Новітні тенденції у розвитку сербської мови

Тип: Нормативний

Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
93.5Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
916професор ВАСИЛЬЄВА ЛюдмилаФЛсрб-11м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916ФЛсрб-11мпрофесор ВАСИЛЬЄВА Людмила

Опис курсу

Навчальна дисципліна «Новітні тенденції у розвитку сербської мови» розрахована на студентів 5 курсу спеціальності 035 Філологія, спеціалізації 035.035 слов’янські мови та літератури (переклад включно) магістр – перша сербська, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Вона пропонує поглиблене вивчення процесів, які визначають перебіг розвитку і тенденції сучасної сербської мови через призму їх сучасного трактування.

Завдання курсу «Новітні тенденції у розвитку сербської мови» є формування теоретичних знань з дисциплін і практичних умінь для аналізу мовних явищ на різних етапах розвитку мовної системи. Цей курс забезпечує всебічне розуміння розвитку сербської мови серед інших середньопівденнослов’янських мов, готує студентів до викладання цієї дисципліни.

Навчальна дисципліна розрахована на студентів 5 курсу (сербська філологія), що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Вона пропонує вивчення розвитку сербської мови, а також вивчення різних рівнів її мовної системи на тлі інших середньопівденнослов’янських мов з метою подальшого викладання цієї дисципліни. Ці аспекти розвитку мови висвітлюються через призму мовознавчої науки.

Оволодіння курсом за запропонованою програмою допоможе студентам отримати практичні і теоретичні знання з усіх її мовних рівнів, з’ясувати її сучасний стан зрозуміти актуальні проблеми, тенденції, динаміку розвитку мови на тлі розвитку сербської мовознавчої науки.

Пропонований курс лекцій  і практичних (32 години) читається у 1 семестрі.

Мета: засвоєння теоретичного матеріалу курсу та вміння застосувати його в практичній діяльності.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: теоретичний матеріал зазначених тем, зокрема розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів; знати й розуміти систему сербської мови її розвиток, історію сербської мови, знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності; визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють, знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції, уміти застосовувати їх у професійній діяльності, орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах, підходах і школах;

     вміти: використовувати вивчений матеріал на практиці, зокрема, ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати; організовувати процес свого навчання й самоосвіти; використовувати інформаційні й комунікаційні технології для вирішення складних спеціалізованих задач і проблем професійної діяльності; розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів; знати й розуміти систему слов’янських мов, історію мов і літератури і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності; характеризувати діалектні та соціальні різновиди мови спеціалізації, описувати соціолінгвальну ситуацію; знати норми сербської літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності; знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції славістики, уміти застосовувати їх у професійній діяльності; збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання; мати навички управління комплексними діями або проектами при розв’язанні складних проблем у професійній діяльності в галузі обраної філологічної спеціалізації та нести відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах; абстрактно мислити, аналізувати і синтезувати, мати навички участі в наукових та/або прикладних дослідженнях у галузі філології, бути критичним і самокритичним, виявляти, ставити та вирішувати проблеми, працювати в команді та автономно, генерувати нові ідеї (креативність), критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки, здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів, застосовувати поглиблені знання зі славістики для вирішення професійних завдань,вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень (українською і сербською мовами), усвідомлювати роль експресивних, емоційних, логічних засобів мови для досягнення запланованого прагматичного результату, оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення, упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами, застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі, оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування, застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації, характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти славістики і сербістики, збирати й систематизувати мовні, факти, здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних, дотримуватися правил академічної доброчесності, доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються, обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного матеріалу, використовувати спеціалізовані концептуальні знання зі славістики для розв’язання складних завдань і проблем.

