Опис курсу

Заняття відбуватимуться за лінком: meet.google.com/gkz-vbtx-fey

Мета:

Розкрити основні напрями і тенденції у розвитку української літературознавчої думки Західної України в обставинах, які склалися у період міжвоєнного двадцятиліття. Двоколійність українського літературного процесу внаслідок поразки національно-визвольних змагань протягом 20-х років не обірвала контактів і перегуків між процесами, які відбувалися по обидвох боках Збруча: бурхливе національне відродження на Наддніпрянщині у 20-ті роки було стимулом для пожвавлення літературного життя у Галичині, коли ж внаслідок репресій комуністичного режиму культурне життя у радянській Україні було обірване, в умовах Західної України, яка була окупована Польщею, залишилися деякі можливості національного культурного розвитку й певної компенсації тих втрат, що їх зазнала українська культура.

Програма спецкурсу охоплює літературну критику основних ідейно-естетичних орієнтацій, які виокремилися й сформувалися в тогочасному літературному процесі та провідних представників.ння:

Завдання курсу:

• показати складну атмосферу відновлення літературного життя Галичини після Першої світової війни;
• розкрити зміну естетичної орієнтації під впливом нових суспільних обставин;
• з’ясувати особливості поколіннєвого підходу в оцінці літературних явищ;
• розкрити основні концепції літературознавців того часу;
• показати зв’язок літератури з іншими видами мистецтва;
• з’ясувати роль журналів і газет у літературознавчих дискусіях;
• окреслити творчі портрети основних представників літературознавчої думки.

Студент повинен знати:

• історичні обставини «двоколійного» українського літературного процесу міжвоєнного десятиліття;
• специфіку суспільно-історичного та культурного життя в Галичині в умовах  польської окупації;
• основні відгалуження в літературі за ідеологічним поділом: націоналістичне, католицьке, ліберальне;
• «волюнтаристські засади» літературної критики Д. Донцова як інструменту ідеологічної боротьби; концепція «краси і сили» в українській літературі;
• концепція ідейно-етичного естетизму М. Гнатишака, теорія «генія» і «майстра» в літературно-критичних працях Г. Костельника;
• «оборона тенденційності» С. Тудора;
• концепція безсвітоглядності М. Рудницького.

Студент повинен уміти:

• орієнтуватися у строкатості гасел і лозунгів;
• виділяти основні тенденції в літературному процесі;
• виявити зв’язок літературно-критичних концепцій з філософськими засадами: Д. Донцов – філософія інтуїтивізму; М. Гнатишак – засади психологічної естетики О. Потебні; С. Тудор – радянська теорія соціалістичного реалізму;
• з’ясувати причини зближення і віддалення літературного процесу в Західній Україні і підрадянській Україні;
• проаналізувати спільність та відмінність у критиці галицьких та еміграційних критиків;
• виявити ідеї, розвинуті критикою наступних десятиліть на батьківщині і в діаспорі.