Навчання > Основи наратології

Основи наратології

Тип: На вибір студента

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
52.5Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
532доцент БУДНИЙ ВасильФЛу-31, ФЛу-32, ФЛу-33, ФЛу-34, ФЛт-31

Опис курсу

Курс «Основи наратології» покликаний поглибити знання філологів-третьокурсників про природу розповідних текстів у красному письменстві, основні етапи історичного розвитку та провідні концепції в тій науковій царині на етапі так званого «наративного повороту». Предметом курсу є актуальні проблеми сучасної наратології, нерозривно пов’язані із загальними тенденціями розвитку філологічної думки.

Мета цієї літературознавчої дисципліни – ознайомити студентів зі специфікою розповіді (наративу), її місцем серед інших способів викладу тематичного матеріалу, з’ясувати закономірності читацького сприймання розповідних творів, навчити студентів здійснювати аналіз розповідних текстів у визначальних наратологічних вимірах (розповідні інстанції, дискурс / історія, перспектива, час, голос тощо).

Завдання:

  • з’ясувати основне коло проблем, які досліджує наратологія, опанувати її понятійний апарат і термінологічний інструментарій;
  • висвітлити етапи становлення наратології як літературознавчої дисципліни;
  • показати внесок українських та закордонних науковців у розробку теоретичних засад і практичних прийомів наратологічного дослідження;
  • розкрити основні наратологічні концепції; ознайомити з французькою, англо-американською та іншими школами наратології;
  • ознайомитися з методикою аналізу, інтерпретації та оцінки наративної структури розповідного тексту;
  • оволодіти навиками застосування здобутих знань на практиці, здійснюючи самостійний наратологічний аналіз мистецьких текстів, інтерпретацію їхнього образного змісту та оцінку естетичних ефектів.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

·       основні категорії та термінологію наратології;

·       зв’язок наратології з іншими гуманітарними дисциплінами, зокрема з історією й теорією літератури;

·       становлення наратології як літературознавчої дисципліни та основні етапи її розвитку;

·       внесок українських літературознавців у наратологічну царину;

·       основні підходи французької та американської шкіл наратології;

·       концептуальну систему наратології: розповідні інстанції (наратор, нарація, дискурс / історія, нарататор), голос і перспектива (фокалізація, кут зору), розповідний і фабульний час тощо;

·       наративні способи викладу (першо-, друго- та третьоособова нарація) і їхні стилістичні різновиди (усно-, внутрішньо- та писемномовленнєва форми, а також невласне пряма мова, внутрішній монолог, потік свідомості тощо).

 

Студент повинен уміти:

·       володіти термінологією і принципами наратологічного підходу до епічних творів;

·       здійснювати наратологічний аналіз різних комунікативних рівнів розповідного тексту як цілісної мистецької структури;

·       застосовувати різні методологічні підходи та аналітичні техніки інтерпретації розповіді й оповіді, дискурсу та історії, дієґезису і мімезису, мистецького часу і простору, голосу й кута зору;

·       з’ясовувати особливості наративної структури розповідних текстів класичного письменства і сучасної літератури;

·       досліджувати зумовленість естетичних ефектів розповідного твору його наративною структурою;

вести змістовну дискусію, обґрунтовуючи свою позицію не лише читацькими враженнями, а й аналітичними аргументами.

Рекомендована література

Базова

  1. Антологія світової літературної критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. 2-е вид., доповнене. Львів: Літопис, 2001. 832 с.
  2. Гром’як, Роман. Проблема включення українських традицій у сучасну наратологію. Studia methodologica. Тернопіль: РВВ ТНПУ, 2005. Вип. 16. С. 10-19.
  3. Денисюк, Іван. Способи оповіді в малій прозі Івана Франка // Іван Денисюк. Літературознавчі та фольклористичні праці : У 3 томах, 4 книгах. Т. 2. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2005. С. 118‑128.
  4. Еко, Умберто. Роль читача: дослідження з семіотики текстів / пер. Мар’яни Гірняк. Львів: Літопис, 2004. 384 с.
  5. Папуша, Ігор. Modus ponens. Нариси з наратології. Тернопіль: Крок, 2013. 259 с.
  6. Римар, Наталія. Функції наратора як головної інстанції оповіді в художньому тексті. Studia methodologica. 2014. Вип. 37. С. 204‑211.
  7. Сінченко, Олексій. Комунікативні стратегії в теорії літератури: автор, текст, читач. Навчальний посібник. Київ: Логос, 2015. 170 с.
  8. Франко, Іван. Із секретів поетичної творчості. Франко І. Зібрання творів : У 50 тт. Т. 31. Київ : Наук. думка, 1981. С. 45‑119.
  9. A Companion to Narrative Theory / Eds. James Phelan and Peter J. Rabinowitz. – Blackwell Publishing, 2005. 571 p.
  10. Abbott, H. Porter. The Cambridge Introduction to Narrative. Cambridge University Press 2019. 268 p.
  11. Fludernik M. An Introduction to Narratology. Routledge, 2009. 190 p.
  12. Herman, David. Basic Elements of Narrative. – Chichester (West Sussex, UK): Wiley–Blackwell, 2009. 249 p.
  13. Manfred, Jahn. Narratology 2.3: A Guide to the Theory of Narrative. English Department, University of Cologne, 2021. URL: www.uni-koeln.de/~ame02/pppn.pdf.
  14. Routledge Encyclopedia of Narrative Theory / Ed. David Herman, Manfred Jahn, Marie-Laure Ryan. Routledge Encyclopedia of Narrative Theory. London : Routledge, 2005. 792 p.
  15. The Cambridge Companion to Narrative Theory / ed. Matthew Garrett. Cambridge University Press, 2018. 277 p.
  16. The Handbook of Narrative Analysis / Eds. Anna De Fina, Alexandra Georgakopoulou. Wiley-Blackwell, 2015. 454 p.
  17. The Narrative Reader / Ed. Martin McQuillan. London and New York: Routledge, 2000. 353 p.

