Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Дослідження
  • Новини

Історія кафедри

(коротка історія викладання східних мов у Львівському університеті)

Вивчення східних мов (гебрейська, арамейська, арабська) у Львівському університеті почалося після 1817 року спершу на теологічному, згодом на філософському факультетах. Першими викладачами на теологічному факультеті були А. Радкович, Я.Е. Кухарський, Л. Солецький, К. Сарницький, М. Мишковський; на філософському – Г. (Герзон) Блятт (1858-1916), Б. Давидович (помер 1933 року). З часом почали викладати санскрит та старовірменську (грабар) мови. Систематичне викладання семітських мов (арабської, гебрейської, арамейської, асировавилонської) почалося з ініціативи семітолога М. Шора (1874-1942).

Після Першої світової війни сходознавець і поліглот Андрій Гавронський (1885-1927) започаткував в університеті викладання низки староіндійських та новоіндійських мов та літератур. Двадцяті роки XX ст. взагалі можна вважати періодом розквіту львівського сходознавства: у Львівському університеті працювали семітологи О. Клявек та Ю. Попліха, алтаїст та монголіст В. Котвич (1872-1944), арабіст З. Смогожевський (1884-1931), який започаткував викладання староосманської та перської мов, монголісти та алтаїсти В. Шмуц і М. Левицький, арабіст Т. Левицький, індолог С. Стасяк, іраніст Ф. Махальський, староперську, середньоперську та грабар викладав відомий мовознавець, учень А. Мейє, Є. Курилович, а турецьку, перську та арабську мови – Мохамед Садик-бей Агабек-заде (Агабеков). У цей час у Львівському університеті здобули освіту такі відомі сходознавці, як Є. Заволинський, О. Пріцак, Л. Скужак, А. Кунст, Я. Турчинський. В інституті сходознавства при гуманітарному факультеті у 1938 році функціонувало 9 кафедр, на яких викладали 35 східних мов.

У 1939-1940-х роках кафедрою сходознавства керували спочатку С. Стасяк, пізніше Є. Заволинський. Згодом кафедру було скасовано.

Друга світова війна завдала великої шкоди львівському сходознавству: німецькі окупанти вивезли понад двадцять тисяч унікальних видань  сходознавчої тематики та понад п’ятсот унікальних рукописів східними мовами.

Після Другої світової війни багато львівських сходознаців польської національності виїхали в Європу. Небажання радянської влади та університетської адміністрації, які скрізь вбачали прояви українського націоналізму, розвивати сходознавчі студії врешті спричинилося до того, що викладання східних мов у Львівському університеті офіційно припинилося та продовжувало своє життя фрагментарно і лише завдяки сподвижницькій діяльності деяких ентузіастів: у другій половині 50-х років індолог та китаїст  М. Кнороз (1911-1984) викладав санскрит та китайську на історичному та філологічному факультетах, залучивши до цього І. Сайдаковську, а до викладання арабської та перської мов Я. Полотнюка. Після перевидання “Керівництва до елементарного курсу санскритської мови” Г. Бюлера, яке з ентузіазмом сприйняла наукова громадськість Радянського Союзу, М. Кнороза, ініціатора перевидання, було звільнено з роботи. Він був змушений працювати перекладачем з європейських мов на одному з львівських заводів.

Після 1967 року випускник  сходознавчого факультету Ленінградського університету Я. Полотнюк почав викладати факультативні курси арабської та перської мов на філологічному факультеті. Незважаючи на очевидні та помітні успіхи студентів ( О. Калмикова викладала російську мову в Дамаску, В.Рудковський після річного стажування в Таджикістані переклав кілька великих романів таджицьких авторів, А. Горбачевський став заступником  декана філологічного факультету Таджицького державного університету), адміністрація університету на чолі з М. Максимовичем вперто не розуміли потреби сходознавчої науки. Для арабських та перських студій Я. Полотнюка почало “не вистачати грошей” і сходознавець здебільшого викладав безкоштовно. Курси згорнули і відновили лише у 1980 році на три роки.

За незалежної України за ініціативи Я. Полотнюка у 1992 році знову почали викладати східні мови: арабську (Я. Полотнюк), перську (Я. Полотнюк, Р. Гамада), японську (О. Горошкевич). 1997 року на філологічному факультеті було відкрито кафедру сходознавства, яку очолив професор Ярослав Дашкевич.

Кафедра готує випускників з трьох спеціальностей: арабська мова та література, перська мова та література, японська мова та література. Загалом викладається більше десяти східних мов.

Ярема Полотнюк

Співробітники

ЛЮ Яо
РОГ Анна
ЧЖАН Кедзін
завідувачЗАБУРАННА Орестазавідувач
доцентЗАЗА Юліядоцент
доцентСТЕЛЬМАХ Мартадоцент
доцентЯРЕМЧУК Іринадоцент
старший викладачГОРОШКЕВИЧ Оленастарший викладач
асистентБАТЮК Іринаасистент
асистентВАН Сяоюйасистент
асистентВИТИЧАК Улянаасистент
асистент, лаборант (сумісник)КЛЮЧНИК Соломіяасистент, лаборант (сумісник)
асистентКОВАЛЕНКО Тетянаасистент
асистентЛОСЄВ Олександрасистент
асистентЛУЦАН Лідіяасистент
асистентМАКСИМІВ Ольгаасистент
асистентМАРТИНЯК Іринаасистент
асистентМАЦКЕВИЧ Андрійасистент
асистентКОЛОСОВА (МОСТОВА) Ольгаасистент
асистентПИСИК Романасистент
асистентЩУПАКІВСЬКА Оксанаасистент
асистентЮЗВЯК Іринаасистент
старший лаборантКОТЛЯРЧИК Юліястарший лаборант
лаборантКЛЮЧНИК Софіялаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Дослідження

Держбюджетна тема

Персомусульманська та арабомусульманська культури: проблеми теорії.

Тема спрямована на дослідження основних проблем лінгвокультурології, лінгвосоціології, етнології, етнографії перської та арабської культур. У рамках даної теми досліджується вираження ментальності народу через мову; аналізуються культурні традиції на матеріалі історії арабомусульманської та персомусульманської культур VII-XII ст., а також розглядаються основні напрямки філософської думки, стан літератури, науки та мистецтва цих культур.

The Persian-muslim and Arabic-muslim cultures: problems of theory.

Theme is directed to research of basic problems of lingualculturology, lingualsociology, ethnology, ethnography of Persian and Arabic cultures. The expression of mentality ; the cultural traditions and the basic philosophical thoughts, literature , science and arts of these cultures are investigated on historical material of Persian-muslim and Arabic-muslim cultures.

 

Міжнародні зв’язки

Кафедра підтримує наукові контакти з Судзука Дайгаку (м. Судзука, Японія), Істамбульським університетом (м. Істамбул, Туреччина), Інститутом сходознавства Ягеллонського універистету (м. Краків, Польща), Тегеранським університетом (м. Тегеран, Іран), Східним факультетом Санкт-Петербурзького університету (м. Санкт-Петербург, Росія).

Колектив кафедри бере участь у налагодженні зв’язків з університетами України й закладами високої школи зарубіжних країн. Серед зовнішніх напрямів співпраці кафедри можна назвати:

  • Співпрацюємо з Посольством Японії в Україні:
    Доцент Забуранна О.В. у 2001 р. проходила стажування у Міжнародному центрі вивчення японської мови – м. Урава (Японія).
    Викладачі кафедри Горошкевич О.Г. та Забуранна О.В. були учасниками семінару для викладачів японської мови.
    Старший викладач Горошкевич О.Г. проходила двомісячне стажування у Японії.
  • Співпрацюємо з Посольством Ісламської Республіки Іран в Україні.
    Доцент кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Яремчук І. Я. і асистент Максимів О. Й. перебували на семінарі для викладачів перської мови у Ірані (2009 р.).
    Регулярно здійснюються навчальні поїздки кращих студентів-іраністів на програми стажування за кошт приймаючої сторони.
  • Співпрацюємо з Посольством Республіки Туреччина:
    Викладач Стамбульського університету п. Джафер Коч викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.

    Викладач Стамбульського університету п. Бюньямін Кьосе викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.
  • Співпрацюємо з Інститутом сходознавства Ягеллонського університету:
    Доцент кафедри сходознавства Кшановський О.Ч. проходив стажування у Інституті сходознавства Ягелонського університету, Республіка Польща.
  • Співпрацюємо з організацією КОICА (Korean Overseas International Cooperation Assosiation):
    п. Йонгджу Джон викладає корейську мову для студентів філологічного факультету.

Гостьові лекції для студентів-арабістів

11.06.2018 | 15:51

За сприяння декана філологічного факультету Святослава Пилипчука та на запрошення викладача арабської мови Ірини Мартиняк 8 червня кафедру сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича відвідали доктор Юсуф Шахаде з Кракова (Польща) та письменник Нідаль Хаммад з Осло (Норвегія), які прочитали студентам ФЛА-21 дві дуже цікаві лекції з арабської літератури та мови. Обидва гості мають палестинське коріння. Доля закинула їх далеко від батьківщини, але патріотизм та туга за рідним краєм не покидає їх у творчості. Так у своїх трьох опублікованих книгах письменник...

Читати »

Зустріч із Сервером Ебубекіровим

23.04.2018 | 22:21

26 квітня 2018 року о 10.30 год.
в головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка відбудеться зустріч із
Сервером Ебубекіровим,
директором Бахчисарайського музею історії та культури кримських татар “Ханський палац” (1991–2011 років), почесним доктором Інституту східної культури, стипендіатом ЮНЕСКО 1995 року, лектором Токійського університету й університетів Осака та Кіото.
Під час зустрічі будуть порушені питання історії та культури кримських татар; обговорено можливості організації музейного простору. Слухачі зможуть дізнатися про стан головної пам’ятки кримськотатарської культури – “Ханського палацу”.
Запрошуємо усіх охочих!

Читати »

Вертеп Філологічної Братії

24.01.2018 | 10:57

Цьогорічні зимові свята надовго запам’ятають викладачі та працівники філологічного факультету Франкового університету. Ані сесія, ані насичені святковими приготуваннями будні та й самі свята не спинили творчого запалу філологічної братії. Ініціатива Декана і величезне бажання спільно створити цікаве і динамічне різдвяне дійство, відчути себе спудеями середньовічної братської школи, задіяними до творення вертепної драми, врешті, просто бути собою у такому “живому” величанні Різдва Божого Сина втілилися у ВЕРТЕПІ, з яким, як велить звичай, колядники здійснили традиційні відвідини дворів 20 і 22 січня.
Результат...

Читати »

Зустріч з азербайджанським істориком і вченим-релігієзнавцем, автором книги «Краса і гармонія в ісламі» Теймуром Атаєвим

13.12.2017 | 00:13

Запрошуємо студентів-сходознавців, викладачів та всіх охочих!
 
Зустріч з азербайджанським істориком і вченим-релігієзнавцем, автором книги «Краса і гармонія в ісламі» Теймуром Атаєвим
 
Теймур Октай огли Атаєв (нар. 1962) – азербайджанський політолог, релігієзнавець, публіцист. Директор з аналітичних проектів Бакинського громадського об’єднання «Ідрак», що діє на основі принципів поміркованості і толерантності та закликає до мирного співіснування, взаєморозуміння і діалогу мусульман між собою і з представниками інших релігій. Автор більше ніж 800 статей, розміщених як на інтернет-ресурсах, так і в друкованих виданнях Азербайджану, України, Росії, країн...

Читати »

Зустріч делегації викладачів-китаїстів з викладачами-орієнталістами філологічного факультету

08.03.2017 | 11:05

12 лютого 2017 року Львівський національний університет імені Івана Франка відвідали делегати викладачів-китаїстів на чолі з директором Інституту Конфуція Київського національного університету імені Тараса Шевченка Суньом Кевенем.
Відбулася зустріч з викладачами-орієнталістами філологічного факультету – доцентом Кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Іриною Яремчук та волонтерами з Китаю – Чжан Дан та Ван Сяоюй. Під час спілкування з деканом філологічного факультету професором Святославом Пилипчуком Сунь Кевень обговорив стан викладання китайської мови на факультеті (де у 2015 році було відкрито спеціалізацію «китайська мова...

Читати »