Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Дослідження
  • Методичні матеріали
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Новини

Історія кафедри

(коротка історія викладання східних мов у Львівському університеті)

Вивчення східних мов (гебрейська, арамейська, арабська) у Львівському університеті почалося після 1817 року спершу на теологічному, згодом на філософському факультетах. Першими викладачами на теологічному факультеті були А. Радкович, Я.Е. Кухарський, Л. Солецький, К. Сарницький, М. Мишковський; на філософському – Г. (Герзон) Блятт (1858-1916), Б. Давидович (помер 1933 року). З часом почали викладати санскрит та старовірменську (грабар) мови. Систематичне викладання семітських мов (арабської, гебрейської, арамейської, асировавилонської) почалося з ініціативи семітолога М. Шора (1874-1942).

Після Першої світової війни сходознавець і поліглот Андрій Гавронський (1885-1927) започаткував в університеті викладання низки староіндійських та новоіндійських мов та літератур. Двадцяті роки XX ст. взагалі можна вважати періодом розквіту львівського сходознавства: у Львівському університеті працювали семітологи О. Клявек та Ю. Попліха, алтаїст та монголіст В. Котвич (1872-1944), арабіст З. Смогожевський (1884-1931), який започаткував викладання староосманської та перської мов, монголісти та алтаїсти В. Шмуц і М. Левицький, арабіст Т. Левицький, індолог С. Стасяк, іраніст Ф. Махальський, староперську, середньоперську та грабар викладав відомий мовознавець, учень А. Мейє, Є. Курилович, а турецьку, перську та арабську мови – Мохамед Садик-бей Агабек-заде (Агабеков). У цей час у Львівському університеті здобули освіту такі відомі сходознавці, як Є. Заволинський, О. Пріцак, Л. Скужак, А. Кунст, Я. Турчинський. В інституті сходознавства при гуманітарному факультеті у 1938 році функціонувало 9 кафедр, на яких викладали 36 східних мов.

У 1939-1940-х роках кафедрою сходознавства керували спочатку С. Стасяк, пізніше Є. Заволинський. Згодом кафедру було скасовано.

Друга світова війна завдала великої шкоди львівському сходознавству: німецькі окупанти вивезли понад двадцять тисяч унікальних видань  сходознавчої тематики та понад п’ятсот унікальних рукописів східними мовами.

Після Другої світової війни багато львівських сходознаців польської національності виїхали в Європу. Небажання радянської влади та університетської адміністрації, які скрізь вбачали прояви українського націоналізму, розвивати сходознавчі студії врешті спричинилося до того, що викладання східних мов у Львівському університеті офіційно припинилося та продовжувало своє життя фрагментарно і лише завдяки сподвижницькій діяльності деяких ентузіастів: у другій половині 50-х років індолог та китаїст  М. Кнороз (1911-1984) викладав санскрит та китайську на історичному та філологічному факультетах, залучивши до цього І. Сайдаковську, а до викладання арабської та перської мов Я. Полотнюка. Після перевидання “Керівництва до елементарного курсу санскритської мови” Г. Бюлера, яке з ентузіазмом сприйняла наукова громадськість Радянського Союзу, М. Кнороза, ініціатора перевидання, було звільнено з роботи. Він був змушений працювати перекладачем з європейських мов на одному з львівських заводів.

Після 1967 року випускник  сходознавчого факультету Ленінградського університету Я. Полотнюк почав викладати факультативні курси арабської та перської мов на філологічному факультеті. Незважаючи на очевидні та помітні успіхи студентів ( О. Калмикова викладала російську мову в Дамаску, В.Рудковський після річного стажування в Таджикістані переклав кілька великих романів таджицьких авторів, А. Горбачевський став заступником  декана філологічного факультету Таджицького державного університету), адміністрація університету на чолі з М. Максимовичем вперто не розуміли потреби сходознавчої науки. Для арабських та перських студій Я. Полотнюка почало “не вистачати грошей” і сходознавець здебільшого викладав безкоштовно. Курси згорнули і відновили лише у 1980 році на три роки.

За незалежної України за ініціативи Я. Полотнюка у 1992 році знову почали викладати східні мови: арабську (Я. Полотнюк), перську (Я. Полотнюк, Р. Гамада), японську (О. Горошкевич). 1997 року на філологічному факультеті було відкрито кафедру сходознавства, яку очолив професор Ярослав Дашкевич.

Кафедра готує випускників з таких спеціальностей: арабська мова та література, китайська мова та література, перська мова та література, турецька мова та література, японська мова та література. Загалом викладається більше десяти східних мов.

