконалювати
Загальні компетентності:
ЗК 2. Здатність бути критичним і самокритичним.
ЗК 3. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 4. Уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК 7. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК 11. Здатність проведення досліджень на належному рівні. ЗК 12. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
Фахові компетентності спеціальності:
ФК 3. Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки.
ФК 4. Здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів.
ФК 5. Усвідомлення методологічного, організаційного та правового підґрунтя, необхідного для досліджень та/або інноваційних розробок у галузі філології, презентації їх результатів професійній спільноті та захисту інтелектуальної власності на результати досліджень та інновацій.
ФК 6. Здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань.
ФК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.
Програмні результати навчання:
ПРН 1. Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення.
ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.
ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі.
ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці.
ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.
ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його зурахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.
ПРН 12. Дотримуватися правил академічної доброчесності.
ПРН 13. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються.
ПРН 14. Створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів та жанрів.
ПРН 15. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу.
ПРН 16. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з обраної філологічної галузі для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.
ПРН 17. Планувати, організовувати, здійснювати і презентувати дослідження та/або інноваційні розробки в конкретній філологічній галузі.
ПРН 18. Володіти на високому рівні сербською мовою для здійснення професійної діяльності
Рекомендована література
Основна література
- Академічна чесність як основа сталого розвитку університету / Міжнарод. благод. Фонд “Міжнарод. фонд. дослідж. освіт. політики”; за заг. ред. Т. В. Фінікова, А. Є. Артюхова. Київ : Таксон, 2016
- Албул О. Львівська славістика в загальноєвропейському контексті / О. Албул, Н. Лобур // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам′яті академіка Л.А. Булаховського. Київ, Освіта України, C. 3–11.
- Мазур О.В. Основи наукових досліджень: посібник для студентів філологічних спеціальностей / О.В. Мазур, О.В. Подвойська, С.В. Радецька. – Вінниця: Нова Книга. 2013. 119 с.
- Кодекс академічної доброчесності Львівського національного університету імені Івана Франка // Режим доступу: https://lnu.edu.ua/about/university-today-and-tomorrow/documents/
- Колесніков А. Академічна доброчесність в українському освітньо-науковому просторі: проблеми та соціальні загрози // Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2019. Вип. 24. С. 122–128.
- Методичні рекомендації до написання та оформлення магістерських робіт для здобувачів другого (магістерського) рівнів вищої освіти галузі знань В Культура, мистецтво та гуманітарні науки спеціальності В11 Філологія / Ольга Албул, Алла Кравчук, Зоряна Гілецька, Лідія Хода, Наталія Хороз. Львів, 2025. 48с.
- Ференц Н. Сучасні методологічні засади літературознавства: навчально-методичний посідник. Ужгород, 2021. 140 с.
- Ясіновська О. Наукова робота студентів-лінгвістів: навчально-методичний посібник. Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2022.
- Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник для студентів, курсантів, аспірантів, ад’юнктів / за ред. А.Є. Конверського. Київ: Центр учбової літератури, 352 с.
- Юринець В. Методологія наукових досліджень. Львів: ЛНУ Франка,
Мовознавство
Основна література
1.Vasiljeva Lj. Srednjojužnoslavenski književni jezici u sinkroniji i dijakroniji. Osijek:CKD, 2010. – 221 s.
- Дешић М. Правопис српског језика. Земун: Нианса, 2002. 236 с
- Ивић П. О језику некадашњем и садашњем. Београд: БИГЗ; Приштина: Јединство, 1990. 335 с.
- Ивић П., Клајн И., Пешикан М., Брборић Б. Српски језички приручник. Београд: Београдска књига, 2004. 338с.
- Јовановић М. Против Вука. Београд: Стубови културе, 2004. 450с.
- Škiljan D. Lingvistika svakodnevnice. – Novi Sad, 1989. – 142 s.
- Клајн И. Речник језичких недоумица. Нови Сад: Прометеј, 2008. 304 с.
- Маројевић Р.Нови рат за српски језик и правопис. Београд: Требник, 2001. 242 с.
- Милосављевић П. Увод у србистику. 2. изд. Београд: Требник, 2003. 598 с.
- Николић М. Теориjа језичке културе. Београд : Институт за српски језик САНУ, 2010 (Београд : Чигоја штампа). – 223 с.
