Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Дослідження
  • Новини

Історія кафедри

(коротка історія викладання східних мов у Львівському університеті)

Вивчення східних мов (гебрейська, арамейська, арабська) у Львівському університеті почалося після 1817 року спершу на теологічному, згодом на філософському факультетах. Першими викладачами на теологічному факультеті були А. Радкович, Я.Е. Кухарський, Л. Солецький, К. Сарницький, М. Мишковський; на філософському – Г. (Герзон) Блятт (1858-1916), Б. Давидович (помер 1933 року). З часом почали викладати санскрит та старовірменську (грабар) мови. Систематичне викладання семітських мов (арабської, гебрейської, арамейської, асировавилонської) почалося з ініціативи семітолога М. Шора (1874-1942).

Після Першої світової війни сходознавець і поліглот Андрій Гавронський (1885-1927) започаткував в університеті викладання низки староіндійських та новоіндійських мов та літератур. Двадцяті роки XX ст. взагалі можна вважати періодом розквіту львівського сходознавства: у Львівському університеті працювали семітологи О. Клявек та Ю. Попліха, алтаїст та монголіст В. Котвич (1872-1944), арабіст З. Смогожевський (1884-1931), який започаткував викладання староосманської та перської мов, монголісти та алтаїсти В. Шмуц і М. Левицький, арабіст Т. Левицький, індолог С. Стасяк, іраніст Ф. Махальський, староперську, середньоперську та грабар викладав відомий мовознавець, учень А. Мейє, Є. Курилович, а турецьку, перську та арабську мови – Мохамед Садик-бей Агабек-заде (Агабеков). У цей час у Львівському університеті здобули освіту такі відомі сходознавці, як Є. Заволинський, О. Пріцак, Л. Скужак, А. Кунст, Я. Турчинський. В інституті сходознавства при гуманітарному факультеті у 1938 році функціонувало 9 кафедр, на яких викладали 35 східних мов.

У 1939-1940-х роках кафедрою сходознавства керували спочатку С. Стасяк, пізніше Є. Заволинський. Згодом кафедру було скасовано.

Друга світова війна завдала великої шкоди львівському сходознавству: німецькі окупанти вивезли понад двадцять тисяч унікальних видань  сходознавчої тематики та понад п’ятсот унікальних рукописів східними мовами.

Після Другої світової війни багато львівських сходознаців польської національності виїхали в Європу. Небажання радянської влади та університетської адміністрації, які скрізь вбачали прояви українського націоналізму, розвивати сходознавчі студії врешті спричинилося до того, що викладання східних мов у Львівському університеті офіційно припинилося та продовжувало своє життя фрагментарно і лише завдяки сподвижницькій діяльності деяких ентузіастів: у другій половині 50-х років індолог та китаїст  М. Кнороз (1911-1984) викладав санскрит та китайську на історичному та філологічному факультетах, залучивши до цього І. Сайдаковську, а до викладання арабської та перської мов Я. Полотнюка. Після перевидання “Керівництва до елементарного курсу санскритської мови” Г. Бюлера, яке з ентузіазмом сприйняла наукова громадськість Радянського Союзу, М. Кнороза, ініціатора перевидання, було звільнено з роботи. Він був змушений працювати перекладачем з європейських мов на одному з львівських заводів.

Після 1967 року випускник  сходознавчого факультету Ленінградського університету Я. Полотнюк почав викладати факультативні курси арабської та перської мов на філологічному факультеті. Незважаючи на очевидні та помітні успіхи студентів ( О. Калмикова викладала російську мову в Дамаску, В.Рудковський після річного стажування в Таджикістані переклав кілька великих романів таджицьких авторів, А. Горбачевський став заступником  декана філологічного факультету Таджицького державного університету), адміністрація університету на чолі з М. Максимовичем вперто не розуміли потреби сходознавчої науки. Для арабських та перських студій Я. Полотнюка почало “не вистачати грошей” і сходознавець здебільшого викладав безкоштовно. Курси згорнули і відновили лише у 1980 році на три роки.

За незалежної України за ініціативи Я. Полотнюка у 1992 році знову почали викладати східні мови: арабську (Я. Полотнюк), перську (Я. Полотнюк, Р. Гамада), японську (О. Горошкевич). 1997 року на філологічному факультеті було відкрито кафедру сходознавства, яку очолив професор Ярослав Дашкевич.

Кафедра готує випускників з трьох спеціальностей: арабська мова та література, перська мова та література, японська мова та література. Загалом викладається більше десяти східних мов.

Ярема Полотнюк

Співробітники

ЛЮ Яо
РОГ Анна
завідувачЗАБУРАННА Орестазавідувач
доцентЗАЗА Юліядоцент
доцентМАКСИМІВ Ольгадоцент
доцентМАРТИНЯК Іринадоцент
доцентМАЦКЕВИЧ Андрійдоцент
доцентСТЕЛЬМАХ Мартадоцент
доцентЯРЕМЧУК Іринадоцент
старший викладачГОРОШКЕВИЧ Оленастарший викладач
асистентБАТЮК Іринаасистент
асистентВАН Сяоюйасистент
асистентВИТИЧАК Улянаасистент
асистентВишневська Надіяасистент
асистент, лаборант (сумісник)КЛЮЧНИК Соломіяасистент, лаборант (сумісник)
асистентКОВАЛЕНКО Тетянаасистент
асистентЛОСЄВ Олександрасистент
асистентЛУЦАН Лідіяасистент
асистентКОЛОСОВА (МОСТОВА) Ольгаасистент
асистентПИСИК Романасистент
асистентЩУПАКІВСЬКА Оксанаасистент
асистентЮЗВЯК Іринаасистент
старший лаборантКОТЛЯРЧИК Юліястарший лаборант
лаборантКЛЮЧНИК Софіялаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Дослідження

Держбюджетна тема

Персомусульманська та арабомусульманська культури: проблеми теорії.

Тема спрямована на дослідження основних проблем лінгвокультурології, лінгвосоціології, етнології, етнографії перської та арабської культур. У рамках даної теми досліджується вираження ментальності народу через мову; аналізуються культурні традиції на матеріалі історії арабомусульманської та персомусульманської культур VII-XII ст., а також розглядаються основні напрямки філософської думки, стан літератури, науки та мистецтва цих культур.

The Persian-muslim and Arabic-muslim cultures: problems of theory.

Theme is directed to research of basic problems of lingualculturology, lingualsociology, ethnology, ethnography of Persian and Arabic cultures. The expression of mentality ; the cultural traditions and the basic philosophical thoughts, literature , science and arts of these cultures are investigated on historical material of Persian-muslim and Arabic-muslim cultures.

 

Міжнародні зв’язки

Кафедра підтримує наукові контакти з Судзука Дайгаку (м. Судзука, Японія), Істамбульським університетом (м. Істамбул, Туреччина), Інститутом сходознавства Ягеллонського універистету (м. Краків, Польща), Тегеранським університетом (м. Тегеран, Іран), Східним факультетом Санкт-Петербурзького університету (м. Санкт-Петербург, Росія).

Колектив кафедри бере участь у налагодженні зв’язків з університетами України й закладами високої школи зарубіжних країн. Серед зовнішніх напрямів співпраці кафедри можна назвати:

  • Співпрацюємо з Посольством Японії в Україні:
    Доцент Забуранна О.В. у 2001 р. проходила стажування у Міжнародному центрі вивчення японської мови – м. Урава (Японія).
    Викладачі кафедри Горошкевич О.Г. та Забуранна О.В. були учасниками семінару для викладачів японської мови.
    Старший викладач Горошкевич О.Г. проходила двомісячне стажування у Японії.
  • Співпрацюємо з Посольством Ісламської Республіки Іран в Україні.
    Доцент кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Яремчук І. Я. і асистент Максимів О. Й. перебували на семінарі для викладачів перської мови у Ірані (2009 р.).
    Регулярно здійснюються навчальні поїздки кращих студентів-іраністів на програми стажування за кошт приймаючої сторони.
  • Співпрацюємо з Посольством Республіки Туреччина:
    Викладач Стамбульського університету п. Джафер Коч викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.

    Викладач Стамбульського університету п. Бюньямін Кьосе викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.
  • Співпрацюємо з Інститутом сходознавства Ягеллонського університету:
    Доцент кафедри сходознавства Кшановський О.Ч. проходив стажування у Інституті сходознавства Ягелонського університету, Республіка Польща.
  • Співпрацюємо з організацією КОICА (Korean Overseas International Cooperation Assosiation):
    п. Йонгджу Джон викладає корейську мову для студентів філологічного факультету.

Знайомство першокурсників з Науковою бібліотекою ЛНУ

24.09.2019 | 12:04

23 вересня першокурсники кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича в супроводі викладачів культури відвідали Наукову бібліотеку Львівського національного університету, де прослухали лекцію Назарія Лоштина про історію бібліотеки, ознайомилися з правилами функціонування електронного каталогу та оглянули головне книгосховище. Найбільш активні студенти встигли заробити кілька додаткових балів до заліку, а також забрати з відділу періодики свої новенькі читацькі квитки.
Повертаючись до університетського корпусу, японісти, іраністи та тюркологи оглянули історичні будівлі поблизу бібліотеки, зорієнтувалися, де розташовані основні факультети та Ботанічний сад університету.

Читати »

Неймовірні історії про видатних кримських татар: презентація проекту «Більше, ніж Крим»

20.03.2019 | 11:33

19 березня викладачі та студенти кафедри сходознавства відвідали відеопоказ із циклу “Більше, ніж Крим”, де також мали змогу поспілкуватися із Сефінар-ханум Джамілєвою.
Проект «Більше, ніж Крим» – це серія документальних фільмів про кримських татар, які відомі у всьому світі, а також про людей, які обрали своєю життєвою місією плекати традиційні знання для збереження кримськотатарської культури. Документальні фільми «Більше, ніж Крим» відзнято в рамках проекту «Видатні кримські татари» за фінансової підтримки Посольства США в Україні.
Розпочала показ документальна стрічка про Бекіра Чобан-заде...

Читати »

18 березня відбулася лекція, присвячена історії та особливостям вірменського письма

20.03.2019 | 10:38

18 березня відбулося заняття з історії та особливостей вірменського письма для студентів-іраністів першого і другого року навчання, які відвідують курс “Східне письмо”.
Запрошений гість – Анушаван Месропян, перекладач, співробітник відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг імені Ф.П. Максименка Наукової бібліотеки університету. Фахівець розповів про період становлення вірменської релігійної та писемної ідентичності, непрості зв’язки давніх персів з вірменами, значення Едесійської бібліотеки, прийняття християнства, перекази про правителя Тртата, Григорія, католикоса Саака Партева, спроби Даниїла розробити вірменську писемність та успішну працю Месропа Маштоца, який...

Читати »

Оголошення конкурсу на здобуття премії ім. Романа Гамади

26.07.2018 | 23:27

Літературна премія імені Романа Гамади заснована Національною спілкою письменників України та Львівським національним університетом імені  Івана Франка для відзначення письменників у номінації «переклад». Щороку премією можуть бути відзначені від одного до трьох лауреатів за переклади з різних мов.
На здобуття премії можуть бути висунуті лише високохудожні завершені переклади у вигляді книги або знакової публікації в часописі «Всесвіт», оприлюднені протягом останніх п’яти років (не пізніше 31 липня поточного року). Пропозиції щодо відзначення премією подаються до 10 вересня поточного року до журі літературної...

Читати »

З життя арабістів ЛНУ: школа ісламознавства

08.07.2018 | 18:43

З 01.07 до 05.07 у місті Київ проходила VII Міжнародна молодіжна школа ісламознавства, темою якої був «Іслам та соціальний розвиток: історія та сучасність». Її учасниками стали троє студенток кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Львівського національного університету імені Івана Франка – Гето Ілона, Заторська Вікторія, Чорна Марія та їх викладач – Мартиняк Ірина.
Арабісти прибули у Київ в якості доповідачів та слухачів. Асистент кафедри, викладач арабської мови та культури Мартиняк Ірина Ярославівна виступила з доповіддю на тему «Арабські мандрівники IX–XII століть...

Читати »