Національно-культурна ідентичність української драматургії
Тип: На вибір студента
Кафедра: української літератури імені академіка михайла возняка
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 6 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 6 | професор ПРАЦЬОВИТИЙ Володимир | ФЛу-31, ФЛу-32, ФЛу-33, ФЛу-34, ФЛо-31, ФЛо-32 |
Опис курсу
Головна мета спецкурсу “Національно-культурна ідентичність української драматургії” – на основі аналізу п’єс, написаних у різні періоди національно-культурного розвитку українців, показати органічний зв’язок драми з національним життям. В умовах багатолітньої бездержавності українська література стала зброєю для утвердження національно-культурної ідентичності. Драматургія через театр стала трибуною для проголошення національно-патріотичних ідеалів. Вона акумулювала в собі національне світосприйняття, спрямоване на збереження звичаїв, традицій, морально-етичних принципів українського народу. Тому доцільно розглядати українську драматургію як продукт національної духу, не залишаючи поза увагою її тематику, проблематику та поетику.
Методологічною основою спецкурсу є принцип історизму, усі драматичні твори досліджуються у зв’язку з часом їхнього написання, з подіями біографії того чи іншого автора, дотичними до аналізованого історико-літературного періоду. Спецкурс сприяє засвоєнню теоретично літературних понять «драматичний діалог», «шкільна драма», «інтермедія», «драма», «комедія», «трагедія», «конфлікт», «образ-характер» та інші на конкретному художньому матеріалі. Матеріал береться до уваги під кутом зору культурно-історичного, біографічного, естетичного, психологічного, типологічного, комплексно-системного наукових методів.
Технічна база спецкурсу: рекомендована критична, історична, методична література, тексти художніх творів.
Після завершення спецкурсу студенти повинні знати основні тенденції виникнення та розвитку українського драматичного мистецтва й володіти навиками аналізу художнього тексту.
Рекомендована література
Антонович В. Про козацькі часи на Україні. Київ, 1991. 274 с.
Антонович Д. Триста років українського театру. 1616-1619. Прага, 1925. 276 с.
Арістотель. Поетика. Київ, 1967. 238 с.
Багряний І. Українська література й мистецтво під комуністичним московським терором // Сучасність. 1994. № 11. С. 13-23.
Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа: Життя й пориви великого гетьмана. Київ, 1991. 136 с.
Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. Кн. 2. Львів, 1994. 560 с.
Гординський Я. „Владимир” Теофана Прокоповича // Записки НТШ. 1920. Т.130. С.19-73.
Грушевський М. Ілюстрована історія України. Київ,1992. 544 с.
Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. Київ, 1991. 240 с.
Давидова І. Малі форми драматургії. Київ, 1966. 140 с.
Дорошенко Д. Нарис історії України. Львів, 1991. 576 с.
Єфремов С. Історія українського письменства. Київ, 1995. 688 с.
Івашків В. Українська романтична драма 30-80-х років ХІХ століття. Київ, 1990. 143 с.
Івашків В. Іван Тобілевич (Карпенко-Карий). Нарис життя і творчості. Тернопіль, 2011. 192 с.
Івашків В. Марко Кропивницький. Нарис життя і творчості. Львів, 2020. 136 с.
Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1992. – 424 с.
Ільницький М. Людина в історії. Київ, 1989. 396 с.
Історія України в особах ІХ-ХVІІ ст. Київ, 1993. 396 с.
Історія українського війська. Львів, 1992. 712 с.
Киричок П. Марко Кропивницький. Київ, 1985. 150 с.
Костюк Г. У світі ідей і образів. Сучасність, 1983. 537 с.
Крип’якевич І. Історія України. Львів, 1990. 520 с.
Кузякіна Н. П’єси Миколи Куліша. Київ, 1970. – 520 с.
Кузякіна Н. Іван Кочерга. – Київ, 1968. – 269 с.
Левицький В. Хутір Надія. Дніпропетровськ, 1978. 61 с.
Лужицький Г. Вибране. Івано-Франківськ, 1998. 276 с.
Наливайко Д. Козацька християнська республіка. Київ, 1992.
495 с.
Падалка Н.Вивчення творчості І. Карпенка-Карого (І. Тобілевича) в школі. Київ, 1970. 152 с.
Пархоменко М. Драматургія Івана Франка. Львів, 1956. 128 с.
Повість врем’яних літ. Київ, 1990. 558 с.
Працьовитий В.С. Мозаїка національно-культурної ідентичності в українській літературі. Львів, 2016. 488с.
Працьовитий В. Національний характер в українській драматургії
20-х – початку 30-х років ХХ століття. Львів, 2004. 299 с.
Працьовитий В. Національна самобутність драматургії Івана Франка. Львів, 2006. 192 с.
Працьовитий В.С. Українська драматургія 20-30 – х років ХХ століття. Жанрова модифікація. Львів, 2001. 132 с.
Працьовитий В. Українська історична драматургія. Львів, 2009. 209 с.
Прокопович Ф. Про мистецтво поезії // Теорія драми в історичному розвитку. Київ, 1950. С. 141-143.
Рудницький Л. Драматургія Григора Лужицького //Записки НТШ. Т. ССХХІV. С.185-209.
Семенюк Г. Українська драматургія 20-х років. Київ, 1985. 177 с.
Семенчук І. Мистецтво композиції і характер. Київ, 1974. 131 с.
Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність. Київ,1994. 223 с.
Сокирко Л. М. П. Старицький. Критико-біографічний нарис. Київ, 1960. 169 с.
Стеценко Л. І. Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Київ, 1957. 306 с.
Українська література ХVІІІ ст. Київ, 1983. 694 с.
Теорія драми в історичному розвитку. Київ, 1950. – 626 с.
Чорній С. Український театр і драматургія. Мюнхен; Нью-Йорк, 1980. 470 с.
Чугуй О. Класик української драматургії. Київ, 1970. 48 с.
Шевальє П’єр. Історія війни козаків проти Польщі. Київ, 1993. 224 с.
Щербаківський В. Формація української нації. Нью-Йорк, 1958. 45 с.
Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен,
1993. 205 с. 39
Янів В. Психологічні основи окцинденталізму. Мюнхен, 1996. 205 с.
Яранцева Н. Про драматичне. Київ,1971. 131 с.
Ярема Я. Українська духовність в її культурно-історичних вимірах.
Львів, 1935. 75 с.