Опис курсу

Навчальна дисципліна „Словенське лінгвокультурознавство” рекомендована для студентів спеціальності „Словенська мова та література”, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр”.  Вона є логічним продовженням основного циклу лінгвістичних дисциплін. Лінгвокультурологія є молодою наукою, яка виникла наприкінці XX-го століття. Вона розвинулася на межі культурології та лінгвістики, а тому її вважають вагомим напрямом в межах сучасного мовознавства. Лінгвокультурологія вивчає мову як феномен культури, це певне бачення світу крізь призму національної мови.

Як частина обов’язкової програми цей курс поглиблює теоретичні знання студентів та формує навички для наукової роботи майбутніх науковців, ознайомлює з новими здобутками як словенських, так і європейських наукових шкіл, вдосконалює методику зіставного аналізу, актуалізує фактор мотивації у майбутніх славістів. Вивчення даної дисципліни забезпечує теоретичну підготовку фахівця та практичне оволодіння словенською мовою на високому рівні. Завдання курсу – підготувати майбутніх славістів до усіх видів практичного перекладу та викладання сучасної словенської мови як іноземної у сучасних глобалізаційних умовах.

Метою навчальної дисципліни „Словенське лінгвокультурознавство” є ознайомлення студентів з базовими поняттями лінгвокультурології як новітнього напряму лінгвістики, з мовними засобами вияву культурного фону, з дослідницьким інструментарієм лінгвокультурології, а також формування у студентів системи сучасних лінгвокультурних знань, органічно поєднуючи вивчення словенської національної культури як чинника, що визначає світосприйняття народу, з філологічною метою – засвоєнням достатнього за обсягом активного лексичного матеріалу. Тому у процесі вивчення даної дисципліни студенти знайомляться з системою сучасних лінгвокультурних знань, яка містить знання про специфіку словенської мовної картини світу й відповідних особливостей мовної поведінки носіїв цієї слов’янської мови, вчаться застосовувати набуті знання на практиці іншомовного спілкування і перекладу, робити адекватний лінгвокультурний аналіз словенської мови й мовлення.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Словенське лінгвокультурознавство» є:

– ознайомлення з основними здобутками у сфері взаємодії мови і культури з урахуванням останніх досягнень мовознавства на сучасному етапі;

–  формування теоретичних знань з дисципліни;

– навчання студентів аналізу текстів як у лінгвокультурологічному, так і мовному аспектах;

– встановлення способів та засобів збереження культурної інформації у мовній семантиці;

– визначення специфіки культурного фону комунікативного простору словенської мови;

– розвиток лінгвокультурологічної компетенції філолога і набуття студентом знань, що необхідні під час дослідження мови і перекладі;

– стимулювання студентів до самостійного творчого вирішення дискусійних питань, розвиток у студентів уміння самостійно опрацьовувати теоретичні джерела з сучасної лінгвістики, давати їм свою оцінку;

– формування дослідницьких навичок: пошук, відбір, систематизація та аналіз інформації, робота з першоджерелами, презентація проєктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: – історію становлення лінгвокультурології як науки;

– завдання та цілі лінгвокультурології, її об’єкт та предмет, базові поняття і методи;

– поняття лінгвокультурного концепту;

– поняття культурного релятивізму та універсальних концептів;

– найважливіші наукові дослідження в галузі лінгвокультурології.

уміти:

– описати мовний матеріал з позицій лінгвокультурологічних досліджень, враховуючи культурний контекст;

– дослідити культурний простір словенської мови крізь призму мовних одиниць;

– здійснювати пошук, аналіз та синтез лінгвокультурної інформації;

– презентувати результати такої пошуково-аналітичної діяльності словенською мовою;

– аналізувати мовні одиниці з позиції їхньої лінгвокультурної значущості;

– використати знання при теоретичному осмисленні та практичному опрацюванні власних наукових розвідок.

Програмні результати:

ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.

ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації.

ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.

ПРН 10. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів (залежно від обраної спеціалізації).

ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.

ПРН 18. Володіти на високому рівні словенською мовою для здійснення професійної діяльності.