ГІРНЯК Мар’яна

Посада: доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства

Науковий ступінь: кандидат філологічних наук

Вчене звання: доцент

Телефон (робочий): (032) 239-46-30

Наукові інтереси

Літературна комунікація, інтелектуальна проза ХХ століття, модуси ідентичності в художній літературі.

Курси

Публікації

Монографії:

Гірняк М. Таємниця роздвоєного обличчя: Авторська свідомість в інтелектуальній прозі Віктора Петрова-Домонтовича / Мар’яна Гірняк. – Львів : Літопис, 2008. – 286 с.

Наукові переклади:

1. Рікер П. Що таке текст? Пояснення і розуміння (переклад Мар’яни Гірняк) //Антологія світової літературно-критичної думки ХХст. /за ред. М. Зубрицької. 2-е вид. – Львів: Літопис, 2002. – С.305-323. (за виданням: A Ricoeur Reader: Reflection and Imagination /ed. by M.J. Valdés. – Toronto; Buffalo: University of Toronto Press, 1991. – P.43-64.)
2. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів /Пер. з англ. Мар’яни Гірняк. – Львів: Літопис, 2004. – 384с. (за виданням: Eco U. The Role of the Reader. Explorations in the Semiotics of Texts. – Bloomington: Indiana University Press, 1984. – 273p.).

Навчальні посібники:
Гірняк М. О. Методичні рекомендації до курсу “Семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» / Гірняк Мар’яна Олегівна. – Львів : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – 70 с.

Наукові статті:

1. Гірняк М. Авторська свідомість і наративна ідентичність (на матеріалі інтелектуальної прози В. Домонтовича) //Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць. Вип.ХІІІ /Ред. кол. Поліщук Я.О. та ін. – Рівне: Перспектива, 2004. – С.34-40.
2. Гірняк М.О. Авторська свідомість як метатекстуальна категорія //Вісник Житомирського педагогічного університету. – Житомир, 2004. – Вип.15. – С.122-126.
3. Гірняк М. Дзеркало в тексті і текст як дзеркало (на матеріалі інтелектуальної прози В. Петрова-Домонтовича) // Вісник Львівського університету. – 2004. – Вип.33. Серія філологічна. – Ч.1. – С.137-145.
4. Гірняк М. До проблеми “взаємин” формалізму і В. Петрова-Домонтовича //Матвієнко С. Дискурс формалізму: український контекст (Соло триває… нові голоси. Лекція на пошану Соломії Павличко). – Львів: Літопис, 2004. – С.69-71.
5. Гірняк М. Слово і мовчання: самоусвідомлення через Іншого (на матеріалі інтелектуальної прози В. Петрова-Домонтовича) // Слово і час. – 2004. – №11. – С.28 –36.
6. Гірняк М. У пошуках значень, або Мандрівка лабіринтами думок Умберто Еко //Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів. – Львів: Літопис, 2004. – С.5-20.
7. Гірняк М. Ідентичність персонажа як модусу імплікації автора в тексті (на прикладі творчості В. Петрова-Домонтовича) //Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць. Вип.ХV /Ред. кол. Поліщук Я.О. та ін. – Рівне: Перспектива, 2005. – С.80-90.
8. Гірняк М.О. Поняття автора й авторської свідомості в контексті термінологічних проблем сучасного літературознавства //Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир, 2005. – Вип.22. – С.168-172.
9. Гірняк М. Автор у тексті: присутність чи зникнення? (на матеріалі інтелектуальної прози В. Петрова-Домонтовича) //Studia methodologica. Вип. 16. Наративні виміри літератури: Матеріали міжнародної конференції з наратології (Тернопіль, 23-24 жовтня 2003р.). /упор. І.В. Папуша. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2005. – С.93-100.
10. Гірняк М. Гра масок і багатоликість у контексті проблеми авторської ідентичності (на матеріалі інтелектуальної прози Віктора Петрова-Домонтовича) //Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Випуск 9. – К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2005. – С.41-49.
11. Гірняк М.О. Диверсифікація авторської свідомості в інтелектуальній прозі В.Домонтовича: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.06 /Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. – Київ, 2006. – 20с.
12. Гірняк М. Іронія і самовираження //Іронія: Зб. статей /Упор. О. Галета, Є. Гулевич, З. Рибчинська. – Львів: Літопис; К.: Смолоскип, 2006. – С.66-71.
13. Гірняк М. Сон як модель ір-реального та ір-раціонального існування (на матеріалі інтелектуальної прози В.Домонтовича) //Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. – Вип.13. – С.18-29.
14. Гірняк М. Наративні стратегії прози Віктора Петрова-Домонтовича у контексті проблеми авторської присутності в тексті //Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Випуск 12. – К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2006. – С.65-74.
15. Гірняк М. Жанрова парадигма прози В.Петрова-Домонтовича в контексті проблеми авторської самоартикуляції // Studia methodologica. Вип. 19. Теорія літератури. Компаративістика. Україністика: Зб. наук. праць з нагоди 70-річчя проф. Р. Гром’яка. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – С.226-236.
16. Гірняк М. Існування на межі, або Екзистенціалістські умонастрої у прозі В.Петрова-Домонтовича //Слово і Час. – 2007. – №8. – С.29-40.
17. Гірняк М. Часопросторові координати інтелектуальної прози Віктора Домонтовича як форма вираження авторської свідомості // Вісник Львівського університету. Сер. філологічна. – 2007. – Вип. 39.– Ч. 1. – С.112-118.
18. Гірняк М. Сюжетно-композиційна організація творів В. Домонтовича як вияв авторської функції // Парадигма : зб. наук. праць. Вип. 3. – Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2008. – С. 367–391.
19. Гірняк М. Від Себе до Іншого: творення ідентичностей у процесі літературної комунікації // Studia methodologica. – Вип. 24. Новітня теорія літератури і проблеми літературної антропології. – Тернопіль, 2008. – С. 47–53.
20. Гірняк М. Образ автора у збірці Івана Франка «Semper tiro» // Іван Франко: дух, наука, думка, воля: Матеріали Міжнародного наукового конгресу, присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка (Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 р.). – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – Т. 1. – С. 493–504.
21. Гірняк М. Ігри з ідентичністю в романах Юрія Андруховича // Вісник Львівського університету. Сер. філологічна. – 2008. – Вип. 44. – Ч. 1. – С.72–85.
22. Гірняк М. Між Сциллою і Харибдою власної ідентичності (за романом Вітольда Ґомбровича «Фердидурке») // Парадигма : зб. наук. праць. Вип. 4. – Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. – С. 189–209.
23. Гірняк М. О. Розуміння і саморозуміння у романі Агатангела Кримського «Андрій Лаговський» / М. О. Гірняк // Маґістеріум. – Вип. 38 : Літературознавчі студії. – К. : Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2010. – С. 29–36 (1 др. арк.).
24. Hirnjak M. Das Ich und der Andere – das Identitätsproblem im Werk von Jurij Andruchovyč //Europäische Transformationen von Öffentlichkeit und Privatsphäre in ukrainisch-deutscher Perspektive (von den 1960er Jahren bis heute): Zussammenfassungen der Vorträge (Internationale Tagung an der Westfälischen Wilhelms-Universitäs Münster. 26-29. Jan. 2010). – Münster, 2010. – S. 20.
25. Гірняк М. Парадокси «Синдрому парадокса» Катерини Рубан / Мар’яна Гірняк // Україна модерна. – 2010. – №6 (17). – С. 271–274.
26. Гірняк М. У пошуках Правди (за драматичною поемою Лесі Українки «В катакомбах») / Мар’яна Гірняк // Українка Л. Драми та інтерпретації /Леся Українка / [упор. В.Агеєва]. – К. : Книга, 2011. – С. 167–182.
27. Гірняк М. Проблема естетичної комунікації в художніх творах і теоретичних працях Богдана Ігоря Антонича / Мар’яна Гірняк // «Мистецтво творять шал і розум». Творчість Богдана Ігоря Антонича: рецепції та інтерпретації : збірник наукових праць (Серія «Українська філологія: школи постаті, проблеми». Вип. 11). – Львів, 2011. – С. 440–452.
28. Гірняк М. Наративна організація «Невеличкої драми» Валер’яна Підмогильного: комунікативні стратегії твору / Мар’яна Гірняк // Парадигма : зб. наук праць. Вип. 6. – Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2011. – С.92–110.
29. Гірняк М. О. У пошуках координат для власного «я»: проблема ідентичності у прозі Валер’яна Підмогильного / Гірняк М. О. // Наукові праці: Наук.-метод. журнал. – Т. 166. Вип. 154. Філологія. Літературознавство. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. – С. 41–48.
30. Гірняк М. Феноменологічна концепція Романа Інґардена в контексті теорії літературної комунікації / Мар’яна Гірняк // Studia Ingardeniana. Т.2. Poetyka tekstu literackiego (Поетика художнього тексту) [Teka Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych. T.VI]. – Lublin : OL PAN, 2011. – S.22 – 31.
31. Ільницький М., Гірняк М. Співзвучності та дисонанси, або діалог О. Потебні та Ф. де Сосюра / Микола Ільницький, Мар’яна Гірняк // Studia methodologica. – Вип.34. Теорія літератури і гуманітарні судії : збірник наук. праць з нагоди сімдесятип’ятиріччя д-ра філол. наук, проф., академіка АВШ України Романа Гром’яка / [упор. І.Папуша] . – Тернопіль : ТНПУ, 2012. – С.8–16.
32. Гірняк М. Повернення додому [рецензія на книгу: Ільницький М. Вересневі відлуння. Поезії. Переклади /Микола Ільницький. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. – 230 с.] / Мар’яна Гірняк // Кур’єр Кривбасу. – 2013. – №281/282/283. – С. 335–341.
33. Гірняк М. Інтелектуал із «часу, як він є» [рецензія на книгу: Петров В. Розвідки [упор. В. Брюховецький] : у 3 т. – К. : Темпора, 2013] / Мар’яна Гірняк // Український журнал. – Прага, 2013. – №7-8. – С.50.
34. Гірняк М. О. Філософія любові в прозі Миколи Хвильового / М. О. Гірняк // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія : лінгвістика і літературознавство : міжвуз. зб. наук ст. – Бердянськ : БДПУ, 2013. – Вип. XXVII. – Ч. 3. – С. 123–132.
35. Гірняк М. Випробування духу: проблема духовності в прозі Миколи Хвильового / Мар’яна Гірняк // Парадигма : зб. Наук. праць. – Львів : Ін-т українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2013. – Вип.7. – С.151 – 180.
36. Гірняк М. Поетика пограниччя у «Книзі снів і пробуджень» Галини Пагутяк / Мар’яна Гірняк // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2014. – Вип. 60. – Ч. 2. – С. 330–341.
37. Гірняк М. Особливості хронотопу в романі Ольги Токарчук «Мандрівка Людей Книги» / Мар’яна Гірняк // Діалогічні обертони : наук. збірник на пошану пам’яті професора Нонни Копистянської. – Львів : Інститут Івана Франка НАН України, 2014. – С. 299–309.
38. Гірняк М. Письмо як спосіб комунікації та самоідентифікації (за повістю Оксани Забужко «Інопланетянка») / Мар’яна Гірняк // Studia methodologica. – Ternopil’, 2014. – Issue 37. Narrative Pragmatics. – S. 66-72.
39. Гірняк М. Проблема автора в літературознавчих працях Івана Франка: теоретичний аспект / Мар’яна Гірняк // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2015. – Вип. 62. – С. 125 – 131.
40. Гірняк М. Петров Віктор Платонович / Мар’яна Гірняк // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. — Т. 5: Пе–С / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — К., 2015. – С. 100-102.
41. Гірняк М. Читання як шлях до себе / Мар’яна Гірняк // Studia methodologica. – Ternopil’, 2015. – Issue 40. Зб. наук. праць пам’яті проф. Р. Гром’яка. – S. 115–123.
42. Гірняк М. Співіснування з іншим у творчості Віктора Петрова-Домонтовича та Юрія Косача / Мар’яна Гірняк // Jahrbuch der V. Internationalen virtuellen Konferenz der Ukrainistik”Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht” Bd. 2014 [Щорічний науковий збірник П’ятої міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції з україністики “Діалог мов – діалог культур. Україна і світ” Випуск 2014.] / Herausgegeben von Olena Novikova, Peter Hilkes, Ulrich Schweier. – München – Berlin: Verlag Otto Sagner, 2015. – S. 306–319.

Біографія

Народилася 28 червня 1981 р. у м. Львові.
2002 року закінчила філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, а 2005 – аспірантуру при кафедрі теорії літератури та порівняльного літературознавства.
У березні 2006 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (Київ) захистила кандидатську дисертацію на тему «Диверсифікація авторської свідомості в інтелектуальній прозі В. Домонтовича» (за спеціальністю 10.01.06 – теорія літератури, науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Зубрицька Марія Олексіївна). 2011 року присвоєно вчене звання доцента кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства.

Проекти

Участь у міжнародних проектах
1. ІV Львівсько-Варшавський семінар із філософії науки на тему «Довкола проблеми психофізичного» (сесія MSH OBTA) (Варшава, 24–29листопада 2003 р.).
2. V Львівсько-Варшавський семінар із філософії науки на тему «Наукове та позанаукове знання» (сесія MSH OBTA) (Львів, 14–21 листопада 2004р.).
3. Сесія MSH OBTA «Рим між Сходом і Заходом» (Рим, 18-30 липня 2006р.).
4. Словацький проект «Universities – the source of consolidation of civil society in neighbouring Ukraine; Slovakia – mediator on the way of Ukrainian academics to new European university area» (Братислава, 9-15травня 2010 р).
5. Наукове стажування у Відділі полоністики Яґеллонського університету (Краків, 5 – 11 грудня 2010 р.).
6. Німецький проект підтримки українських університетів “Prospects3. Support of Ukrainian Universities” (Вюрцбург, 19-23 жовтня 2015р.).

