Опис курсу

Курс з Актуальних проблем розвитку слов’янських мов призначений для маґістрів-славістів першого року навчання. Як частина вибіркової програми цей курс поглиблює теоретичні знання студентів та формує навички для наукової роботи майбутніх науковців, ознайомлює з новими здобутками європейських наукових шкіл, вдосконалює методику зіставного аналізу, актуалізує фактор мотивації у майбутній славістів.

Завдання курсу “Актуальні проблеми розвитку слов’янських мов” – підготувати майбутніх славістів до наукової роботи у сучасних глобалізаційних умовах. Цей курс забезпечує розуміння наукових напрямків та тенденцій у європейській мовознавчій славістиці.

Актуальні проблеми розвитку слов’янських мов – важливий і необхідний компонент програми професійної філологічної освіти маґістрів – славістів. Курс покликаний дати розуміння та навички аналізу теоретичної бази мовознавчої славістики, зокрема навчити інтерпретувати лінгвістичні явища з точки зору синхронії мови.

Лекційний курс з актуальних проблем розвитку слов’янських мов покликаний підготувати майбутніх маґістрів до наукової та викладацької роботи, навчити їх правильно розуміти лінгвістичні явища, що характерні для національних мов в умовах глобалізаційних процесів. Запропонований навчальний курс є важливим і необхідним компонентом програми професійної філологічної освіти студентів-славістів, фактично є підсумком та апробацією здобутих знань з теоретичних та практичних курсів із морфології, лексикології, фразеології, лексикографії та синтаксису слов’янських мов.

Мета курсу – допомогти студентові засвоїти основний теоретичний апарат курсу “Актуальні проблеми розвитку слов’янських мов як науки загалом та як підсумку й узагальнення знань зі славістичних мовознавчих курсів зокрема, вміти їх застосовувати у науково-викладацькій практиці.

Після проходження курсу студент повинен знати:

– основні теоретичні положення з курсу Актуальні проблеми розвитку слов’янських мов;

– процеси архаїзації та деархаїзації лексики;

– процеси деідеологізації у слов’янських мовах;

– основні теоретичні праці, які розкривають суть явища інтераціоналізації;

– теоретичне висвітлення явища метафоризації, поняття метафоричної моделі;

– теоретичні здобутки польської лігвістичної школи Є Бартмінського.

– сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі.

Після проходження курсу студент повинен уміти:

– критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки.

– здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів.

– застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань.

– вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.

– користуватися експресивними, емоційними, логічними засобами мови для досягнення запланованого прагматичного результату.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен розвивати та вдосконалювати:

загальні компетентності

(ЗК-1) – Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. (ЗК-2) – Здатність бути критичним і самокритичним.

(ЗК-3) – Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК-4) – Уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

(ЗК-6) – Здатність спілкуватися іноземною мовою.

(ЗК-11) – Здатність проведення досліджень на належному рівні.

(ЗК-12) – Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

фахові компетентності

(ФК-1) – Здатність вільно орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах

і школах.

(ФК-3) – Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки.

(ФК-4) – Здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів.

(ФК-6) – Здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань. (ФК-7) – Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень. (ФК-9) – Здатність ефективно й компетентно брати участь у різних формах наукової комунікації (конференції, круглі столи, дискусії, наукові публікації) в галузі філології.

Програмні результати навчання:

(ПРН-1) – Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення.

(ПРН-2) – Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.

(ПРН-7) – Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрямки і школи в лінгвістиці.

(ПРН-9) – Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.

(ПРН-13) – Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань і власну точку зору на них як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються.

(ПРН-18) – Презентувати результати свого дослідження науковій спільноті в наукових публікаціях чи виступах на конференціях, круглих столах, семінарах тощо.