Ярема Полотнюк

Співробітники

завідувачМАКСИМІВ Ольгазавідувач
доцентЗАБУРАННА Орестадоцент
доцентЗАЗА Юліядоцент
доцентІЛІЙЧУК Іринадоцент
доцентМАЦКЕВИЧ Андрійдоцент
доцентСЕЙТЯГ’ЯЄВ Наримандоцент
доцентСТЕЛЬМАХ Мартадоцент
старший викладачБАТЮК Іринастарший викладач
старший викладачВИТИЧАК Улянастарший викладач
старший викладачГОРОШКЕВИЧ Оленастарший викладач
старший викладачЛОСЄВ Олександрстарший викладач
старший викладачМАЛАНЮК Петростарший викладач
асистентВИШНЕВСЬКА Надіяасистент
асистентГАВДИК Богданаасистент
асистентКОВАЛЕНКО Тетянаасистент
асистентЛУЦАН Лідіяасистент
асистентОЗКАН Тетянаасистент
асистентПАВЛЕНОК Андрійасистент
асистентПАСЕМКО Оксанаасистент
асистентФАТИЧ (КЛЮЧНИК) Соломіяасистент
асистентЧУ Чуасистент
асистентЩУПАКІВСЬКА (СПРИСА) Оксанаасистент
лаборантПУНДИК Софіялаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Максимів Ольга. Вступ до фонетики сучасної літературної перської мови. Матеріали до практичного курсу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007

У посібнику розглянуто питання фонетики сучасної перської мови в межах програми практичного навчального курсу “Перська мова”. Завдання курсу – засвоєння теоретичних відомостей та вироблення практичних умінь і навичок; розвиток мовленнєвої і мовної компетенції. Мовець повинен уміти користуватись засобами мовної системи у мовленнєвій діяльності. Базою для засвоєння системи мови є її фонетична система, адже одна з передумов володіння мовою – це вміння правильно вимовляти звуки мови. Практичному відпрацюванню звуків має передувати пояснення артикуляції та відпрацювання вимови кожного звука. А перед тим необхідно пояснити студентам положення язика і губ, назвати головні опорні моменти, які сприяють  правильній вимові, бо лише розуміння артикуляції звука полегшує та пришвидшує процес його вимови.

Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «арабська мова» тема «розділові знаки в арабській мові» для студентів-арабістів третього року навчання / уклад. канд. філол. наук Ю. Я. Заза. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2021. – 36 с.
Методичні рекомендації містять відомості про розділові знаки літературної арабської мови та їх функції у контексті. Для закріплення та систематизації вивченого подається комплекс вправ. Для поглибленого вивчення теми запропонована додаткова література, для полегшення розуміння неадаптованого тексту подано невеличкий словник головно лінгвістичних термінів.
Для студентів середнього та просунутого рівня володіння арабською мовою. Також для студентів на завершальному етапі вивчення арабської мови як другої.

П.П.Дрогомирецький, І.В.Ілійчук. Основи китаїстики.
Навчально-методичний посібник
Івано-Франківськ
2017

Дослідження

Науково-дослідна робота кафедри

  • «Актуальні проблеми сучасного сходознавства»

Номер державної реєстрації: 0121U114469

Науковий керівник: доц. Стельмах М. Ю.
Термін виконання: 01.2022 – 12.2024

Суть проекту – визначити особливості функціонування лексичної та граматичної системи арабської, перської, турецької, китайської та японської мов, теорії й практики лінгвістичної та літературознавчої методології, окреслити культурологічний контекст дослідження художніх текстів.

 

  • «Персомусульманська та арабомусульманська культури: проблеми теорії»

Суть проекту – дослідження основних проблем лінгвокультурології, лінгвосоціології, етнології, етнографії перської та арабської культур; вираження ментальності народу через мову; аналіз культурних традицій на матеріалі історії арабомусульманської та персомусульманської культур VII-XII ст., а також основних напрямків філософської думки, стан літератури, науки та мистецтва цих культур.

 

Міжнародні зв’язки

Кафедра підтримує наукові контакти з Судзука Дайгаку (м. Судзука, Японія), Істамбульським університетом (м. Істамбул, Туреччина), Інститутом сходознавства Ягеллонського універистету (м. Краків, Польща), Тегеранським університетом (м. Тегеран, Іран).

Колектив кафедри бере участь у налагодженні зв’язків з університетами України й закладами високої школи зарубіжних країн. Серед зовнішніх напрямів співпраці кафедри можна назвати:

  • Співпрацюємо з Посольством Японії в Україні:
    Доцент Забуранна О.В. у 2001 р. проходила стажування у Міжнародному центрі вивчення японської мови – м. Урава (Японія).
    Викладачі кафедри Горошкевич О.Г. та Забуранна О.В. були учасниками семінару для викладачів японської мови.
    Старший викладач Горошкевич О.Г. проходила двомісячне стажування у Японії.
  • Співпрацюємо з Посольством Ісламської Республіки Іран в Україні.
    Доценти кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Яремчук І. Я. і Максимів О. Й. перебували на семінарі для викладачів перської мови у Ірані (2009 р.).
    Регулярно здійснюються навчальні поїздки кращих студентів-іраністів на програми стажування за кошт приймаючої сторони.
  • Співпрацюємо з Посольством Республіки Туреччина:
    Викладач Стамбульського університету п. Джафер Коч викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.

    Викладач Стамбульського університету п. Бюньямін Кьосе викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.
  • Співпрацюємо з Інститутом сходознавства Ягеллонського університету:
    Доцент кафедри сходознавства Кшановський О.Ч. проходив стажування у Інституті сходознавства Ягелонського університету, Республіка Польща.
  • Співпрацюємо з організацією КОICА (Korean Overseas International Cooperation Assosiation):
    п. Йонгджу Джон викладає корейську мову для студентів філологічного факультету.

Середньовічна мусульманська філософія: львівські сходознавці на вебінарі Університету Торонто

15.03.2024 | 21:41

15 березня 2024 р. студенти-арабісти групи ФЛА-11 Ангеліна Гетманюк та Петро Томашівський разом із доцентом Андрієм Мацкевичем долучилися до вебінару, організованого кафедрою близькосхідних цивілізацій Університету Торонто (Department of Near & Middle Eastern Civilizations, University of Toronto). Вебінар був присвячений морально-етичній спадщині середньовічного мусульманського філософа Насир ад-Діна Тусі (Naṣīr al-Dīn Ṭūsī).
Тема вебінару була всебічно розглянута в доповіді Рези Хадісі (Reza Hadisi), асоційованого професора центру середньовічних студій Університету Торонто (Center for Medieval Studies).
Усі присутні могли приєднатися до змістовної дискусії і дізнатися більше...

Читати »

Нова зустріч у розмовному клубі турецької мови

06.03.2024 | 21:01

Студенти-тюркологи кафедри сходознавства знову зібралися у розмовному клубі. На зустрічі вони поспілкуватися зі студентами-тюркологами з Шакарім університету Казахстану та університетів Грузії. Говорили про народний театр, хобі та вподобання. Було весело та цікаво.

Читати »

Вебінари північноамериканських дослідників Близького Сходу про сучасний Ліван та фонетику арабських діалектів

04.03.2024 | 19:35

1 березня 2024 р. викладачі кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича (доц. Юлія Заза та доц. Андрій Мацкевич), а також студенти-арабісти Франкового університету взяли участь у двох вебінарах із сучасних близькосхідних студій.
Перший вебінар, організований Вашингтонським інститутом Близького Сходу (Middle East Institute in Washington, D.C.) та Американською групою підтримки Лівану (American Task Force on Lebanon), був присвячений обговоренню нещодавно опублікованої книжки журналістки Даляль Мавад (Dalal Mawad) “Все, що вона втратила: вибух у Лівані, крах нації, та жінки, які вижили” (“All She...

Читати »

Осаму Дадзай: метаморфози

03.03.2024 | 12:34

1 березня 2024 року відбувся круглий стіл на тему: «Осаму Дадзай: метаморфози», який організувала Фундація Японії. До цієї події долучилися онлайн викладачі кафедри сходознавства Уляна Витичак, Ольга Колосова, Ірина Батюк, маґістрант Володимир Москалюк та студент 3 курсу Юрій Торопчин.
Осаму Дадзай –  видатний літературний діяч Японії та неординарна особистість, відома своїм бурхливим, хоча коротким, життям (1909-1948) та численними спробами самогубства. Останнє – він таки здійснив, залишивши перед цим на столі оповідання «Good-bye». Ми послухали дискусії за круглим столом, які стосувалися праць...

Читати »

Студентка кафедри сходознавства про стажування у Львівській обласній військовій адміністрації

25.02.2024 | 12:01

Студентка кафедри сходознавства групи ФЛЯ-21с Катерина Максимець успішно пройшла трьохмісячне стажування у Львівській обласній військовій адміністрації за програмою «Академія перших можливостей» в департаменті Міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва. Вона здобула ключові компетенції з основ дипломатичного етикету та правильного пошуку достовірної інформації. Крім того, під час стажування поспілкувалася з представниками японської програми “Кусаноне”. Це була гарна нагода застосувати отримані знання.

Чудова можливість для усіх студентів. Спробуйте і Ви!

Читати »