Рекомендована література

Основна

  1. Васильєва Л. Штокавські літературні мови: проблеми становлення, розвитку, сучасний стан. – Львів: ЛНУ ім. Ів.Франка, 2002. – 344 с.
  2. Єрмоленко С. С., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – Київ: Либідь, 2001. – 224 с.
  3. Васильєва Л.П. Південнослов’янська проблематика в мовознавчих зацікавленнях Івана Франка. Львів, 2006. – 72 с.
  4. Baotić J. Standardni srpskohrvatski jezik, norme i varijante // Književni jezik. Br. 13/1. – Sarajevo, 1984. – S.112–119.
  5. Baotić J. Standardni jezici štokavskog narječja // Simpozij o bosanskome jeziku (Zbornik radova). – Sarajevo, 1999. – S.89–96.
  6. Brozović D. Gramatičke značajke hrvatskoga jezika // Jezik. – 1997. – Br.4. – S.127–135.
  7. Brozović D. Aktuelna kolebanja hrvatske jezične norme // Jezik. – 1998. – Br.5. – S.161–176.
  8. Čirgić A. Fonetsko-fonološke razlike između crnogorskoga i srpskoga jezika // Lingua Montenegrina, časopis za jezikoslovna, književna i kulturna pitanja. Br. 1, Institut za crnogorski jezik i jezikoslovlje »Vojislav P. Nikčević«, Cetinje, 2008. – 171-190.
  9. Jahić Dž., Halilović S., Palić I. Gramatika bosanskoga jezika. – Zenica: Dom štampe, 2000. –476 s.
  10. Nikčević V. Gramatika crnogorskog jezika. – Podgorica: DANU, 2001. –586 str.Ivić M. Problem norme u književnom jeziku // Jezik. – 1965–1966. – Br.1. – S.1–8.
  11. Pranjković I. Hrvatski jezik u BiH // Vjesnik. – 1996. – 2.pros. – S.3.
  12. Samardžija M. Puristička načela i kriteriji // Hrvatski jezik. D.4.– Zagreb: Školska knjiga, 1998. – S.58–66.
  13. Silić J. Nekoliko misli o normi // Norme i normiranje hrvatskoga standardnoga jezika. – Zagreb: Matica hrvatska, 1999. – S. 203–211.
  14. Vasiljeva Lj. Srednjojužnoslavenski jezici u sinkroniji i dijakroniji. – Osijek CKD “M – M”, 2010. – 221

Допоміжна

  1. Ивић П. Срски народ и његов језик. – Београд: Просвета, 1971. – 334 с.
  2. Ивић П. Укратко о разним темама // Из историје српскохрватског језика. – Ниш: Просвета, 1991. – С. 315–322.
  3. Ивић П. Књижевни и народни језик код Срба // Историја српског народа. Књ.2. Београд, 1982. С. 315–347.
  4. Ивић П. Против ускогрудости // Политика. 1984. 25. јан. С. 18.
  5. Ивић П. Развој кнјижевног језика на српскохрватском језичном подручју // О језику некадашњем и садашњем. Београд, 1990. С. 87–140.
  6. Стевановић М. Савремени српскохрватски језик. Књ.2. – Београд: Научно дело, 1986. – 942 с. (Уводни део)
  7. Škiljan D. Lingvistika svakodnevnice. – Novi Sad, 1989. – 142 s.
  8. Vasiljeva Lj. Srednjojužnoslavenski književni jezici u sinkroniji i dijakroniji. Osijek:CKD, 2010. – 221 s.
  9. Hymes Dell, Domena sociolingvistike, Izbor i prijevod dr. Dunja Jutronić-Tihomirović, Rijeka, Argumenti, 123-130.
  10. Labov William, Društvene okolnosti lingvističke promjene, Izbor i prijevod dr. Dunja Jutronić-Tihomirović, Rijeka, Argumenti, 116-122.
  11. Radovanović, Milorad, Sociolingvistika, 2. izdanje, Novi Sad, Dnevnik – Književna zajednica Novog Sada, 1986, 304.

 Джерела Інтернет.

https://vukajlija.com/forum/teme/51421-srpski-jezicki-portal

http://www.srpskijezickiatelje.com/

http://linguistics.kava.kiev.ua/seminar

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус