Сербське лінгвокультурознавство
Тип: Нормативний
Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
1 | 3.5 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
1 | 16 | професор ВАСИЛЬЄВА Людмила | ФЛсрб-11м |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
1 | 16 | ФЛсрб-11м | професор ВАСИЛЬЄВА Людмила |
Опис курсу
Навчальна дисципліна розрахована на студентів 5 курсу (сербська філологія), що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Вона пропонує вивчення розвитку сербської мови, а також вивчення різних рівнів її мовної системи на тлі інших середньопівденнослов’янських мов з метою подальшого викладання цієї дисципліни, що дає можливість зрозуміти основи міжкультурної комунікації на цих теренах. Ці аспекти висвітлюються через призму мовознавчої науки.
Оволодіння курсом за запропонованою програмою допоможе студентам отримати практичні і теоретичні знання з усіх її мовних рівнів, з’ясувати її сучасний стан зрозуміти актуальні проблеми, тенденції, динаміку розвитку мови, засоїти основи міжкультурної комунікації на тлі розвитку мовознавчої науки.
Метою навчальної дисципліни є ґрунтовне оволодіння знаннями з курсу Сербське лінгвокультурознавство.
Основними завданнями курсу є
ознайомлення студентів з основними фактами і тенденціями розвитку мови, її системи, засвоєння цих знань і вміння застосовувати їх на практиці, показати основи міжкультурної комунікації на середньопівденнослов’янських теренах.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: теоретичний матеріал зазначених тем, зокрема розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів; знати й розуміти систему хорватської мови її розвиток, історію сербської мови, знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності; розрізняти діалектні та літературні форми, характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють, знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності;
вміти: використовувати вивчений матеріал на практиці, зокрема, ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати; організовувати процес свого навчання й самоосвіти; використовувати інформаційні й комунікаційні технології для вирішення складних спеціалізованих задач і проблем професійної діяльності; характеризувати діалектні та соціальні різновиди хорватської мови описувати соціолінгвальну ситуацію; використовувати мову в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у побутовій, суспільній, навчальній, професійній, науковій сферах життя; здійснювати лінгвістичний та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів; збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання; мати навички управління комплексними діями або проектами при розв’язанні складних проблем у професійній діяльності в галузі обраної філологічної спеціалізації та нести відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах; мати навички участі в наукових та/або прикладних дослідженнях у галузі філології, опанувати факти національної диференціації новоштокавських стандартів.
Програмні результати:
ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.
ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації.
ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.
ПРН 10. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів (залежно від обраної спеціалізації).
ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.
ПРН 18. Володіти на високому рівні сербською мовою для здійснення професійної діяльності.
Рекомендована література
Основна
Васильєва Л. Штокавські літературні мови: проблеми становлення, розвитку, сучасний стан. – Львів: ЛНУ ім. Ів.Франка, 2002. – 344 с.
Єрмоленко С. С., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – Київ: Либідь, 2001. – 224 с.
Васильєва Л.П. Південнослов’янська проблематика в мовознавчих зацікавленнях Івана Франка. Львів, 2006. – 72 с.
Baotić J. Standardni srpskohrvatski jezik, norme i varijante // Književni jezik. Br. 13/1. – Sarajevo, 1984. – S.112–119.
Baotić J. Standardni jezici štokavskog narječja // Simpozij o bosanskome jeziku (Zbornik radova). – Sarajevo, 1999. – S.89–96.
Brozović D. Gramatičke značajke hrvatskoga jezika // Jezik. – 1997. – Br.4. – S.127–135.
Brozović D. Aktuelna kolebanja hrvatske jezične norme // Jezik. – 1998. – Br.5. – S.161–176.
Čirgić A. Fonetsko-fonološke razlike između crnogorskoga i srpskoga jezika // Lingua Montenegrina, časopis za jezikoslovna, književna i kulturna pitanja. Br. 1, Institut za crnogorski jezik i jezikoslovlje »Vojislav P. Nikčević«, Cetinje, 2008. – str. 171-190.
Jahić Dž., Halilović S., Palić I. Gramatika bosanskoga jezika. – Zenica: Dom štampe, 2000. –476 s.
Nikčević V. Gramatika crnogorskog jezika. – Podgorica: DANU, 2001. –586 str.Ivić M. Problem norme u književnom jeziku // Jezik. – 1965–1966. – Br.1. – S.1–8.
Pranjković I. Hrvatski jezik u BiH // Vjesnik. – 1996. – 2.pros. – S.3.
Samardžija M. Puristička načela i kriteriji // Hrvatski jezik. D.4.– Zagreb: Školska knjiga, 1998. – S.58–66.
Silić J. Nekoliko misli o normi // Norme i normiranje hrvatskoga standardnoga jezika. – Zagreb: Matica hrvatska, 1999. – S. 203–211.
Vasiljeva Lj. Srednjojužnoslavenski jezici u sinkroniji i dijakroniji. – Osijek CKD “M – M”, 2010. – 221 s.
Допоміжна
Ивић П. Срски народ и његов језик. – Београд: Просвета, 1971. – 334 с.
Ивић П. Укратко о разним темама // Из историје српскохрватског језика. – Ниш: Просвета, 1991. – С. 315–322.
Ивић П. Књижевни и народни језик код Срба // Историја српског народа. Књ.2. Београд, 1982. С. 315–347.
Ивић П. Против ускогрудости // Политика. 1984. 25. јан. С. 18.
Ивић П. Развој кнјижевног језика на српскохрватском језичном подручју // О језику некадашњем и садашњем. Београд, 1990. С. 87–140.
Стевановић М. Савремени српскохрватски језик. Књ.2. – Београд: Научно дело, 1986. – 942 с. (Уводни део)
Інформаційні ресурси.
http//:hjp.hr/
http//:hrcak.srce.hr
https://vukajlija.com/forum/teme/51421-srpski-jezicki-portal
http://www.srpskijezickiatelje.com/