Допоміжна

  1. Бехта, Іван. Дискурс наратора в англомовній прозі. Київ: Грамота, 2004. 304 с.
  2. Бук, Соломія. Форми нарації в романі Іздрика «Подвійний Леон» // Слово і Час. 2006. № 2. С. 63‑67.
  3. Гірняк, Мар’яна. Наративна організація «Невеличкої драми» Валер’яна Підмогильного: комунікативні стратегії твору // Парадигма : зб. наук. пр. Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2011. Вип. 6. С. 92‑110.
  4. Гребенюк, Тетяна. Подія в художній системі сучасної української прози: морфологія, семіотика, рецепція: монографія. Запоріжжя: Просвіта, 2010. 424 c.
  5. Гром’як, Роман. Про осмислення «викладових форм» і про наратологію. Наукові записки. Вип. 64. Ч. 1. Серія: Філологічні науки (літературознавство). Кіровоград: РВВ КДПУ, 2006. С. 208-219.
  6. Капленко, Оксана. Наратив як модель світу: структурна побудова і проєкція на художній текст // Слово і Час. 2003. № 11. С. 10‑16.
  7. Лахманюк, Антоніна. Гра з читачем у контексті когнітивної наратології (за новелою «Дебют» Михайла Коцюбинського). Вісник Львівського університету. Серія: Іноземні мови. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2016. Вип. 24. Ч. 1. С. 151-156.
  8. Легкий, Микола. Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка. Львів, 1999. 160 с.
  9. Мацевко-Бекерська, Лідія. Українська мала проза кінця ХІХ – початку ХХ століть у дзеркалі наратології. Львів: Сплайн, 2008. 408 с.
  10. Папуша, Ігор. Міжнародна наратологія: проблеми дефініції. Studia methodologica. Вип 19. 2007. С. 31-37.
  11. Папуша, Ігор. Між розповіддю і дискурсом: українська література в наративній перспективі. Наук. записки Тернопільського держ. пед. університету ім. В. Гнатюка. Тернопіль: Ред.-ви. відділ ТДПУ, 1999. Серія: Літературознавство. Вип. 5. С. 67-71.
  12. Потебня, Олександр. Естетика і поетика слова: Зб. Київ: Мистецтво, 1985. 302 с.
  13. Рижа, У. В. Інтерпретація точки зору у спектрі провідних літературознавчих та мовознавчих досліджень // Науковий вісник Дрогобицького держ. пед. університету ім. І. Франка. Серія «Філологічні науки». Дрогобич, 2019. № 11. С. 125‑128.
  14. Ткачук, Микола. Наративні моделі українського письменства. Тернопіль: ТНПУ: Медобори, 2007. 464 с.
  15. Ткачук, О. М. Наратологічний словник / ред. В. Г. Дончик. Тернопіль: Астон, 2002. 173 с.
  16. Тодоров, Цветан. Поняття літератури та інші есе / пер. з фр. Євгена Марічева. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 162 с.
  17. Bal, Mieke. Narratology: Introduction to the Theory of Narrative. 4-th ed. University of Toronto Press, 2017. 205 p.
  18. Cambridge Companion to Narrative / ed. David Herman. Cambridge University Press, 2007. 310 p.
  19. Chatman, Seymour. Reading Narrative Fiction. Macmillan, 1993. 638 p.
  20. Chatman S. Story and Discourse. Narrative Structure in Fiction and Film.-Cornell University Press, Ithaca and London, 1978. 277 с.
  21. Cobley, Paul. Narrative. 2th ed. Routledge, 2014. 292 p.
  22. Currie, Gregory. Narratives and Narrators: A Philosophy of Stories. Oxford University Press, 2010. 243 p.
  23. Farner, Geir. Literary Fiction: The Ways We Read Narrative Literature. Bloomsbury Academic, 2014. 336 p.
  24. Fludernik, Monika. The Fictions of Language and the Languages of Fiction. Routledge, 2009. 190 p.
  25. Genette G. Narrative Discourse Revisited / Trans. by J. E. Lewin. Ithaca, N.Y.: Cornell University Press, 1983. 285 p. 
  26. Huber, Irmtraud. Present Tense Narration in Contemporary Fiction : A Narratological Overview. Palgrave Macmillan, 2016. P. 123.
  27. Iser, Wolfgang. Apelatywna struktura tekstów. Nieokreśloność jako warunek oddziaływania prozy literackiej // Pamiętnik Literacki. 1980. Nr 71/1. S. 259-280.
  28. Iser, Wolfgang. The Act of Reading, Baltimore, Johns Hopkins University Press, 1978. 239 p.
  29. Keen, Suzanne. Narrative Form. Revised and Expanded Second Edition. Palgrave Macmillan, 2015. 211 p.
  30. Lubbock, Percy. The Craft of Fiction. London : Jonathan Cape, 1960. 276 p.
  31. Narratology: An Introduction. Ed. Susana Onega, Jose Angel Garcia Landa. London: Routledge, 2014. 336 p.
  32. Okopień-Sławińska, Aleksandra. Teoria wypowiedzi jako podstawa komunikacyjnej teorii dzieła literackiego // Pamiętnik Literacki. 1979. N 1. S. 165-181.
  33. Point of View, Perspective, and Focalization : Modeling Mediation in Narrative / Eds. Peter Hühn, Wolf Schmid, Jörg Schönert. Walter de Gruyter, 2009. 305 p.
  34. Prince, Gerald. A Dictionary of Narratology. Lincoln & London: University of Nebraska Press. 2003. xi + 126 pp.
  35. Puckett, K. Narrative Theory: A Critical Introduction // Cambridge: Cambridge University Press, 2016. 351 p.
  36. Schmid, Wolf. Narratology: An Introduction. Walter de Gruyter, 2010. 258 p.
  37. Stockwell, Peter Cognitive Poetics. An introduction. London and New York: Routledge, 2002. 193 p.
  38. The Edinburgh Companion to Contemporary Narrative Theories / Eds. Zara Dinnen and Robyn Warhol. Edinburgh University Press, 2018. 425 p.
  39. The Implied Author: Concept and Controversy (Narratologia 9) / eds. Tom Kindt, Hans-Harald Muller. Walter de Gruyter, 2006. 225 p.
  40. The Reader in the Text : Essays on Audience and Interpretation / Eds. Susan Rubin Suleiman and Inge Crosman. Princeton University Press, 1980. 441 p.
  41. Vermeule, Blakey. Why Do We Care about Literary Characters? Johns Hopkins, 2011. 273 p.
  42. Walsh, Richard. Who Is the Narrator? // Poetics Today, Vol. 18, No. 4 (Winter, 1997), pp. 495-513.
  43. Zeidner, Lisa. Who Says? W. W. Norton & Company, 2020. 237 p.
  44. Zeman, Sonja. Parameters of Narrative Perspectivization: The Narrator. Open Library of Humanities 2020. 6(2): 28. pp. 1–33. DOI: https://doi.org/10.16995/olh.502

11. Інформаційні ресурси

Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (http://dspace.nbuv.gov.ua/) є бібліотекою відкритого доступу і передбачає безкоштовний доступ читачів до наукової інформації в інтернеті за ключовим словом, назвою публікації, автором тощо.

Open Ukrainian Citation Index (OUCI) (https://ouci.dntb.gov.ua/) – українська база даних наукових цитувань, призначена для пошуку публікацій (за ключовим словом, назвою публікації, автором тощо) у різноманітних наукових царинах, зокрема в галузі рецептивної естетики й поетики.

Чтиво (http://chtyvo.org.ua/) – вільна онлайн-бібліотека україномовної літератури.

A Bibliography of Literary Theory, Criticism and Philology (https://web.archive.org/web/20090416235454/http://www.unizar.es/departamentos/filologia_inglesa/garciala/bibliography.html) – бібліографія з теорії літератури, критики та філології.

Cognitive Cultural Studies (http://cogweb.ucla.edu/Culture/index.html) – сайт містить ланки (покликання) до е-ресурсів (інші сайти, наукові інституції, журнали тощо), які присвячені коґнітивним підходам до літератури.

International Society for the Study of Narrative (https://www.thenarrativesociety.org/) – сайт Міжнародного товариства вивчення наративу.

Literary Devices (https://literarydevices.net/) – сайт містить словник літературних засобів і понять, які допомагають оцінити, інтерпретувати та аналізувати літературний твір.

The European Narratology Network (ENN) (https://www.narratology.net/node/3) – мережа, присвячена нарації в літературі та інших мистецтвах і медіях, в усіх європейських мовах і культурах.

The living handbook of narratology (https://www–archiv.fdm.uni–hamburg.de/lhn/) –довідник з наратології заснований на виданні Handbook of Narratology, вперше опублікованому видавництвом Walter de Gruyter у 2009 році та наразі доступному у другому, розширеному виданні 2014 року.

The Reception Study Society (https://receptionstudy.org/) – сайт містить дослідження різноманітних аспектів читацької рецепції, публікує журнал Reception: Texts, Readers, Audiences, History, що його видає Університет штату Пенсильванія (США).

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус