КЛИМЕЦЬ Мар’яна

Наукові інтереси

Літературознавство, історія хорватської літератури, історія словенської літератури, актуальні тенденції у розвитку літератур слов’янських народів.

Курси

Публікації

1.Климець Мар’яна. Система символічно-фантастичних образів у малій прозі Антуна Густава Матоша // Проблеми словянознавства. – Львів, 2005. – № 54. – С. 156-165.

2.Модель фантастичного оповідання у літературі хорватського модернізму (на прикладі творів Ксавера Шандора Джальського)” // Проблеми славістики. – № 1. – Луцьк, 2006. – С. 29-35.

3.Корені літературної фантастики в хорватському модернізмі // Проблеми слов’янознавства. – № 55. – Львів, 2005. – С. 91-97.

4.Фольклорна поетика у структурі стилю Владимира Назора // Народознавчі зошити. – № 1-2. – Львів, 2005. – С. 142-145.

5.Климець М. Функціонування казково-фантастичного і міфологічного елементу у прозі І.Брлич-Мажуранич // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Вип. 40. – Львів, 2007. – C. 39-46.

6.Климець М. Особливості часово-просторової організації оповідання Франа Галовича «Зачароване дзеркало» // Слов’янський збірник. – Вип. XII. – 2006. – С. 258-264.

7.Функціонування неміметичної моделі природи у фантастичних творах хорватських письменників-модерністів В.Назора та Ф.Галовича // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті Леоніда Булаховського: Збірник наукових праць. – Випуск 7. – К., 2007. – С. 408-415.

8.Демістифікація надприродного у фантастичній прозі хорватського модернізму (на прикладі оповідань Н. Андріяшевича “Смерть гробаря” та В. Назора “Бошкарина”) // Проблеми слов′янознавства. – Випуск 56. – Львів, 2007 – С. 135-141.

9.Хороз Н. Збірник вправ із хорватської мови (дієслово): навчальний посібник / Н.Хороз,
М.Климець, М.Василишин. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2014. – 156 с.

10.Василишин М. Да ти кажем још ово: навчальний посібник / М.Василишин, М.Климець, Н.Хороз. –
Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2014. – 110 с.

11.Сучасна словенська література. Вибране: антологія / упоряд. Прімож Лубей, Маряна Климець,
Наталія Хороз. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 252 с.

12.Климець М.Ю. Місце та функції музичного образу в поетиці фантастичного (на прикладі прози
хорватського модернізму) / М. Климець // Słowiańszczyzna dawniej i dziś – język, literatura, kultura.
Monografia ze studiów slawistycznych. – Červeny Kostelec: Pavel Mervart, 2013. – С. 347-357.

13.Klymets M. Pot do slovenistike na Katedri za slovansko filologijo Univerze Ivana Franka v Lvovu /М. Климець // Seminar slovenskega jezika, literature i kulture. – 50. – Любляна: Znanstvena založba Filozofke fakultete, 2014. – С. 191-195.

14.Климець М. Особливості конструювання жіночих образів у фантастичних оповіданнях хорватських
письменників-модерністів / М. Климець // Fiatal Szlavisták Budapesti Nemzetközi Konferenciája III:
főszerkeszt dr. Urkom Aleksander. – Budapest : Eötvös Loránd Tudományegyetem, 2014. – S. 109–113.

15.Климець М. Priče godišnjih doba – Музика і фантастика у прозі хорватського модернізму /
М. Климець // Слов’янська фантастика Т.2: наук. зб. ; за ред. Д. Айдачича. – Київ : Освіта України,2015. – С. 471–486.

16.Климець М. Фантастизація дійсності у хорватській середньовічній прозі / М. Климець // Проблеми
слов’янознавства. – Львів, 2015 – Вип. 64. – С. 125-137.

17.Климець М. Фігури божевілля у хорватській модерністській літературі / М. Климець // Движение и
пространство в славянските езици, литератури и культури. Сборник с доклади от Дванадесетите
международни славистични чтения – София, 9-10 май 2014 г. Том ІІ. Литературознание и
фольклористика. – Софія, 2015. – С. 121-128.

18. Климець М. Літературна гра в фантастичне у хорватському Ренесансі / М. Климець // Проблеми
слов’янознавства. – Львів, 2016 – Вип. 65. – С. 126-139.

19. Климець М. Ad hoc фантастика у драматургії Юніє Палмотича / М. Климець // Проблеми
слов’янознавства : зб. наук. пр. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2017. – Вип. 66. – С. 93–101.

20. Климець М. Поетика фантастичного в прозі Димитріє Деметера / М. Климець // Науковий вісник
Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Філологія». – Одеса, 2018. – С. 42-44.

21. Климець М. Ю. Традиція літературної фантастики у хорватському письменстві: від середньовіччя
до модернізму / Мар’яна Климець // Вісник Львівського національного університету імені Івана
Франка. – Серія філологічна. – Хорватистика. – Вип. 69. – 2018. – С. 203-214.

22. Климець М. Ю. Простори літературної фантастики в письменстві хорватського бароко / Маряна
Климець / Слов’янські літератури у світовому культурному контексті: універсальне та індивідуальне
: зб. наук. пр. – Ніжин : ФОП Лук’яненко В. В., ТПК «Орхідея», 2019. – С. 136-145.

Художні переклади:

1.Александар Попович. Кар’єра Бори Шнайдера // Новітня сербська п`єса. – Київ, 2006. – С. 121-205
(У співавт. з М.Василишин)

2.Весна Біга. Німотна пуща // Хорватська мозаїка, Харків, Фоліо, 2006. – С. 83-110.

3.Едо Будіша. Крамниця таємниць // Хорватська мозаїка, Харків, Фоліо, 2006. – С.140-144.

4.Луція Стамач. Посвячення весни // Хорватська мозаїка, Харків, Фоліо, 2006. – С. 278-292.

5.Перо Квесич. TRAMWAY-STORY // Хорватська мозаїка, Харків, Фоліо, 2006. – С. 126-132.

6.Василєвич Б. На підгір’ї… // Антологія сучасної хорватської поезії: Коли літери переселяться на твоє обличчя / Упоряд: Врлич С., Веінович Н. – Львів, 2008. – С. 25.

7.Василєвич Б. Я помітив, що коли ти спиш… // Антологія сучасної хорватської поезії: Коли літери переселяться на твоє обличчя / Упоряд: Врлич С., Веінович Н. – Львів, 2008. – С. 26.

8.Василєвич Б. Вона виснажена… // Антологія сучасної хорватської поезії: Коли літери переселяться на твоє обличчя / Упоряд: Врлич С., Веінович Н. – Львів, 2008. – С. 27.

9.Василєвич Б. Сьогодні вранці… // Антологія сучасної хорватської поезії: Коли літери переселяться на твоє обличчя / Упоряд: Врлич С., Веінович Н. – Львів, 2008. – С. 28.

10.Вірк Я. Кохання в повітрі // Дні словенської культури в Україні. – Любляна, 2009. – С. 9-29 (У співавторстві з Хороз Н.)

11.Симич Р. Двоє дітей // 4. Міжнародний літературний фестиваль. Альманах. – Львів, 2009. – С. 184-186.

12.Ачин Й. Короткий еротичний словник сербської мови // Нездоланний ерос оповіді. – Львів, 2009. – С. 47-56.

13.Янчар Д. Цієї ночі я її бачив: Роман / Драґо Янчар; пер. зі словен. Мар’яни Климець. – Чернівці:Книги-ХХІ, 2018. – 192 с.

14.Штеґер А. Прощення: Роман / Алеш Штеґер; пер. зі словен. Наталії Хороз та Мар’яни Климець. –
Львів: Видавництво Старого Лева, 2019 – 304 с.

15.Корун Б. Прийду з мить: поезії. / Барбара Корун; пер. зі словен. М. Климець, Н. Хороз. – Чернівці:Книги XXI, 2018. – 112 с.

16.Поґачар М. Бог не допоможе / Марко Поґачар; пер. з хорв. М. Климець, Н. Хороз.
– Чернівці:Книги XXI, 2018. – 144 с.

17.Жабот В. Суккуб: Роман / Владо Жабот; пер. зі словен. М. Климець, Н. Хороз. – Чернівці: Книги
XXI, 2014. – 172 с.

Переклади наукових праць:
1. Ніколич С. Поетика фрагментарності у творчості Душана Матича / Снежана Ніколич // Проблеми
слов'янознавства. – Вип. 66. – 2017. – С. 165-173.

2. Воллмаєр-Лубей Я. Тема мови у творчості Вінка Ошлака. / Я. Воллмаєр-Лубей. // Проблеми
слов’янознавства. – Львів, 2015 – Вип. 64. – С. 138-143.

3. Каніч І. Словенський одномовний “Словник бібліотечної термінології” тлумачного типу / І. Каніч //Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць / Відп. ред. В. Л. Іващенко. –
К.: Інститут української мови НАНУ, 2013. – Вип. IX. – С. 119-145 (переклад зі словенської Н. Хороз,М. Климець)

4. Павичич М. Трансформація типів оповідача у словенському романі часів тітовської Югославії /
Павичич М. // Проблеми слов’янознавства. Вип. 60. Львів, 2011. – С. 147–153.
(переклад зі словенської М. Климець)

Інтерв’ю:
1. Halyna Kruk. On Poetry and War. Interview by Maryana Klymets // Eastern Partnership Literary Review.
Bratislava: Porta Danubiana, 2016. – P. 25-33.
Переклад інтерв’ю:
1. Янчар Д. Інтелектуалів з візією Центральної Європи вже нема // Режим доступу:
https://zbruc.eu/node/90239.

Переклад інтерв’ю:
1.Янчар Д. Інтелектуалів з візією Центральної Європи вже нема // Режим доступу:
https://zbruc.eu/node/90239.

Біографія

2003 року закінчила слов’янське відділення філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

З 2005 року асистент кафедри слов’янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Навчальні курси: практичний курс з історії хорватської літератури, практичні курси з сучасної слов’янської (хорватської) мови, з теорії і практики перекладу.

викладає такі курси:
Практичні заняття з дисциплін: «Історія хорватської літератури», «Історія словенської
літератури», «Теорія та практика перекладу», «Новітні тенденції розвитку хорватської
літератури», «Новітні тенденції в розвитку словенської літератури», «Проблеми усного
перекладу», «Постмодернізм у словенській літературі», «Постмодернізм у хорватській
літературі», «Актуальні проблеми перекладознавства».

стажування і підвищення кваліфікації:
Закордонні стажування:Університет у Загребі (2005, 2011), Університет в Любляні (2010).
Підвищувала кваліфікацію в рамках програми Культурного фонду Республіки Словенія
(2014, 2016), у рамках програми Еразмус+ (Університет в Любляні, 2018).

Учасниця Семінару словенської мови, літератури та культури (Університет в Любляні, 2009,
2010, 2011, 2014).

Учасниця 47-го хорватського семінару для іноземних славістів (Дубровник, 2018).

Учасниця 8-го міжнародного перекладацького семінару словенської літератури (Марибор,
2018).

Учасниця вітчизняних і міжнародних наукових конференцій.

Член комісії у програмі VEaPLА (Вишеградська літературна премія для країн Східного
партнерства).

Проекти

Учасниця проекту “Вишеградська літературна премія для країн Східного партнерства”

Вишеградська літературна премія (Visegrad Eastern Partnership Literary Award, VEaPLA) була заснована 2014 року як один із проектів Вишеградського фонду. Її мета – створення платформи для презентації літератури країн Східного партнерства і популяризація її серед читачів з Центральної Європи. «Інструментами» є літературний часопис «Oriens aliters», у якому представлено усіх номінованих авторів, літературний блог, де можна обмінятися думками, подискутувати тощо.
За час існування премії українська комісія номінувала низку авторів, і двічі українські письменники отримували нагороду – 2016 р. С. Андрухович і 2018 – В. Рафєєнко.
Дуже важливо, що книга-переможець перекладається однією із мов Вишеградської четвірки. Запропонована до номінації книга повинна відповідати кільком умовам – вона має бути видана впродовж останніх трьох років і мати резонанс у своїй країні.

Вся інформація про премію, письменників, доступ до часопису і блогу – тут: http://veapla.eu/

Розклад

Сторінка розкладу викладачів не знайдена!