- Николић П. Ружење српског језика. Београд: Санимекс, 1999. 95 с.
- Пешикан М., Јерковић Ј., Пижурица М. Правопис српскога језика. Нови Сад: Матица Српска, 1995. 181 с.
- Тошовић Б. Функционални стилови. Београд: Београдска књига, 2002. 574 с.
- Radovanović, Milorad, Sociolingvistika, 2. izdanje, Novi Sad, Dnevnik – Književna zajednica Novog Sada, 1986, 304.
- Ћупић Д., Фекете Е., Терзић Б. Слово о језику. Језички поучник. Београд: Партенон, 1996. 293с.
- Шипка М. Приче о речима. Београд: ЦПЛ, Нови Сад: Прометеј, 1998. 307с
Літературознавство
Основна література
- Білоус П.В. Теорія літератури: навч. посіб. К.: Академвидав, 328 с.
- Будний В., Ільницький М. Порівняльне літературознавство: Підручник. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 430 с.
- Література. Теорія. Методологія. Пер. з польської. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 543 с.
- Літературознавчий словник-довідник. К.: ВЦ «Академія», 752 с.
- Деретић Ј. Историја српске књижевности. Београд: Нолит. – – 706 с.
- Деретић Ј. Историја српске књижевности. https://www.rastko.rs/knjizevnost/jderetic_knjiz/
- Милосављевић П. Систем српске књижевности. – Приштина: Народна и универзитетска библиотека. – 1996. – 366 с.
- Палавестра П. Историја српске модерне књижевности. – Београд, 1986
- Богдановић Д. Стара српска књижевност.Београд: Досије, 1991.
- Павић М. Барок. Београд: Досије, 1991.
- Милошевић П. Сторија српске књижевности.Београд: Службени гласник, 2010.
Додаткова література:
- Дамјанов С. Апокрифна историја српске (пост)модерне : ново читање традиције ІІ / Сава Дамјанов. – Београд : Службени гласник, 2008. – 223 с. – (Библиотека Књижевне науке, уметност, култура. Колекција Новатрадиција).
- Jерков А. Постмодерно доба српске прозе / Александар Јерков //Антологија српске прозе постмодерног доба / [приред.] Александар Jерков. – Београд : Српска књижевна задруга, 1992. – С. 7–61. – (Антологије / Српска књижевна задруга).
- Татаренко А. Место сусрета: огледи о српској прози / Ала Татаренко. – Београд :Српски ПЕН центар = Serbian PEN Centre, 2008. – 179 с.
- Gordić V. Korespondencija: tokovi i likovi postmoderne proze / Vladislava
Gordić. –Novi Sad : SKC (i.e) Studentski kulturni centar, 2000. – 197 s. - Jerkov A. Nova tekstualnost: ogledi o srpskoj prozi postmodernog doba / Aleksandar Jerkov. – Nikšić: Unireks ; Beograd : Prosveta ; Podgorica : Oktoih, 1992. – 232 s.
- Jerkov A. Od modernizma do postmoderne: pripovedač i poetika, pričaismrt / Aleksandar Jerkov. – Priština : Jedinstvo ; GornjiMilanovac : Dečjenovine, 1991. – 202 s. – (Biblioteka Obeležja).
- Perišić I. Kako vetar duva – pripovedačke autopoetike Mihajla Pantića, Vladimira Tasića, Vladana Matijevića, Aleksandra Gatalice i Gorana Petrovića / Igor Perišić // Sarajevske sveske. – 2006. – Br. 14. – S. 141–157.
- Rosić T. Prefiksi ubrzanja i retro poetike. Ili: posthumanistički narativi u savremenoj srpskoj priči (1990–2006) / Tatjana Rosić // Sarajevske sveske. – 2006. – Br. 14. – S. 119–140.
- Uhvati ritam : omnibus : rok i književnost / рriredili M. Pantić i D. Albahari. – Novi Sad : Polja, 1990. – 179 s. – (Posebno izdanje časopisa «Polja»; 4).
- Татаренко А. Поетика форме у прози српског постмодернизма. – Београд : Службени гласник, 2013. – 372 с.
- Татаренко А. Из чиста немира: читања. – Београд : Завод за уџбенике, 2013.- 250 с.