Опис курсу

Опис курсу

Педагогічну (асистентську) практику студенти-богемісти проходять протягом другого року магістерського навчання. Практика триває 4  тижні і завершується диференційованим заліком.

Педагогічна (асистентська) практика студентів-магістрантів є важливою частиною професійної підготовки філологів. Вона формує особистість майбутнього викладача вищої школи, вчить застосовувати теоретичні знання у практичній діяльности, сприяє засвоєнню педагогічних умінь, набуттю, вивченню та аналізу педагогічного досвіду.

Мета проведення педагогічної (асистентської) практики полягає в тому, щоб магістранти здобули практичні навички та досвід викладацької роботи, необхідні для викладання дисципліни за профілем отриманої спеціальності у закладах вищої освіти. Педагогічній (асистентській) практиці передує вивчення курсів з педагогіки та психології вищої школи та методики викладання фахових дисциплін у вищій школі.

Завдання практики полягають у :

• безпосередньому ознайомленні студентів-практикантів з формами та методами викладання дисциплін;
• вихованні в студентів творчого підходу до навчально-методичної роботи, формуванню потреби у самовдосконаленні, підвищенні своєї кваліфікації;
• здобутті професійних якостей майбутнього викладача (вміння готувати лекційний матеріал та матеріал для практичного заняття з використанням найновіших досягнень науки; чітко, доступно, логічно і послідовно викладати цей матеріал студентам, керувати аудиторією тощо);

• формуванні вміння критично оцінювати лекції та практичні заняття своїх колег та робити висновки щодо організації власної викладацької роботи.

Студент повинен знати:

• сутність процесів навчання й виховання, їхні психолого-педагогічні основи;
• шляхи вдосконалення майстерности викладача й способи самовдосконалення;
• дидактику навчальної дисципліни;
• питання часткових методик за курсом;
• нові технології навчання;
• методи формування навичок самостійної роботи й розвиток творчих здібностей і логічного мислення студентів;
• наукові основи курсу, історію й методологію відповідної науки.

Студент повинен уміти:

• проєктувати, конструювати, організовувати, аналізувати й оцінювати власну навчальну, педагогічну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення;
•  планувати навчальні заняття відповідно до навчального плану закладу й на основі його стратегії;
• забезпечувати міждисциплінарні зв’язки курсу з іншими дисциплінами;
• розробляти й проводити різні за формою навчання заняття найбільш ефективні при вивченні відповідних тем і розділів програми, адаптуючи їх до різних рівнів підготовки студентів;
• ясно, логічно викладати зміст матеріалу, опираючись на знання й досвід студентів;
• відбирати й використовувати відповідні навчальні засоби для побудови технологій навчання;
• аналізувати навчальну й навчально-методичну літературу й використовувати її для побудови власного викладу програмного матеріалу;
• організовувати навчальну діяльність студентів, управляти нею й оцінювати її результати;
• застосовувати основні методи об’єктивної діагностики знань студентів з предмету, вносити корективи в процес навчання;
• володіти методикою проведення заняття із застосуванням мультимедійних засобів навчання;
• створювати й підтримувати навчальне середовище, що сприяє досягненню цілей навчання;
• розвивати інтереси студентів і мотивацію навчання, формувати й підтримувати зворотний зв’язок;
• упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами;
• застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі;
• оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування;
• знаходити оптимальні шляхи ефективної взаємодії у професійному колективі та з представниками інших професійних груп різного рівня;
• застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації;
• характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації;
• збирати й систематизувати мовні, літературні факти, інтерпретувати тексти різних стилів і жанрів (залежно від обраної спеціалізації);
• дотримуватися правил академічної доброчесності;
•  доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються;
•  створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів та жанрів;
• використовувати спеціалізовані концептуальні знання з обраної філологічної галузі для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.

Практика спрямована на формування таких загальних  компетентностей:

ЗК 1. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово

ЗК2. здатність бути критичним і самокритичним.

ЗК 4. Уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

ЗК 5. Здатність працювати в команді та автономно.

ЗК 8. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

ЗК 9. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

ЗК 11. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів), проявляти емпатію, толерантність та повагу до культурної різноманітності.

ЗК 12. Здатність до особистісного і професійного розвитку.

фахових компетентностей

ФК3. Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки.

ФК 6. Здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань.

ФК 8. Усвідомлення ролі експресивних, емоційних, логічних засобів мови для досягнення запланованого прагматичного результату.

ФК 9. Здатність використовувати у професійній діяльності знання про актуальні тенденції розвитку літератури наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття та їхній зв՚язок із попередніми епохами, представників та найяскравіші художні явища.

ФК11. Здатність використовувати психологічно-педагогічні вміння і навички, необхідні для реалізації викладацької діяльності.

Практика спрямована на досягнення таких програмних результатів навчання:

ПРН 1. Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення.

ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.

ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі.

ПРН 4. Оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування.

ПРН 5. Знаходити оптимальні шляхи ефективної взаємодії у професійному колективі та з представниками інших професійних груп різного рівня.

ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації.

ПРН 12. Дотримуватися правил академічної доброчесності.

ПРН 18.   Володіти   на   високому рівні   чеською   /сербською/   словацькою

/словенською мовою для здійснення професійної діяльності.

ПРН 20. Організовувати освітній процес у вищій школі; планувати та здійснювати викладацьку роботу у ЗВО; оцінювати й впроваджувати методичні інновації та розробки в галузі вищої освіти.