Опис курсу

Навчальна дисципліна „Словацьке лінгвокультурознавство” рекомендована для студентів спеціальності „Словацька мова та література”, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр”.  Вона є логічним продовженням основного циклу лінгвістичних дисциплін. Лінгвокультурологія є молодою наукою, яка виникла наприкінці XX-го століття. Вона розвинулася на межі культурології та лінгвістики, а тому її вважають вагомим напрямом в межах сучасного мовознавства. Лінгвокультурологія вивчає мову як феномен культури, це певне бачення світу крізь призму національної мови.

Як частина обов’язкової програми цей курс поглиблює теоретичні знання студентів та формує навички для наукової роботи майбутніх науковців, ознайомлює з новими здобутками як словацьких, так і європейських наукових шкіл, вдосконалює методику зіставного аналізу, актуалізує фактор мотивації у майбутніх славістів. Вивчення даної дисципліни забезпечує теоретичну підготовку фахівця та практичне оволодіння словацькою мовою на високому рівні. Завдання курсу – підготувати майбутніх славістів до усіх видів практичного перекладу та викладання сучасної словацької мови як іноземної у сучасних глобалізаційних умовах.

Метою навчальної дисципліни „Словацьке лінгвокультурознавство” є ознайомлення студентів з базовими поняттями лінгвокультурології як новітнього напряму лінгвістики, з мовними засобами вияву культурного фону, з дослідницьким інструментарієм лінгвокультурології, а також формування у студентів системи сучасних лінгвокультурних знань, органічно поєднуючи вивчення словацької національної культури як чинника, що визначає світосприйняття народу, з філологічною метою – засвоєнням достатнього за обсягом активного лексичного матеріалу. Тому у процесі вивчення даної дисципліни студенти знайомляться з системою сучасних лінгвокультурних знань, яка містить знання про специфіку словацької мовної картини світу й відповідних особливостей мовної поведінки носіїв цієї слов’янської мови, вчаться застосовувати набуті знання на практиці іншомовного спілкування і перекладу, робити адекватний лінгвокультурний аналіз словацької мови й мовлення.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Словацьке лінгвокультурознавство» є:

– ознайомлення з основними здобутками у сфері взаємодії мови і культури з урахуванням останніх досягнень мовознавства на сучасному етапі;

–  формування теоретичних знань з дисципліни;

– навчання студентів аналізу текстів як у лінгвокультурологічному, так і мовному аспектах;

– встановлення способів та засобів збереження культурної інформації у мовній семантиці;

– визначення специфіки культурного фону комунікативного простору словацької мови;

– розвиток лінгвокультурологічної компетенції філолога і набуття студентом знань, що необхідні під час дослідження мови і перекладі;

– стимулювання студентів до самостійного творчого вирішення дискусійних питань, розвиток у студентів уміння самостійно опрацьовувати теоретичні джерела з сучасної лінгвістики, давати їм свою оцінку;

– формування дослідницьких навичок: пошук, відбір, систематизація та аналіз інформації, робота з першоджерелами, презентація проєктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: – історію становлення лінгвокультурології як науки;

– завдання та цілі лінгвокультурології, її об’єкт та предмет, базові поняття і методи;

– поняття лінгвокультурного концепту;

– поняття культурного релятивізму та універсальних концептів;

– найважливіші наукові дослідження в галузі лінгвокультурології.

            уміти:

– описати мовний матеріал з позицій лінгвокультурологічних досліджень, враховуючи культурний контекст;

– дослідити культурний простір словацької мови крізь призму мовних одиниць;

– здійснювати пошук, аналіз та синтез лінгвокультурної інформації;

– презентувати результати такої пошуково-аналітичної діяльності словацькою мовою;

– аналізувати мовні одиниці з позиції їхньої лінгвокультурної значущості;

– використати знання при теоретичному осмисленні та практичному опрацюванні власних наукових розвідок.

Програмні результати:

ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.

ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації.

ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.

ПРН 10. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів (залежно від обраної спеціалізації).

ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.

ПРН 18. Володіти на високому рівні словацькою мовою для здійснення професійної діяльності.