Методичні матеріали

Лекційні курси: 1. Історія світової літератури ХІХ – ХХ століть 2. Теорія літератури 3. Семіотика 4. Українська інтелектуальна проза 5. Основи літературної комунікації Спецкурс «Основи літературної комунікації» Спецкурс «Основи літературної комунікації» належить до вибіркових дисциплін. Він розрахований на студентів третього курсу філологічного факультету. Курс покликаний дати уявлення про специфіку комунікації, яка відбувається поза літературним текстом, але за його посередництвом (зовнішньотекстуальна літературна комунікація, що передбачає особливий діалог автора та читача), в межах літературного тексту (внутрішньотекстуальна літературна комунікація, пов’язана зі співіснуванням голосів різних суб’єктів свідомості в художньому творі) і між текстами (міжтекстуальна літературна комунікація, зумовлена інтертекстуальними зв’язками між різними текстами культури). Спецкурс розглядає літературу крізь призму породження та сприймання естетичних повідомлень, а отже, він тісно пов’язаний з естетичною комунікацією і семіотикою, що вивчає функціонування різних знакових систем. Курс «Основи літературної комунікації» апелює також до загальної теорії комунікації, комунікативної лінгвістики, до низки літературознавчих методологій ХХ століття, представники яких порушували у своїх дослідженнях згадані проблеми. Водночас спецкурс покликаний актуалізувати базові знання студентів, набуті під час вивчення інших дисциплін, зокрема історії української літератури, історії світової літератури, філософії. Мета курсу – навчити студентів розглядати літературні твори з перспективи теорії літературної комунікації. «Семіотика» Нормативний курс «Семіотика» розрахований на студентів магістратури філологічного факультету. Курс покликаний дати уявлення, що таке семіотика і семіотичне дослідження феноменів культури та літератури, зорієнтувати у сфері основних ідей, запропонованих у рамках різних семіотичних шкіл. Семіотика (наука про знаки і знакові системи) розглядає культуру як середовище формування, передавання, рецепції та інтерпретації естетичних повідомлень, а отже, пропонує специфічну методологію дослідження, що передбачає аналіз та інтерпретацію тексту з семантичної, синтактичної та прагматичної перспективи. Курс апелює не лише до власне семіотичних концепцій, а й до герменевтики як вчення про розуміння, пояснення та тлумачення текстів, до теорії комунікації, комунікативної лінгвістики, постструктуралістських та деконструктивістських концепцій, відкриваючи таким чином перед студентами значну частину модерного та постмодерного інтелектуального простору. Водночас курс «Семіотика» покликаний актуалізувати базові знання студентів, здобуті під час вивчення інших дисциплін, зокрема історії літератури, філософії, культурології. Мета курсу – навчити студентів розглядати факти культури як знакові феномени, розпізнавати тексти культури та літератури як генератори нових повідомлень і значень. «Історія світової літератури ХІХ-ХХ століть» Курс «Історія світової літератури ХІХ-ХХ століть» належить до нормативних дисциплін, які відіграють дуже важливу роль у формуванні фахівця-філолога. Цей курс розрахований на студентів-четвертокурсників, які мають базові знання з літературознавства і які вже ознайомлені з літературою античності, Середньовіччя, Відродження, класицизму, бароко та Просвітництва. Тому студенти матимуть змогу розглядати світову літературу ХІХ-ХХ століть у контексті всього літературного процесу, простежити, як літературні напрями і течії, завмираючи під час однієї епохи, відроджуються в модифікованому вигляді в іншій. Особливу увагу зосереджено на таких літературно-мистецьких напрямах, як романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм (з численними своїми течіями) та постмодернізм, а також на особливостях їхнього розвитку в різних національних літературах. Цей курс тісно пов’язаний з «Історією української літератури», адже українська література є невід’ємною часткою світової, а тому її можна краще зрозуміти і відчитати, якщо провести паралелі до інших національних літератур. Курс «Історія світової літератури» також часто апелює до історії та філософії (зміна напрямів, безперечно, випливає з певної суспільно-історичної ситуації та зміни світоглядної парадигми), до теорії літератури, яка, з одного боку, забезпечує інструментарій для аналізу літературних текстів, а з іншого, сама розвивається разом із розвитком літератури. Мета курсу – акцентувати на основних тенденціях розвитку літератури в ХІХ-ХХ століттях та її національній специфіці, продемонструвати, як література пов’язана з історією, філософією та різними видами мистецтва, звернути увагу на проблему літературного канону, який неодмінно є суб’єктивним, залежним від цілої низки чинників. «Теорія літератури» Нормативний курс «Теорія літератури» має важливе значення для підготовки фахівця-філолога. Цей курс розрахований на студентів-старшокурсників, а тому покликаний актуалізувати знання студентів, здобуті під час вивчення курсів історії української та світової літератури, вступу до літературознавства, філософії, а також мовознавчих дисциплін. «Теорія літератури» допомагає зорієнтуватися у полі літературознавчих концепцій та методологій, поглибити знання в царині поетики художнього тексту, з’ясувати найважливіші проблеми літературної комунікації, наратології та генології, звернути увагу на основні закономірності розвитку літератури, формування літературного канону і, зрештою, на неоднозначність самого поняття «література». Водночас курс «Теорія літератури» повинен навчити студентів самостійно мислити, застосовувати теоретичні категорії для аналізу та інтерпретації художніх творів і, навпаки, на основі аналізу конкретних творів робити теоретичні узагальнення. Мета курсу – ознайомити студентів із основними проблемами теорії літератури, зорієнтувати їх у сучасних методологічних підходах, навчити правильно використовувати основний понятійний апарат та продемонструвати, як теорія літератури пов’язана з іншими гуманітарними дисциплінами. «Українська інтелектуальна проза» Нормативний курс «Українська інтелектуальна проза» належить до дисциплін, які сприяють фаховій підготовці філолога та готують до вузької наукової спеціалізації. Курс розрахований на студентів магістратури філологічного факультету, а отже, він передбачає актуалізацію знань, здобутих під час навчання впродовж чотирьох років на бакалавраті. Зокрема, курс апелює до історії української літератури, історії світової літератури, філософії та мистецтвознавства. Курс спонукає студентів замислитися над особливістю діалогу літератури та філософії в художніх творах, над складною природою жанру інтелектуального роману, а також над проблемою розмежування інтелектуальної літератури та інтелектуалізму в літературі. У рамках курсу увагу зосереджено на витоках інтелектуальної прози у світовій, зокрема українській, літературі, на феномені інтелектуального роману в світовій літературі ХХ століття і на розвитку інтелектуальної прози в українській літературі ХХ століття з акцентуванням її особливостей у 20-30-х, 40-50-х, 60-80-х та 90-х роках. Предметом ґрунтовного обговорення є твори А. Кримського, В. Підмогильного, Ю. Яновського, О. Слісаренка, Н. Королевої, В. Домонтовича, Ю. Косача, В. Шевчука, В. Дрозда, Г. Пагутяк та інших письменників ХХ століття. Мета курсу – з’ясувати специфіку жанру інтелектуального роману та продемонструвати взаємозв’язок літературно-естетичного, філософського та інтелектуального первнів в українській прозі ХХ століття.

Розклад

Сторінка розкладу викладачів не знайдена!