Неологія і неографія

Тип: На вибір студента

Кафедра: українського прикладного мовознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
43Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
432доцент МАЗУРИК ДанутаФЛу-21, ФЛу-22, ФЛу-23, ФЛу-24, ФЛо-21, ФЛо-22

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
416ФЛу-21
ФЛу-22
ФЛу-23
ФЛу-24
ФЛо-21
ФЛо-22

Опис курсу

Завданням спецкурсу «Українська неологія і неографія» є ознайомлення студентів із динамічними процесами в сучасній українській мові, історією досліджень інновацій на всіх мовних рівнях, українською неологічною традицією, теорією і практикою лексикографічного опрацювання неологізмів, сучасними словниками лексичних інновацій.
У процесі вивчення курсу студенти зможуть набути теоретичні знання і сформувати практичні навички, необхідні для аналізу, систематизації та нормативної оцінки інноваційних явищ в українській мові, що дасть змогу інтерпретувати вияви динаміки на різних мовних рівнях і в різних стилях мови, лексикографічно їх опрацьовувати, залучати до індивідуального словника, розуміти мотивованість, доцільність чи недоцільність уведення до активного лексикону окремих інновацій і надавати рекомендації щодо їхнього вживання.
Лекції спрямовані на ознайомлення з українською неологією як наукою, неографією як галуззю загальної лексикографії, системою термінів, методами і прийомами досліджень інноваційних процесів.
Самостійна проектна робота студентів стимулює уміння застосовувати набуті теоретичні відомості на практиці, укладати реєстри нових слів, аналізувати способи творення неологізмів, лексикографічного опрацьовувати неолексеми та створювати словники-довідники нових слів і значень.
Спецкурс «Українська неологія і неографія» призначений для студентів-україністів третього року навчання. Спецкурс орієнтований на теоретичну і практичну підготовку з фаху. Цей спецкурс відіграє особливу роль у підготовці спеціаліста-словесника, бо у процесі вивчення розвивається критичне мислення і формується усвідомлене ставлення до динамічних процесів у словниковому складі мови. Майбутній учитель-словесник чи науковець-дослідник набуває навичок відстежувати зміни на всіх рівнях мовної системи (особливо лексичному), аналізувати тенденції та напрацьовувати рекомендації щодо правильного слововживання.
Мета спецкурсу «Українська неологія і неографія»– допомогти студентові усвідомити основні причини й передумови змін в лексичному складі сучасної української мови,поглибити розуміння комунікативної, репрезентативної, націєтворчої та культуроносної функцій мови, сформувати навички фіксації та наукового аналізу лексичних інновацій у текстах різних стилів, набути уміння нормативного оцінювання мовних інновацій.
Спецкурс «Українська неологія і неографія» є однією зі складових професійної підготовки фахівців зі спеціалізації «українська мова і література» і має загальнотеоретичні і практичні цілі.
Загальнотеоретичні цілі спецкурсу полягають в тому, щоб знати:
• об’єкт і предмет вивчення неології як галузі мовознавства, її завдання і значення;
• термінологічний апарат неології та неографії;
• історію формування світових центрів неологічної науки;
• історію формування і основні етапи розвитку української неологічної школи;
• об’єкт і предмет вивчення неографії як розділу лексикографії;
• основні теоретичні праці та видання прикладного характеру (словники), присвячені інноваційним процесам у мові;
• принципи добору матеріалу, його аналізу та систематизації;
• прийоми укладання словників нових слів;
• словники неологізмів різних видів, їхнє призначення.

Практичні цілі курсу «Українська неологія і неографія» полягають у формуванні вмінь:
• виявляти лексичні та семантичні неологізми у художніх, публіцистичних та наукових текстах;
• пояснювати значення лексичних та семантичних неологізмів;
• з’ясовувати джерела запозиченої лексики, а також встановлювати причини, що привели до появи в мові нового слова чи значення;
• диференціювати загальномовні неологізми та індивідуально-авторські оказіоналізми;
• розрізняти неологізми, що виникли внаслідок словотворення на національному мовному ґрунті, і нові слова, що ввійшли в українську мову як запозичення;
• визначати спосіб творення нового слова, тип переносу найменування при формуванні нового значення;
• виявляти системні відношення, в які вступає новотвір у межах лексичної системи української мови;
• прогнозувати здатність нового слова входити у склад стійких синтаксичних сполучень;
• створювати словникові статті до лексикографічних праць різного типу.

Рекомендована література

Основна
1. Зацний, Юрій Антонович.Основи неології та проблеми перекладу неологізмів : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / Юрій Антонович Зацний, Санія Маратівна Єнікєєва, Ольга Леонідівна Клименко, ДВНЗ “Запоріз. нац. ун-т”.– Запоріжжя : Запорізький нац. ун-т, 2013.– 349 с.
2. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: Монографія. / Ніна Клименко, Євгенія Карпіловська, Лариса Кислюк. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. — 336 с.
3. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття [Текст] : на матеріалі мови засобів масової інформації / Олександр Анатолійович Стишов; Київський національний лінгвістичний ун-т. – 2-ге вид., перероб. – К. : Пугач, 2005. – 388 с.
4. Сучасна українська мова: Лексикологія. Фонетика : підручник / А. К. Мойсі¬єнко, О. В. Бас-Кононенко, В. В. Берковець та ін.; за ред. А. К. Мойсієнка – К. : Знання, 2013. – 340 с. (Університетський підручник).
5. Таран А. А. Конкурування номінацій у сучасній українській літературній мові: тенденції стабілізації нової лексики / Алла Таран. – Черкаси: Видавець Ю. Чабаненко, 2011. – 232 с.

Додаткова
1. Валюх З. О.Неозапозиченняяк база сучасного словотворення / З. О. Валюх, І. О. Коробова // Вісник Київського національного лінгвістичного університету.Серія : Філологія. – 2017. – Т. 20, № 2. – С. 9-16. – Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknlu_fil_2017_20_2_3
2. Віняр Г. М. Словник новотворів української мови кінця ХХ століття / Г. М. Віняр, Л. Р. Шпачук. – Кривий Ріг, 2002. – Вип. 2. – 232 с.
3. Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. – Львів,1981 – 207 с.
4. Городенська К. Г., Кравченко М. В. Словотвірна структура слова. – К.,1981. – 199 с.
5. Городенська К. Українська неологія / К. Городенська // Українська мова. — 2009. — № 3. — С. 137-141. Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6059
6. Демська О. М. Вступ до лексикографії. — К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2010. — 266 с.
7. Доценко П. П. Про нове в лексиці // Мовознавство. – 1961. – Т.16.
8. Дятчук В. В., Пустовіт Л. О. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови – К.,1983.
9. Ємчура Н. Р. Теоретичні засади визначення неологізмів у сучасному слов’янському мовознавстві / Н. Р. Ємчура // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті академіка Леоніда Булаховського: Спеціальний випуск. – К., 2010. – С. 33–40.
10. Жовтобрюх М.А. Мова української преси (до середини 90-х років ХІХ ст.) – К.,1963. – 413с.
11. Іванова О. В. Основи укладання галузевих глосаріїв: підручник / О. В. Іванова. – К.: ЦП «Компринт», 2017. – 246 с.
12. Караванський С. Секрети української мови: Hауково-популярна розвідка з додатком словничків репресованої та занедбаної лексики. – К.,1994. – 152 с.
13. Карпович А.Е., Малаховский Л.В. О принципах построения “Словаря английских неологизмов” К.Л.Барнхарта // Hовые слова и словари новых слов. – Л.,1978. – С.64-71.
14. Клименко О. С. Динаміка французької літературної норми та нормотворення в лінгвокультурному аспекті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.05 «Романські мови» / Олександр Сергійович Кли- менко ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2011. – 35 с.
15. Клименко О. С. Прескриптивна лінгвістика. Французький досвід мовного внормування впродовж ХХ століття : [монографія] / О. С. Клименко. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. – 499 с.
16. Ковалик І.І. Питання слов’янського іменникового словотвору. – Львів,1958 – 152 с.
17. Колоїз Ж. В. До питання про диференціацію основних понять неології // Вісник Запорізького ун-ту: Філологічні науки. – Запоріжжя, 2002. – №3. – С.78–83.
18. Колоїз Ж. В. Оказіоналізми в лексикографії / Ж. В. Колоїз // Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького національного університету. – Вип. 8. – 2012. – С. 97–114.
19. Колоїз Ж. В. Оказіональні деривати та їх лексикографічна розробка (матеріали до тлумачно-словотвірного словника лексичних оказіоналізмів) // Мандрівець. – 2002. – №3. – С.46–51.
20. Колоїз Ж. В. Оказіональні складні номеми як різновид компресивної комунікативної номінації // Мандрівець. – 2005. – №4. – С.67–72.
21. Колоїз Ж. В. Оказіональність / узуальність як концептуальна лінгвістична категорія // Українська мова. – 2006. – №1. – С.71–81.
22. Колоїз Ж. В. Поняття про оказіоналізм, його диференційні ознаки // Вісник ХНУ: Серія: Філологія. – Х., 2006. – Вип.49. – №745. – С.10–16.
23. Колоїз Ж. В. Тлумачно-словотвірний словник оказіоналізмів. – Кривий Ріг: ТОВ „ЯВВА”, 2003. – 168 с.
24. Колоїз Ж. Українська неологія: здобутки і перспективи // Наукові праці : Науково-методичний журнал. – Т. 105. – Вип. 92 : Філологія. Мовознавство : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С. 56–61. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chdu.edu.ua/um/praci/92%28105%29/92-11.pdf.
25. Колоїз Ж.В. Семантичні неологізми як результат семантичної деривації // Вісник ХНУ: Серія: Філологія. – Х., 2005. – Вип.44. – №659. – С.6–11.
26. Колоїз Ж.В. Українська оказіональна деривація: Монографія. – К.: Акцент, 2007. – 311с.
27. Косович О. В. До питання про суть неологізму в сучасній лінгвістиці / О. В. Косович // Записки з романо-германської філології. – 2012. – Вип. 2. – С. 71-79. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zrgf_2012_2_12.
28. Котелова H. З. Проект словаря новых слов русского языка. – Л.,1982.
29. Кочан І. М. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у сучасній українській мові [Текст] / І. М. Кочан ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2004. – 520 с.
30. Кочан І. М. Кодифікація термінів з міжнародними компонентами в українській мові / І. Кочан // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2018. – Вип. 68. – С. 3-10.
31. Кровицька О. Українська лексикографія : теорія і практика. — Львів, 2005. — 174 с.
32. Лещук Т. Словництво і науково-технічний поступ: Hа основі німецько-українських лексичних порівнянь. – Львів,1993.
33. Лыков А. Г. Окказионализм и языковая норма. // Грамматика и норма. – М.,1977.
34. Мазурик Д. Інноваційні процеси в лексиці сучасної української літературної мови (90-і роки ХХ ст.) Автореферат дис. … канд. філол. наук. – Львів, 2002. – 20 с.
35. Мазурик Д. Лексичні інновації 90-х років ХХ ст. в системі української мови // Українська філологія. Школи, постаті, проблеми. Збірник наукових праць Міжнародної конференції, присвяченої 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. – Ч. ІІ. – Львів, 1999. – С.156–163.
36. Мазурик Д. Нове в українській лексиці : [словник-довідник] / Д. Мазурик. – Львів : Світ, 2002. – 130 с.
37. Мазурик Д. Нові джерела українського мовотворення // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 63. – Львів, 2016. – С. 317–320.
38. Мазурик Д. Новітні запозичення в сучасній українській літературній мові (питання доцільності та способи адаптації) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Вип. 30. – Львів, 2003. – С.205–212.
39. Мазурик Д. Нормативне оцінювання нових слів у сучасній українській літературній мові // Збірник праць і матеріалів на пошану професора Івана Ковалика. – Львів, 2003. – С. 161–165.
40. Мазурик Д. Поетичні оказіоналізми сучасності // Культура слова. – Вип. 53–54. – К., 2000. – С.103–107.
41. Мазурик Д. Продуктивність суфіксального творення неологізмів-іменників у сучасній українській мові // Актуальні проблеми українського словотвору. Зб. статей. / За ред. Василя Грещука. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – С.292–302.
42. Мазурик Д. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Вип. 29. – Львів, 2000. – С.177–182.
43. Мазурик Д. Українська неологічна традиція // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Вип. 34. – Ч.І. – Львів, 2004. – С.219–225.
44. Мазурик Д. Українська неологія (від традиції до школи) // Україноцентризм наукового сумління. Збірник праць на пошану професора Зеновія Терлака. – Львів. 2014 – С. 264–280.
45. Максимчук В. В. Особливості лексикографічного представлення авторських лексичних новотворів у сучасних неологічних словниках / В. В. Максимчук // Наукові записки : Серія : Філологічна. – Острог : Вид-во Національного ун-ту «Острозька академія», 2010. – Вип.17. – С. 256–264.
46. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. – Харків,1985 – 152 с.
47. Hаціональні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах – К.,1993. – 234 с.
48. Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації (1983–2003) : [словник] / А. Нелюба ; Харків. нац. ун-т ім. Василя Каразіна ; Харків. історико-філол. товариство. – Харків : ХНУ, 2004. – 136 с.
49. Нелюба А. Осново- і словоскладання в контексті словотвірної номінації / Анатолій Нелюба // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. – Вип. 2. – 2006. – С.169–184.
50. Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації (2004–2006) : [словник] / А. Нелюба, С. Нелюба. – Харків : Майдан, 2007. – 144 с.
51. Огієнко І. Примхи словотвору // Рідна мова. – Варшава,1936. – Ч.8.
52. Огієнко І. Словник слів у літературній мові не вживаних – Нью-Йорк, 1973 – 154 с.
53. Огієнко І. Смілі новотвори сучасних письменників // Рідна мова. – 1939. – Ч.7–8. – С.334.
54. Пашинська Л.М. Особливості творення й функціонування неофразем у сучасному українському мас-медійному дискурсі/ Л.М.Пашинська // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. Том 19. № 1. 2016. – С. 95–101.
55. Русанівський В.М. Єдиний мовно-образний простір української ментальності // Мовознавство. – 1993. – № 6.
56. Сікорська З.С. Словотвірна структура похідних слів з різною формально-семантичною співвідносністю // УМЛШ, 1986. – № 6. – С.20–24.
57. Тараненко І. Й. Про нові назви дійових осіб // Праці Одеського університету. – Т.151. Серія філологічних наук. – Вип.10. – 1961. – С.81–88.
58. Терещенко О. С. Один із способів виникнення нового значення в слові // УМЛШ. – 1979. – № 8;
59. Ткаченко О. Функціонування і розвиток сучасних слов’янських мов // Мовознавство. – 1993. – № 1.
60. Туровська Л.В. Нові слова і значення: словник / Л. В. Туровська, Л. М. Ва¬силькова; відп. ред. Л. О. Симоненко. – К.: Довіра, 2008. – 271 с.
61. Фещенко М. М. Hові слова для нових понять // Культура слова. – 1979. – Вип.17.
62. Швидка H. І. Абстрактні іменники на -ість у сучасній мові і словнику // Слово і фразеологізм у словнику – К.,1980 – С.138–157.
63. Martincová O. a kol. Nová slova v češtině. Slovník neologismů 1. – Praha: Academia, 1998. – 380 s.;
64. Martincová O. Problematika neologismů v současné spisovné češtině. – Praha: Univerzita Karlova, 1983. – 160 s.;
65. Savický N. Neologie jako singulární bod jazykovědy // Česká slavistika 2003. České přednášky pro XIII. Mezinárodní kongres slavistů, Ljubljana 15. – 21.8.2003. – P.: Academia, 2003. – S. 135–145.

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус

Завантажити силабус