Етноестетика
Тип: На вибір ВУЗу
Кафедра: української фольклористики імені академіка філарета колесси
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 6 | 16 | професор ГАРАСИМ Ярослав |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 6 | 16 | професор ГАРАСИМ Ярослав | |
| професор ГАРАСИМ Ярослав | |||
| професор ПИЛИПЧУК Святослав |
Опис курсу
Курс “Етноестетика” скерований на з’ясування феномена етноестетики, висвітлення форми її генези та побутування, виникнення і становлення первісних етномистецьких архетипів. Зосереджено особливу увагу при вивченні культурних аспектів етноестетичного характеру на чітке і послідовне розмежування категорій „універсальне/національне” з урахуванням логічних принципів співпричетності та співіснування, яке розкривається насамперед через домінуючі засоби концептуалізації явищ духовного і фізичного світу в процесі становлення національної традиції та формування етнічно стереотипізованих форм художньої рецепції навколишньої дійсності. Спроби універсалізації чи схематизації естетичних ідеалів та зведення їх до спільного знаменника – загальнолюдського аксіологічного або морально-етичного компендіуму – не можуть нівелювати рельєфних граней національного фольклору та етнокультури, які виникли в результаті своєрідної трансформації ранніх уснословесних форм і визначені унікальною художньою свідомістю та особливостями світонастановчих орієнтирів, сформованих у результаті конкретно історичного етнічного буття. Ґенетичні аспекти природи естетичних феноменів у площині фольклорно-етнографічної парадигми протлумачені представниками української і зарубіжної фольклористичної думки досить по-різному – від одностайного визнання синкретичного способу існування естетичних уявлень у сув’язі з утилітарним, магічним, апотропеїчним та релігійним типами етнічної свідомості до порівняно стриманого потрактування ролі ваги естетичного компонента у цьому духовно- світоглядному синкретизмі. Більшість представників української фольклористичної науки схильні вважати естетичну складову однією з домінуючих і першорядних в еволюції людської чуттєво-когнітивної системи від найдавніших часів.
Мета курсу – Висвітлити процес формування національно самобутньої фольклорної художньої системи, що відбувався у результаті синтезуючої співдії географічно-кліматичних, історико-соціологічних та етнопсихологічних чинників. Саме ці три вагомі потоки факторів і спричинилися в основному до зародження і становлення етноестетичних уявлень і критеріїв, з огляду на те, що специфіка етнічних картин світу оперта на своєрідність емпіричного та символічного Всесвіту різних народів – природні та кліматичні умови, типові види господарської діяльності, а також фольклор, міфологію, художню літературу, образотворче мистецтво.
Рекомендована література
Основна
Адорно Т. Теорія естетики. К.: Основи, 2002. 520 с.
Антонович В. Три національні типи народні //www.litopys.org.ua/anton/ ant03.htm.
Барка В. Подвиг при сфері добропрекрасного // Михайло Черешньовський. Статті. Спогади. Матеріяли. Нью-Йорк, б.в, 2000. С.45–52.
Бондаревська І. Парадоксальність естетичного в українській культурі XVII–XVII століть. Київ: ПАРАПАН, 2005. 308 с.
Василенко В. Культура України: Джерельні матеріали. Фольклор. Poznań: Uniwersytet im.Adama Mickiewicza w Poznaniu, 2004. 510 с. Ващенко Г. Виховний ідеал. Полтава: Полтав.вісн., 1994. 192 с.
Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу // Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. К.: Мистецтво, 1995. С.39–219.
Гарасим Я. Етноестетика “Лісової пісні” Лесі Українки // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2004. Вип. 35. С. 406–410.
Гарасим Я. Етноестетика в теоретичній концепції Івана Франка // Українознавчі студії. Івано-Франківськ, 2002–2003. №. 4–5. С.275– 279.
Гарасим Я. Етноестетика Василя Стефаника // Міфологія і фольклор. 2008. №1. С.63–68.
Гарасим Я. Національна самобутність естетики українського пісенного фольклору. Львів: НМФ «Українські технології», 2010. 376 с.
Гатальська С.М. Філософія культури. Київ, 2005.
Денисюк І. Національна специфіка українського фольклору (матеріали до лекції) // Денисюк І. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3-х т. Львів, 2005. Т.3. С. 15–43.
Донцов Д. Дух нашої давнини. Прага: Вид-во Ю.Тищенка, 1944. 271 с.
Жайворонок В. Знаки української етнокультури: Словник- довідник. К.: Довіра, 2006. 703 с.
Жам М., Легенький Ю., Сікорський М. Українська народна естетика. Київ, 1996. 254 с.
Історія європейської ментальності / За ред. Петера Дінцельбахера / Переклав з нім. Володимир Кам’янець. Львів: Літопис, 2004. 720 с.
Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів: Українознавча бібліотека НТШ, 2000. 284 с.
Корфф Г. Народне мистецтво і примітивізм. Зауваження до форми сприймання культури близько 1900 / Переклад М.Дутка, Р.Дутка // Народознавчі зошити. 1996. № 5. С.308–316.
Кримський С. Архетипи української ментальності // Проблеми теорії ментальності. К.: Наук. думка, 2006. С.262–290.
Кульчицький О. Український персоналізм. Мюнхен; Париж: Укр. вільн. ун-т, 1985. 192 с.
Липа Ю. Призначення України. Львів: Просвіта, 1992. 270 с.
Липинський В. Листи до братів-хліборобів. Нью-Йорк: Булава, 1954. 470 с.
Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. Нью-Йорк: Український народний університет, 1954. 80 с.
Мірчук І. Світогляд українського народу (спроба характеристики). Прага, б.в., 1942. 221 с.
Міщенко Г. Що таке національна форма. Поняття іманентного // Образотворче мистецтво. 1998. №1. С.9–11.
Орлова Т. Естетика синтезу: категорії, універсали, парадигми. – Київ, 2002. 159 с.
Орлова Т. Етноестетика в поняттєвому контексті сучасного мистецтвоз-навства // Українська народна творчість у поняттях міжнародної термі-нології. К.: Музей Івана Гончара, Родовід, 1996. С.13–18.
Орлова Т. Етноестетика як креативний фактор художньої діяльності // http://newacropolis.org.ua/ua/ gum2003.htm/orlova74/htm.
Попович М. Українська національна ментальність // Проблеми теорії ментальності. К.: Наук. думка, 2006. С.234–250.
Русов Ю. Душа народу і дух нації. Філадельфія: Америка,1948. 158 с.
Станкевич М. Етноестетика. Філософія народного мистецтва. Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва, 2020. 276 с.
Татаркевич В. Історія шести понять: Мистецтво. Прекрасне. Форма. Творчість. Відтворення. Естетичне переживання. К.: Юніверс, 2001. 368 с.
Франко І. „Наймичка” Т.Шевченка // Франко І. Зібр. творів: У 50-ти т.К.: Наук. думка, 1976–1986. Т.29. С.447–470.
Франко І. Старинна романо-германська новела в устах руського люду // Франко І. Зібр. творів: У 50-ти т. К.: Наук. думка, 1976–1986. Т.26. С.266–279.
Цимбалістий Б. Родина і душа народу // Українська душа. Торонто, 1956. С.29–36.
Чижевський Д. Український народній характер і світогляд // Чижевський Д. Філософські твори: У 4 т. / Під заг. ред. В.Лісового. К.: Смолоскип, 2005. Т.1. 400 с.
Шлемкевич М. Душа і пісня // Українська душа. Торонто, 1956. С.44–55.
Шлемкевич М. Загублена українська людина. Нью-Йорк: б.в., 1954. 155 с.
Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці. К.: Либідь, 1995. 288 с.
Щербаківський В. Формація української нації. Нарис праісторії України. Нью-Йорк: Говерля, 1958. 214 с.
Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. К.: Знання, 2006. 342 с.
Ярема Я. Українська духовність в її культурно-історичних виявах. Львів, 1937. 186 с.
Abusabib M. Islamistychny paradygmat estetyczny, konkretny przykład // Estetyka transkulturowa. Kraków: UNIWERSITAS, 2004. S.165–180.
Bartmiński J. Folklor – język – poetyka. Wrocław; Warszawa; Kraków: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1990. 240 s.
Bystroń J. Kultura ludowa. Warszawa: Nasza księgarnia, 1936. 462 s.