Художня парадигма сучасної слов’янської прози

Тип: На вибір студента

Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
33Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
316професор ТАТАРЕНКО АллаФЛхрв-21м, ФЛблг-21м, ФЛчес-21м, ФЛслц-21м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
316ФЛхрв-21мдоцент КРАВЕЦЬ Ольга
ФЛблг-21мдоцент КРАВЕЦЬ Ольга
ФЛчес-21мдоцент КРАВЕЦЬ Ольга
ФЛслц-21мпрофесор ТАТАРЕНКО Алла

Опис курсу

Курс «Художня парадигма сучасної слов’янської прози» призначений для студентів-магістрів другого року навчання. Головними завданнями вивчення дисципліни є ознайомлення з основними фактами і тенденціями розвитку прози у сучасних слов’янських літературах, засвоєння цих знань і уміння застосовувати їх на практиці.

Завданням курсу «Художня парадигма сучасної слов’янської прози» є ознайомлення студентів-славістів з найновішими тенденціями розвитку прози у літературах слов’янських народів та їхніми чільними представниками. Курс покликаний забезпечити розуміння головних тенденцій розвитку прози кінця ХХ-початку ХХІ століття на прикладі зміни поети кальних прозових парадигм у слов’янських літературах. Вивчаючи цю дисципліну, студенти отримують широку палітру інформації літературно-теоретичного й історико-літературного характеру, вчаться оперувати термінами постмодерністської літературної теорії і в їхньому світлі аналізувати твори постмодерного письменства, а також знайомляться з найсучаснішими тенденціями розвитку української та зарубіжної прози (передовсім слов’янських літератур).

Курс містить компаративну складову, допомагаючи «вписати» твори української та інших слов’янських літератур у контекст світової прози, а також побачити їхній зв’язок з актуальним життям, розвитком науки й культури.

Широкий огляд прозового компоненту сучасних слов’янських літератур допомагає зорієнтуватись у найактуальніших явищах письменства, слугує добрим теоретичним підґрунтям для вивчення окремих слов’янських письменств ХХІ століття. Курс «Парадигма сучасної слов’янської прози» привчає до практики «close reading», спонукає бачити паралелі між літературою та життям, вчить читати світ як текст.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • – факти й тенденції історії розвитку прози сучасних слов’янських літератур;
  • – найновіші поетикальні напрямки в літературах слов’янських народів та їх чільних представників; літературознавчі терміни, які з’явилися в постмодерний період; твори, які найповніше втілюють поетику кожного з етапів постмодерну;

– знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.

 уміти:

  • – аналізувати художні прозові твори, літературні явища, вписувати їх у відповідний контекст;
  • – вичленовувати проблеми історико-літературного та теоретичного характеру, вирішувати їх, працюючи в команді або самостійно, пропонувати творчий підхід, вести дискусії з використанням мовленнєвих засобів, аргументувати позицію, адаптуватися до ситуації;
  • – оперувати термінами постмодерністської літературної теорії і в їхньому світлі аналізувати твори постмодерного письменства, а також характеризувати найсучасніші тенденції розвитку прози української та зарубіжних (передовсім слов’янських літератур) з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів;

– ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати;

  • – організовувати процес свого навчання й самоосвіти;
  • – вести наукове дослідження на належному рівні з дотриманням вимог академічної доброчесності, осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки;

– розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів, інноваційних підходів, використовувати інформаційні й комунікаційні технології.

– панорамно бачити літературну картину у слов’янських народів, вирізняти спільні та відмінні риси, простежувати трансісторичні явища і глобальні тенденції для вирішення професійних завдань, зокрема у науковій, перекладацькій, педагогічній, культурній та інших сферах.

Рекомендована література

Базова

  1. Енциклопедія постмодернізму/ За ред. Ч.Вінквіста та В.Тейлора; Пер. з англ. В.Шовкун; Наук.ред.пер. О.Шевченко. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 503 с.
  2. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. -Чернівці, 2001.
  3. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів, 1996.
  4. Харчук Р. Сучасна українська проза:  Постмодерний період: Навч. посіб.  Р.Б. Харчук . – К.: ВЦ „Академія“, 2008. – 248 с. (Альма-матер).
  5. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн, Київ: Критика, 2005. – 263 С.
  6. Денисова Т.Феномен постмодернізму: контури й орієнтири// Слово і час. – 1995. – №2. – С.18-27.
  7. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів. Переклала з англійської Мар’яна Гірняк. Науковий редактор Марія Зубрицька, 2004. – 383 с.
  8. Сербська література ХХ ст. Хрестоматія / Вибір та опрацювання Деяна Айдачича, Алли Татаренко. – Київ : «Освіта України», 2016. – 300 с.
  9. Татаренко А. Постмодернізм у сербській літературі: навчальний посібник. – Львів: ЛА «Піраміда», 2013. – 196 с.

Допоміжна

  1. Бакула Б. Постмодернізм і польський історичний роман// Слово і час. – 1997. – №8. – С.13-22.
  2. Делич Й. Хозарська призма (фрагменти з книги). – переклала Ольга Рось. // Ї: незалежний культурологічний часопис – 1999. – Ч.15. – С.98-110.
  3. Jерков А. Постмодерно доба српске прозе// Антологиjа срспке прозе постмодерног доба.- Београд, 1992.
  4. Калинська Л.Поетика постмодерністського українського роману: Юрій Андрухович “Перверзія”. – Київ, 1998.
  5. Лук`янець В., Соболь О. Філософський постмодерн. – Київ, 1998.
  6. Михайлович Я. Павич та гіпербелетристика// Ї. – 1999. – № 15. – С.51-59
  7. Павич М. Початок і кінець роману// Ї. – 1999. – №15. – С.64-68.
  8. Постколоніалізм. Генерації. Культура. – Київ: Лаурус, 2015.
  9. Сиваченко Г. Парадокси словацького роману. – Київ, 1993.
  10. Сокол Л. П. Гіпертекст і постмодерністський роман// Cлово і час. – 2002. – № 11. – С.76-80.
  11. Татаренко А. Поетика форми в прозі постмодернізму: досвід сербської літератури. Львів: ПАІС, 2010.
  12. Татаренко А. Поетикальні функції автобіографічного елементу в сербській, хорватській, українській прозі постмодерної доби // Слов’янські обрії: доповіді українських учасників ХУІ Міжнародного з’їзду славістів (м.Белград, Сербія, 20-27 серпня 2018) – Вип. 9. К.: Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського; Український комітет славістів, 2018. – С. 233-244.
  13. Філоненко С. Масова література в Україні: дискурс/гендер/жанр, ЛАНДОН-ХХІ, Донецьк 2011.
  14. Oraić Tolić D. Muška moderna i ženska postmoderna: rođenje virtualne kulture, Naklada Ljevak, Zagreb 2004.
  15. Posttotalitarny syndrom pokoleniowy w literaturach słowiańskich Europy środkowej, Wschodniej i Południowo-Wschodniej końca XX-początku XXI wieku w swietle studiow postkolonialnych. red.nauk. A.Matusiak. Poznan-Wrocław, 2016. – 398 s.
  16. .Žmegač V. Povijesna poetika romana.- Zagreb, 1987.
  17. Літературно-джазові імпровізації: інтермедіальні студії. – за ред. С. Маценки, Львів: «Срібне слово». 2019.

 Інформаційні ресурси

https://chytomo.com/

http://litakcent.com/

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус