Кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка

  • Про кафедру
  • Стратегія
  • Історія кафедри
  • Співробітники
  • Дослідження
  • Методичні матеріали
  • Навчальні курси
  • Практики
  • Звіти
  • Викладацький розклад
  • Новини
  • Події
  • Оголошення

ФРАНКОВА КАФЕДРА

Чи вчився Іван Франко на кафедрі української літератури у Львівському університеті? Чи є патрон університету випускником філологічного факультету?

І так, і ні. Відомо, що Франко записався (не вступив!) на філософський факультет Львівського університету на Покрову 1875 року, а його метою було здобуття фаху гімназійного вчителя української мови і літератури та класичної філології. Ця мрія про вчительську чи викладацьку кар’єру не здійснилась. На перешкоді стало багато причин, головно – його національно-політична діяльність. Для багатьох неофітів, хто тільки прагне пізнавати curriculum vitae Івана Франка, дивними є рядки з його життєпису: навчався на філософському факультеті Львівського університету, закінчив восьмий семестр філософського факультету Чернівецького університету аж у 1891 році, доктором філософії став у Віденському університеті 1894 року, подавався на посаду приват-доцента української літератури Львівського університету, габілітувався і прочитав пробну демонстраційну лекцію, однак… Були педагогічні спроби чи, точніше, наміри ще двічі у Львові й одна у Чернівцях, проте реалізував себе фактично Франко в інших доменах – творчій і науковій. Хоча свого основного фаху (за дипломом!) звісно не забував – у його доробку близько 150 наукових, публіцистичних та художніх текстів з педагогічною проблематикою та тематикою. Іван Франко як науковець та особистість сформувався та діяв в «західній», «євроатлантичній» цивілізаційній простороні, тому його спадщина, також і педагогічна, особливо важлива для точного вибору стандартів та цілей навчання у теперішніх умовах трансформації української системи освіти та науки, для відродження аксіологічних принципів та дидактичної телеології у середній і вищій школі, повернення до універсальних цивілізаційних цінностей і висновування з них стратегії поступу.

У контексті загальної філософії освіти в системі соціокультурного розвитку педагогічна теорія є вираженням певного ширшого філософського погляду на світ, становить його своєрідну екземпліфікацію через з’ясування і засвоєння методології багатьох прикладів попередніх освітніх практик. Тому філологічний та педагогічний досвід Івана Франка у цьому загальнонаціональному річищі безцінний. Майстерно використавши інструментарій літературної і лінгвістичної герменевтики, дидактик і науковець писав про таємничий, певною мірою містичний субстрат рідної мови і літератури та його вплив на індивідуума і цілу націю. Франко став творцем української уніфікованої вищої культури, що традиційно формується і передається майбутнім поколінням через національні освітні інституції, активно формував соборну українофільську концепцію побудови модерного суспільства, наполегливо працював як науковець і митець над створенням спільної загальноукраїнської «мовної батьківщини».

Отож, безперечно, що Франко випускник нашого факультету, його філологічні студентські студії відбувались на кафедрі, яка зараз носить ім’я його учня і засновника наукового франкознавства як літературознавчої наукової галузі Михайла Возняка.

Звісно, що створена в середині ХІХ ст. кафедра української словесності є праматір’ю всіх українознавчих кафедр сучасного філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а не тільки нашої. На початках, а підрозділ було створено розпорядженням міністерства віровизнань і освіти від 19 грудня 1848 року, кафедру представляв один із славетної «Руської трійці» (Руслан, Ярослав, Далібор) – Яків Головацький.

«Судилося нам остатніми бути», – писав він разом із побратимами в «Русалці Дністровій» про українських романтиків і національне самоусвідомлення, а на кафедрі був він піонером наукового університетського літературознавства і мовознавства. Неоднозначною є його кафедральна спадщина – потужний початок, але стагнація у 1860-х. Керував Головацький кафедрою до 1867 року.

По-справжньому кафедру української словесності сформував як наукову інституцію упродовж 1867–1894 рр. Омелян Огоновський – український педагог, історик літератури, літературний і театральний критик, мовознавець, громадсько-політичний діяч, письменник. На початку наукової кар’єри вважався креатурою Я. Головацького, на той час діяча вже москвофільської орієнтації, однак зразу ж позиціонував себе як проукраїнського, народовського діяча. У 1871–1872 виконував обов’язки декана філософського відділу і першим виголосив інавгураційну промову у Львівському університеті не німецькою, а слов’янською (українською) мовою. Це був виступ із лінгвістичним дослідженням під назвою «Короткий погляд на історію язиків слов’янських, особливо ж на історію язика руського». За результатами загального голосування мав бути першим головою товариства «Просвіта» (08.12.1868), однак відмовився й обіймав цю посаду із 31.05.1877 до останніх днів життя. Стояв біля джерел Наукового товариства імені Тараса Шевченка і був багатолітнім керівником його філологічної секції. Став засновником та діяльним учасником «Руського товариства педагогічного» (потім – «Рідна школа»), утвореного спочатку як філія товариства «Просвіта».

Першочергового значення Ом. Огоновський надавав педагогічній діяльності. Студії очільника кафедри української словесності над історією української літератури, мовознавчі праці, хрестоматії, підручники поставали з конспектів його лекцій, адже йому довелось буквально творити першу кафедру української словесності – Я. Головацький, після оптимістичного початку наприкінці 1840-х, цілковито занедбав викладацьку й наукову працю. Слухачами професора в університеті у різний час були І. Франко, О. Брюкнер, О. Колесса, О. Макарушка, М. Павлик, Р. Заклинський, О. Маковей, І. Копач і багато інших відомих філологів, які брали участь у роботі першого семінару української філології у Львівському університеті, що його заснував та провадив їхній викладач. Огоновський – один із перших дослідників «Слова о полку Ігоревім» у Галичині (здійснив прозовий переклад з коментарями), творчості Маркіяна Шашкевича, Тараса Шевченка.

 

 

Також працював у жанрі театральної рецензії. Найбільш вагомим здобутком Омеляна Огоновського є перший цілісний корпус історії української літератури (І–ІV частини у шести томах. Львів,1887–1894), в основу якого покладена національна концепція розвитку культури, що викликало різко негативну реакцію російської шовіністичної критики та стало предметом дискусії багатьох знаних європейських філологів.

Як зазначено повище, 22 березня 1895 р. зробив спробу посісти місце на кафедрі Іван Франко. Він прочитав габілітаційну лекцію на тему «Поема Т. Шевченка „Наймичка”», що отримала високі оцінки у наукових колах Львова. Суспільно-політичні обставини, активна українська національна позиція видатного вченого спричинили те,  що австрійська адміністрація його кандидатури не затвердила. Кафедру посів Олександр Колесса.

З 1899 по 1939 рр. кафедрою керує Кирило Студинський.

Під його «булавою» сформувалось ціле покоління українських науковців-філологів: Леонід Білецький, Микола Пушкар, Іван Брик, Михайло Возняк, Ярослав Гординський, Михайло Галущинський, Микола Матіїв-Мельник, Михайло Тершаковець, Юліан Чайківський, Кость Кисілевський та ін.

 

 

Один із них – Михайло Возняк – 19 жовтня 1939 року очолив кафедру.

З «подачі» одного з найвидатніших учнів Возняка – Івана Денисюка, автора й емоційних, й аналітичних спогадів про патрона нашої кафедри «Академік з легенди», упізнаваною стала інша образотворча метафора: «УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕЛІГЕНТ СТАРОЇ ДАТИ». Можна і треба говорити про мовознавчу і фольклористичну діяльність Михайла Возняка, про історика української журналістики, дослідника українського підручника з літератури і мови, педагога-методиста і завідувача кафедри, наукового керівника й очільника літературознавчої ґенерації чи наукової школи, громадського та національного діяча, який вивчав також культурні взаємини слов’янських народів, цікавився історією козаччини.

Однак, безперечно, основні здобутки залишив Возняк у царині вивчення літератури. І вже тут виокремлюємо чотири основні наукові простороні: дослідження давньої української літератури і фольклору, історія літератури, шашкевичезнавство, франкознавство. Звернувшись до останньої, визначеної вище, але основної «домени» в науковій спадщині Возняка – франкознавства, слід зазначити, що Іван Денисюк ще у 1990 році так писав про свого учителя:

«Дослідженню спадщини великого Каменяра М. Возняк присвятив до півтори сотні праць, найбільше за кількістю франкознавців свого часу. Це була якась четверта частина наукового доробку вченого. М. Возняк першим ужив термін “франкознавство” і накреслив його орієнтири на широку скалу і сам працював у цій галузі перманентно, систематично і невтомно, виходячи з конкретно-історичних умов, стану науки й потенціалу матеріалу, що його знав і розумів так глибинно, як жоден інший учений – його ровесник» [ст. «М. Возняк – фундатор українського франкознавства»].

Найкращим спадком академіка є сотні наукових текстів, а також учні, що їх він виховав через навчання в аспірантурі, особисті контакти. До «возняківської» школи передовсім належать Іван Денисюк, Михайло Нечиталюк, Іван Дорошенко, Володимир Здоровега, Андрій Скоць, Ігор Моторнюк, Олексій Мороз, Марія Деркач, Іван Сірак, Марія Вальо, Роман Головин, Мирослав Мороз

До середнього покоління з «возняківської кузні» вже Іван Денисюк зараховував Ларису Бондар, Михайла Гнатюка, Ярославу Мельник, Валерія Корнійчука (усі професори!), а ще б варто назвати знану медієвістку, теж професорку, Богдану Крису;

ну і вже, на жаль, не надто молодих «молодих духів» (ця метафора все того ж Професора-«Характерника» – Івана Денисюка) франкознавства – Тараса Пастуха, Миколу Легкого, Ростислава Чопика, Богдана Тихолоза.

І цей перелік «ковалів» франкознавства і медієвістики можна продовжувати дуже довго, щороку він поповнюється новими цікавими іменами, підтримуючи зв’язок поколінь, адже одним із основних пріоритетів кафедри української літератури ім. академіка М. Возняка є комплексне дослідження творчої і наукової спадщини Івана Франка зі сучасних теоретико-методологічних позицій. Сам Возняк започаткував збірник «Іван Франко. Статті і матеріали», брав активну участь у підготовці до друку 25-томного видання творів І. Франка. У післявоєнний період на кафедрі працювали Денис Лукіянович, Михайло Рудницький, Семен Шаховський.

Завідувачами в різний час були (після смерті академіка М. Возняка 1954 р.) Василь Лесик, Іван Дорошенко, Аркадій Халімончук, Леоніла Міщенко, Тарас Салига. Кафедра української літератури імені акад. Михайла Возняка дала кадрову основу для створеної в Університеті 1991 року кафедри української фольклористики імені акад. Філарета Колесси і створеної 2001 року кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства.

 

Кафедра української літератури імені акад. Михайла Возняка – провідна франкознавча кафедра в Україні. З 1988 року на базі кафедри діє Інститут франкознавства (директорка — Наталія Тихолоз, з 1996 року – Інститут літературознавчих студій (директор – … ). Крім франкознавчого, основними напрямками наукової роботи кафедри є медієвістика, дослідження «білих плям» в українській літературі, методика викладання української літератури в загальноосвітній та високій школах, сучасний літературний процес, історіографія літератури та інші літературознавчі галузі.

Запрошуємо всіх зацікавлених на наші інформаційні ресурси:

Facebook (https://www.facebook.com/profile.php?id=100070269248691&ref=bookmarks),

Instagram (https://www.instagram.com/ukr.lit.lnu/?utm_medium=copy_link).

Щодо ж освітнього кредо Франка, то дуже загально зазначимо, що він незаперечно належав до засновників та активних діячів українського «культурного націоналізму» (дефініція Д. Гатчінсона). Першою необхідною стадією українського націоналізму у його боротьбі із націоналізмами російським і польським закономірно були освітні цілі: боротьба за мову і літературу, видавництва, пресу, школу, а в умовах політичної лібералізації визначальною ставала боротьба за національну вищу освіту. Франкові, без сумніву, імпонував західний ліберальний тип автономного навчального закладу із присутніми академічними свободами. Стрижневу роль для розвитку України Франко вбачав в освіті і в формуванні прошарку національних інтелектуалів, які «по-європейськи» зуміли би взяти відповідальність за свою долю, а не узалежнювали минуле і майбутнє від зовнішніх чинників і процесів, віктимізуючи себе. Уже у 20-му столітті, зрілий Франко найбільше уваги надавав дослідженню цивілізаційного розламу між російською імперією і збірним образом ліберальної Європи як втіленням ідей німецької класичної філософії, французького та англійського парламентаризму, гуманістичних і соціалістичних поглядів. Мислитель у своїх текстах прагнув прищепити українцям окцидентальну ідентичність, а головним інструментом і засобом передусім вважав університетську освіту.

Стратегія

Місія

Кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка – один із визнаних центрів літературознавчих досліджень в Україні і за її межами. Діяльність кафедри ґрунтується на глибинних основах філологічної традиції Львівського національного університету імені Івана Франка – від Studium Rutenum до наших часів. Зокрема на фундаментальному доробку діячів «Руської трійці», Ом. Огоновського, М. Возняка, І. Франка, І. Денисюка та їхніх учнів. Колектив кафедри розвиває класичні літературознавчі наукові школи, досліджує ідейно-естетичні процеси еміграційної літератури, «Вісниківства», «Празької школи», філософії літератури Резистансу та давньої літератури. Вагомою ділянкою є розвиток наукових основ методики викладання української літератури. На кафедрі працюють фахівці, що кваліфіковано читають спеціальні курси на філософському факультеті, факультеті іноземних мов, факультеті культури і мистецтв. Кафедра – науково-освітній осередок, в якому студенти отримують фахову підготовку за спеціалізаціями 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), 035.01 Філологія (Українська мова та література). Випускники кафедри отримують кваліфікацію філологів-україністів, викладачів української мови та літератури, що засвідчує широкий спектр їхніх професійних можливостей і компетенцій.

На кафедрі працюють авторитетні науковці, відомі у міжнародних колах, автори монографій, підручників з грифом Міністерства науки і освіти України. Професори, доценти, асистенти кафедри беруть участь у всеукраїнських і міжнародних наукових форумах, наукових проектах тощо. Серед викладачів – заслужені професори Львівського національного університету ім. Івана Франка, заслужені діячі науки і техніки України. Кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка була ініціатором присвоєння «doctor honoris causa» Львівського національного університету імені Івана Франка Ліні Костенко, Іванові Драчу, Левкові Рудницькому, Романові Іваничуку, Дмитрові Павличку, Валерію Шевчукові, Ігореві Калинцю.

Кафедра надає глибокі філологічні знання, розширює культурні обрії, сприяє зміцненню контактів між Україною і світом, працюємо над підготовкою науково-інтелектуальної бази країни, над формуванням нових поколінь української інтелектуальної еліти – освічених, свідомих, духовно багатих громадян.

Візія
  • Кафедра має розвиває і формувати статус провідного наукового і освітнього центру в напрямі літературознавства.
  • Кафедра повинна і надалі бути престижним місцем здобуття філологічної спеціальності для обдарованих молодих людей.
  • Кафедра має залишатись інтелектуальним центром, осередком культурного прогресу і міжнародної співпраці.
 Цілі

 Кафедра повинна здобувати міжнародний авторитет, демонструючи високий рівень підготовки сучасного літературознавця, демонструючи суспільству гідні приклади інтелектуальних досягнень й успішного особистісного розвитку студентів і випускників.

У професійних дослідженнях кафедра прагне осягнути наукові результати, визнані міжнародною філологічною спільнотою. Мета – готувати фахівців найвищої кваліфікації, чиї дослідження торуватимуть шлях розвитку філологічної науки. Кафедра дбає про здобуття працівниками наукових ступенів і вчених звань.

У навчальному процесі кафедра планує розширювати можливості для підготовки сучасних фахівців  шляхом створення комбінованих спеціалізацій, що відповідає сучасним тенденціям на ринку праці.

Стратегічний план розвитку
  1. Суттєве збільшення кількості публікацій учених кафедри в рецензованих міжнародних виданнях, що мають високий науковий рейтинг.
  2. Забезпечення розбудови репозитарію публікацій викладачів.
  3. Забезпечення сталого розвитку web-ресурсів кафедри.
  4. Формування набору електронних методичних матеріалів, посібників, підручників на основі Положення про електронні видання Університету.
  5. Сприяння підвищенню кваліфікації працівників у сфері цифрових компетенцій.
  6. Розроблення стратегії популяризації кафедри, зокрема активізація висвітлення діяльності кафедри в засобах масової інформації. Розширення промоції освітніх послуг в Україні і за кордоном.
  7. Участь працівників у формуванні єдиного інформаційного простору Університету через наповнення бази даних та розширення функціоналу інформаційної системи управління навчальним процесом.
Міжнародна співпраця
  1. Зростання показника участі студентів, аспірантів, викладачів і науковців у програмах міжнародної академічної мобільності.
  2. Сприяння стажуванню науково-педагогічних і наукових працівників за кордоном, перш за все в країнах, де розвиваються новітні літературознавчі студії.
  3. Підготовка до запровадження спільно з партнерськими закладами вищої освіти програм подвійних дипломів, зокрема на магістерському і PhD рівнях.
  4. Ініціювання спільних освітніх проєктів із залученням фінансової підтримки провідних міжнародних фондів і фундацій.
  5. Підготовка спільних бакалаврських та магістерських курсів спільно з фахівцями партнерських закладів освіти.
  6. Активізація практики залучення відомих іноземних учених та викладачів до освітнього процесу в Університеті та на кафедрі.
  7. Збільшення кількості курсів і освітніх програм іноземними мовами.
  8. Здійснення обміну досвідом між працівниками кафедри та викладачами партнерських закладів освіти,
  9. Розширення кола співпраці з іноземними університетами. Ініціювання підписання нових угод про міжнародну співпрацю.
  10. Організація обміну студентів згідно з умовами міжуніверситетських угод.
 Освітня діяльність
  1. Удосконалення системи забезпечення якості освітньої діяльності завдяки використанню сучасних навчальних та інформаційних технологій. Створення ефективної системи оцінювання та контролю якості освітніх послуг.
  2. Відкриття нових спеціалізацій, формування та впроваджування актуальних освітніх (освітньо-наукових, освітньо-професійних) програм з урахуванням потреб ринку праці.
  3. Розширення можливостей індивідуальних навчальних траєкторій студентів шляхом вибіркових курсів та гнучких сертифікованих програм.
  4. Впровадження інноваційних освітніх та інтерактивних технологій навчання. Забезпечення необхідною технікою і програмним супроводом.
  5. Підготовка нових нормативних курсів і дисциплін за вибором для аспірантів, що навчаються за спеціальністю 10.01.01 – українська література.
  6. Створення сприятливих та мотиваційних умов працівникам кафедри з метою підвищення рівня цифрових компетенцій і вивчення іноземних мов.
  7. Модернізація аудиторного фонду Університету, обладнання аудиторій сучасною комп’ютерною технікою для ефективного використання інформаційних технологій у навчальному процесі.
  8. Створення на всіх факультетах і в коледжах вільного студентського простору для самостійної творчої роботи студентів у позаавдиторний час.
  9. Актуалізація освітніх магістерських програм з урахуванням потреб ринку праці.
  10. Проведення регулярного внутрішнього університетського рейтингування викладачів.
  11. Удосконалення системи матеріального стимулювання працівників за наукові досягнення, впроваджування електронної системи наукової звітності з використанням системи рейтингового оцінювання наукової роботи.
  12. Надання періодичним науковим виданням стандартів категорії А фахових видань України, збільшення кількості англомовних статей, забезпечення розвитку україномовних науково-популярних видань.
  13. Розширення можливостей для стажування наукових працівників кафедри у провідних зарубіжних науково-дослідних установах
  14. Запрошення іноземних фахівців для освітньої та наукової діяльності.
  15. Запрошення іноземних науковців до участі в конференціях, семінарах тощо.

 План розвитку кафедри на найближчі п’ять років

 Наукова діяльність кафедри 
  1. Науково сприяти захистові магістерських і докторських дисертацій.
  2. Регулярне проведення кафедрального семінару (двічі на місяць) із відповідною проблематикою, присвяченою актуальним аспектам сучасних теорій літературознавчої науки.
  3. Видання «Вісника ЛНУ. Серія «Філологія» – серії «Слово про Вчених», «Українське літературознавство».
  4. Регулярне проведення всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій, присвячених видатним постатям письменників і вчених.
  5. Написання історії кафедри (у межах проєкту філологічного факультету «Історія філологічного факультету»).
 Навчально-методична робота
  1. Удосконалення і розвиток підготовки випускників кафедри за спеціалізаціями 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) і 035.01 Філологія (Українська мова та література).
  2. Підготовка нових нормативних курсів, спецкурсів і дисциплін за вибором студентів.
  3. Підготовка нових нормативних курсів і курсів за вибором для аспірантів, що навчаються за спеціальністю 10.01.01 – українська література.
  4. Написання та апробація підручників і посібників згаданих курсів для аспірантів спеціальності 10.01.01 – українська література.
  5. Удосконалення магістерських та аспірантських педагогічних практик в аспекті їх конкретного наповнення проблемами сучасного літературознавства.
  6. Підготовка нових і удосконалення чинних завдань із самостійної роботи студентів з дисциплін, що викладаються на кафедрі.
  7. Оновлення тестових завдань усіх курсів, що читають викладачі кафедри.
  8. Розробка лекційного курсу «Українська література перших десятиліть ХХІ століття».

Співробітники

завідувачМИКИТЮК Володимирзавідувач
професорКОРНІЙЧУК Валерійпрофесор
професорКРИСА Богданапрофесор
професорПАСТУХ Тараспрофесор
професорПЕЧАРСЬКИЙ Андрійпрофесор
професорПРАЦЬОВИТИЙ Володимирпрофесор
професорРОЗДОЛЬСЬКА Іринапрофесор
доцентБОНДАР Ларисадоцент
доцентКРУК Галинадоцент
доцентКРУПАЧ Миколадоцент
доцентЛЕГКА Орисядоцент
доцентБАСА Орестадоцент
доцентМИКУШ Степандоцент
доцентТИХОЛОЗ Богдандоцент
доцентФЕДОРАК Назардоцент
доцентЧОПИК Ростиславдоцент
асистентБОМКО Ліліяасистент
асистентГЕНЦ Адріанаасистент
асистентГОРБЛЯНСЬКИЙ Юрійасистент
лаборантКОРОЛИШИН Анастасіялаборант
лаборантОНІШЕЧКО Христиналаборант
лаборантШИКОР Діаналаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Методичні рекомендації до написання дипломних і магістерських робіт з української літератури / для студентів напрямів «Філологія» та «Середня освіта» (українська мова і література) / Ореста Баса, Володимир Микитюк, Назар Федорак. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. 30 с.

Курсова / маґістерська робота з літератури, зокрема української, має свою специфіку, що полягає в дослідженні творів і явищ мистецтва слова, а відтак передбачає, з одного боку, особливий творчий підхід до предмета дослідження, а з іншого – науковий виклад і стандартне оформлення. Пропоновані методичні рекомендації допоможуть студентам зорієнтуватися в особливостях процесу літературознавчого дослідження, коректного оформлення наукової роботи, гармонійного поєднання логічного мислення і творчої самореалізації.

Посібники

У навчальному посібнику „Українська історична драматургія” студенти філологічного та гуманітарних факультетів можуть ознайомитися зі знаковими постатями Володимира Великого, Святослава, Ярослава Мудрого, Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Івана Мазепи, Сави Чалого, яких інтерпретували в історичних драмах видатні митці Феофан Прокопович, Микола Костомаров, Іван Карпенко-Карий, Іван Франко, Іван Кочерга, Спиридон Черкасенко, Олександр Корнійчук та Григор Лужицький, побачити розвиток цього жанру в історичній перспективі, простежити збагачення його поетики, збагнути специфіку літературознавчого аналізу драматичного твору та ознайомитися з відповідною термінологією.

У навчально-методичному посібнику систематизовано методологічні концепти Івана Франка про специфіку вивчення української літератури як навчальної дисципліни у школі та університеті. Посібник засновано на матеріалах спецкурсу для студентів філологічного факультету та реалізовано у площині системного вивчення теорії та практики методичних основ викладання української літератури у середній і вищій школі. Актуалізовано погляди Франка на методику вивчення літератури, особистість учителя, педагогічне кредо, лекторську майстерність, програми викладання. Розглянуто окремі аспекти безпосередньої дидактичної діяльності класика, сучасної рецепції його художніх і наукових текстів з
педагогічною тематикою. Адресовано студентам і викладачам вищих навчальних закладів, учителям-словесникам. Буде корисний усім, хто зацікавлений у вдосконаленні методики викладання української літератури.

У навчальному посібнику систематизовано сучасну методологію та методику селекційного і дидактичного тестування знань та умінь з української літератури як навчальної дисципліни у школі та університеті, проаналізовано історію педагогічних тестів, розглянуто основні критерії і вимоги до складання тестових завдань. Значну увагу приділено шкільному літературознавству, стандартизації вчительських тестів з історіїі теорії літератури, специфіці тестуванняна ЗНО. Наголошеноукнизінапотребі корекції шкільних програм з української літератури та програми ЗНО, використано історичний досвід національної педагогіки, зокрема І. Франка. Посібник засновано на матеріалах авторських навчальних курсів із методики викладання української літератури у середній і вищій школі та апробованих зразках тестових комплексів для контролю знань та умінь із цих дисциплін студентів-філологів. Адресований студентам і викладачам вищих навчальних закладів, учителям-словесникам. Буде корисний усім, хто зацікавлений у вдосконаленні методики викладання української літератури.

У навчально-методичному посібнику запропонована літературознавча концепція аналізу художніх текстів «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Цвітка дрібная» Маркіяна Шашкевича, «Назар Стодоля» Тараса Шевченка, «Украдене щастя» Івана Франка, «Бояриня» Лесі Українки, «Дійство про Юрія-переможця» Юрія Косача, «Мазепа» Богдана Лепкого, «Патетична соната» Миколи Куліша, поезія вояків УПА, «Фронт» Олександра Корнійчука, «Генерал» і «Сад Гетсиманський» Івана Багряного, «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги, «Україна в огні» та «Зачарована Десна» Олександра Довженка, «Жовтий князь» Василя Барки, «Чого не гоїть огонь» Уласа Самчука, «Прапороносці» Олеся Гончара. Ці твори не тільки принесли визнання авторам, а й стали помітним національно-культурним явищем, бо глибоко закорінені в рідну землю, відображають традиції, звичаї, ментальні нахили, морально-етичні ідеали й виражають етноментальну сутність українців. Навчально-методичний посібник призначений учителям-словесникам, філологам, історикам, культурологам і всіх тим, кому не байдужа доля української літератури.

  • Микитюк В. Іван Франко і методика викладання української літератури : навчально-методичний посібник / Володимир Микитюк. 2-ге вид., допов. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 268 с.
  • Печарський А. Психоаналіз і художня творчість (на матеріалі української класичної літератури): Навчальний посібник.  Ужгород: Вид‑во «TIMPANI», 2018. 304 с.
  • Працьовитий В. Мозаїка національно-культурної ідентичності в українській літературі: навчально-методичний посібник / В. Працьовитий. Львів, 2014. 400 с.
  • Роздольська І. Іван Багряний // УСЕ для школи. Українська література. 11 клас. Програмні тексти, ілюстрації, пояснення, завдання, тести. Випуск 3; головний редактор Григорій Чопик. Київ: Всеувито, 2001. – 64с.
  • Тихолоз Б. Поети-шістдесятники: Василь Симоненко. Дмитро Павличко. Іван Драч. Борис Олійник: [Хрестоматійний збірник] / Автор-упорядник Б. Тихолоз. Київ — Львів: Всеувито, 2001. 80 с. (Серія: УСЕ для школи: Українська література. 11 клас: Програмні тексти, ілюстрації, пояснення, завдання, тести. Вип. 5).
  • Тихолоз Б. Павло Тичина. Максим Рильський. Володимир Сосюра: [Хрестоматійний збірник] / Автор-упорядник Б. Тихолоз. Київ — Львів: Всеувито, 2001. 80 с. (Серія: УСЕ для школи: Українська література. 10 клас: Програмні тексти, ілюстрації, пояснення, завдання, тести. Вип. 7).
  • Федорак Н. Валерій Шевчук. УСЕ для школи. Навчальний посібник для 11 класу. Київ: Всеувито, 2001. 64 с.

Монографії

У проблемно-синтетичній монографії досліджено та актуалізовано педагогічну концептосферу Івана Франка, яка посідає вагоме місце в історії вітчизняної і європейської освіти, є продуктивною для розвитку національної педагогіки. Висвітлено методологічні концепти Франка про специфіку української літератури як навчальної дисципліни у площині системного вивчення теорії та практики методичних основ викладання у середній і вищій школі; погляди дидакта про цінності та роль літературної освіти у розвитку громадянського суспільства, думки про особистість учителя, лекторську майстерність, програми викладання та навчальні підручники з української літератури. Розглянуто ідеї Франка про розвиток творчих здібностей слухачів, проблеми сучасної рецепції його художніх і наукових текстів з педагогічною тематикою, мовний світ митця, окцидентальну ментальність та еволюційний розвиток менторської парадигми мислителя від позитивістської педагогіки до педагогіки прагматизму. Для викладачів і вчителів, студентів та учнів, усіх педагогічних працівників, літературознавців, філософів, культурологів, істориків. Буде корисний освітянам, які зацікавлені у вдосконаленні методики викладання будь-яких дисциплін у середній і вищій школі, передусім – української літератури.

У розвідці представлено літературний портрет Українських Січових Стрільців як ідеологічно-естетичної сукупності, в основі якої лежать генераційні чинники, у процесі її життєтворчості під час Визвольної війни 1914–1920-х років та періоду міжвоєння 1921–1939 років. Максимально можливій повноті його реконструкції сприяло зосередження уваги на особливостях самоорганізованості, функціонування, зв’язках із військовим середовищем та мілітарною, «стрілецькою», ідеєю покоління. Літературний феномен військової фаланги розкрито з урахуванням його межової природи – поміж політикою та естетикою та тих визвольних завдань, що поставали перед січовим стрілецтвом. Інтерпретацію образу стрілецького світу здійснено на маловідомому та невідомому матеріалі стрілецьких публікацій та видань з погляду проблематики, поетики, особливо інтертекстуальності, генології та ідейно-естетичної співдії із іншими поколіннєвими ланками – попередників та сучасників. Літературознавцям, історикам, культурологам, пресознавцям, політологам, філософам, загалом усім зацікавленим у пізнанні доби першої половини ХХ століття.

Перша книга молодого дослідника, що заповзявся підібрати ключі до секретів майстерности класиків. З-поміж них обрано представників доби, у яку наше письменство переступило в нову естетичну якість. З’ясувалось, що українська класична спадщина – річ не тільки корисна, але й дуже цікава.

  • Микитюк В. Іван Франко та Омелян Огоновський: мовчання і діалог / Володимир Микитюк. ВЦ ЛНУ ім. І. Франка.  Серія: «Франкознавчі студії». Вип. перший. Львів, 2000. 187 с.
  • Микитюк В. Іван Франко в історії української педагогіки: монографія / Володимир Микитюк; [за наук. ред. докт. пед. наук, проф. Володимира Кеміня]. Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2018. 488 с.
  • Корнійчук В. Ліричний універсум Івана Франка : горизонти поетики. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2004. 488 с.
  • Корнійчук В. “Мов органи в величному храмі…” : контексти й інтертексти Івана Франка (порівняльні студії). Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2007. 304 с.
  • Криса Б. Пересотворення світу. Українська поезія XVII-XVIII століть. Львів : Свічадо, 1997. 214 с.

Предметом дослідження є філософія української поезії XVII-XVIII століть як динамічна єдність християнських, національних і художніх ідей. Ця єдність визначає характер та енергію поетичного мислення і проявляється на всіх рівнях творення і функціонування поетичного слова. Для літературознавців, викладачів, студентів.

Книга пропонує ориґінальну дослідницьку візію духовної еволюції Івана Франка, простеженої крізь призму його рефлексійної (філософської та медитативної) поезії. Герменевтичні студії, присвячені ліричному диптихові “Із дневника” та діалектиці цілісності і роздвоєння у філософській поезії Франка, відкривають істотні грані творчого й людського феномена письменника-мислителя, недовідомі колізії його внутрішньо-психологічної й світоглядно-екзистенційної драми. Поезія осмислюється як естетична проекція й сублімація цієї драми, особлива форма автопсихотерапії – психодрама. Автор “Мойсея” постає як “цілий творець”, “цілий чоловік”, дух якого виснажувався й водночас гартувався в ненастанному поєдинку із темним демоном-“двійником” – несвідомою “тінню” особистості. Праця стане в нагоді філологам-літературознавцям, викладачам та студентам-гуманітаріям, учителям-словесникам, усім, хто цікавиться творчістю Івана Франка.

  • Тихолоз Б. Філософська лірика Івана Франка: Діалектика поетичної рефлексії: Монографія / Богдан Тихолоз; НАН України; Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка; Львівський національний університет імені Івана Франка; Міжнародна асоціація франкознавців; Наук. ред. та авт. післям. В. С. Корнійчук. Львів, 2009. 319 с.  (Франкознавча серія. Вип. 12).
  • Федорак Н. Поетика Галицько-Волинського літопису. Наукове видання. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. 262 с.
  • Федорак Н. Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди. Харків: Акта, 2020. 173 с.
  • Чопик Р. ЕССЕ НОМО: Добра звістка від Івана Франка. Львів, 2002. 222 с.

Автореферати, дисертації

У проблемно-синтетичній дисертаційній роботі вперше на сучасному етапі розвитку педагогіки цілісно досліджено та актуалізовано педагогічну концептосферу Івана Франка, яка посідає вагоме місце в історії вітчизняної та європейської освіти і є продуктивною для розвитку національної педагогіки. Висвітлено методологічні концепти Франка про специфіку української
літератури як навчальної дисципліни у площині системного вивчення теорії та практики методичних основ викладання у середній і вищій школі; погляди дидакта про аксіологічні цілі та роль літературної освіти у розвитку громадянського суспільства, думки про особистість учителя, лекторську майстерність, програми викладання та навчальні підручники з української літератури. Розглянуто ідеї Франка про розвиток творчих здібностей слухачів, проблеми сучасної рецепції його художніх і наукових текстів з педагогічною тематикою, мовний світ митця, окцидентальну ментальність та еволюційний
розвиток менторської парадигми мислителя від позитивістської педагогіки до педагогіки прагматизму.

У праці порушено проблему національного характеру як літературознавчої категорії у творчості українських драматургів 20 – початку 30-х років ХХ століття – М.Куліша, І.Кочерги, О.Корнійчука, І.Микитенка, Я.Мамонтова, Я.Галана. Вперше в сучасному літературознавстві проаналізовано вияви української ментальності в драматичних, комічних та трагічних образах-характерах, розкрито естетичну природу героїв, простежено їхню історико-часову зумовленість, досліджено тісний взаємозв’язок національного характеру з жанровою природою драматичного твору, його поетикою. Дисертант дійшов висновку, що в період 20 – початку 30-х років ХХ століття проблема творення національних характерів стала надзвичайно актуальною, бо від її розв’язання залежала доля національно-культурної ідентичності української драми, яка під тиском більшовицької ідеології втрачала свою самобутність.

 

Електронні курси (2021-2022 н.р.)

Історія української літератури ІІ половини ХІХ століття Доц. Микитюк В. І.
Методика викладання української літератури у середній школі Доц. Микитюк В. І.
Методика викладання української літератури у вищій школі Доц. Микитюк В. І.
Іван Франко і методика викладання української літератури Доц. Микитюк В. І.
Актуальні питання українського Резистансу Проф.Роздольська І. В.
Історія української літератури 20-30 років ХХ століття Проф.Роздольська І. В.
Історія української літератури І половини ХІХ століття Проф. Печарський А. Я.
Празька школа української поезії Проф.Роздольська І. В.
Історія української літератури кінця ХІХ-початку ХХ століття Доц. Мацяк О. М.

Доц. Микуш С.Й.

Історія світової літератури XVII-XVIII століття Доц. Крук Г. Г.

 

 

Дослідження

У рамках української літературознавчої школи наукова робота кафедри охоплює дослідження всіх періодів історії вітчизняного письментсва: давнього (проф. Криса Б. С., доц. Крук Г. Г., доц. Федорак Н. Л.), першої половини ХІХ ст. (доц. Бондар Л. П., доц. Микитюк В. І.), другої половини ХІХ ст. (доц. Бондар Л. П., проф. Корнійчук В. С., доц. Микитюк В. І., доц. Микуш С. Й., доц. Чопик Р. Б.), кінця ХІХ – початку ХХ ст. (доц. Бондар Л. П., доц. Микуш С. Й., доц. Чопик Р. Б., доц. Мацяк О. М.), 20–30-х рр. ХХ ст. (проф. Салига Т. Ю., доц. Крупач М. П., доц. Легка О. С., доц. Роздольська І. В., проф. Печарський А. Я.), 40–50-х рр. ХХ ст. (проф. Працьовитий В. С., доц. Крупач М. П., доц. Легка О. С., доц. Роздольська І. В., проф. Печарський А. Я.), 60–90-х рр. ХХ ст. (проф. Салига Т. Ю., доц. Крупач М. П., доц. Легка О. С., доц. Роздольська І. В., проф. Печарський А. Я.), сучасного (доц. Чопик Р. Б.).

Збірники наукових праць, які видає кафедра, дозволяють апробувати дослідження викладачів в рамках обраних науково-методичних напрямків. Серед них:

  • Українське літературознавство

Тематика збірника формується у двох напрямках: парні номери видання присвячені як різноаспектному дослідженню художньої і теоретичної спадщини Івана Франка, так і актуальним питанням франкознавства; непарні числа комплектують із статей історико-літературного (“білі плями” української літератури), теоретико-літературного характеру (стильова диференціація поезії, прози, драматургії). Значна його частина відведена для публікацій молодих науковців.

  • Вісник Львівського університету. Серія філологічна.

Тематика видання синтезує літературознавчі і мовознавчі актуальні питання. В галузінауки про літературу велика увага приділяється як академічним темам шевченкознавства, класичної української літератури, так і фундаментальним (давня література), актуальним (красне письменство межі епох, новітньої доби) з точки зору стилю, стилізації в контексті європейської та світової культури. Залучаються роботи молодих вчених.

Наукові конференції

  • Всеукраїнська наукова конференція “НЕ ПОПІЛ СЛІВ, А СЕРЦЯ ЖАР…”: філологічні обрії Івана Денисюка (до 90-річчя від дня народження), 12 грудня 2014 року.
  • Міжнародний науковий конґрес «ІВАН ФРАНКО: Я ЄСТЬ ПРОЛОГ…» (до 160-ліття від дня народження Івана Франка), 22–24 вересня 2016 року.
  • Міжнародна наукова конференція «Метафізичний спектр українського письменства XI-XVIII ст.», 3–4 травня 2017 року.
  • Всеукраїкраїнська наукова конференція «… Його постать роки одягають у бронзу…» (до 120-ліття від дня народження Євгена Маланюка), 2–3 листопада 2017 року.
  • Міжнародна наукова конференція «Українська філологія: школи, постаті, проблеми» (до 170-річчя заснування кафедри української словесності у Львівському університеті), 4–6 жовтня 2018 року.
  • Круглий стіл «В дорозі до істини», присвячений 110-річчю від дня народження Володимира Янева, 21 листопада 2018 року.
  • Міжнародна наукова конференція «Образ Богородиці в Україні XI–XVIII століть», 15–16 жовтня 2020 року.
  • Міжнародна наукова конференція «Інтелігент старої дати»: до 140-річчя від дня народження Михайла Возняка, 11 листопада 2021 року.
  • Звітна конференція Львівського національного університету імені Івана Франка (секція української літератури), 4 лютого 2022 року.

Науково-дослідна робота кафедри 

  • «Етнодуховні та культурософські концепти в західноукраїнській літературі й літературознавстві І пол. ХХ ст.» (номер державної реєстрації 0115U003696.), 2015-2017 рр.
  • «Історіософія національної ідентичності в художній та науковій літературі ХІХ–ХХ століть» (номер державної реєстрації 0118U000615), 2018-2020 рр.
  • «Історіософські та метафізичні візії української літератури кінця ХХ (90-ті роки) і перших двох десятиліть ХХІ століття» (номер державної реєстрації 0121U110198), 2021-2023 рр.

Науково-методологічні семінари кафедри (2021-2022 н.р.)

1 грудня 2021року Бомко Лілія Олександрівна Збірка “Ключ розуміння” Йоаникія Ґалятовського з погляду відповідності практики й теорії проповіді.
18 лютого 2022 року Генц Адріана Володимирівна Жанрологічні аспекти історико-літературного дискурсу ХІХ-ХХ століть.
1 квітня 2022 року Чапля Ольга Олегівна “Тисяча років по тому: що дає нам “Слово про Закон і Благодать”.
27 травня 2022 року Стефанишин Марія Кінематографічний код новелістики Василя Стефаника

Магістерські роботи (2021-2022 н.р.)

Байдак Олена Русланівна Наративні структури у Києво-Печерському патерику. Проф. Криса Б. С.
Бандура Юлія Володимирівна Біблія і художній текст роману «Сад Гетсиманський» Івана Багряного: асоціації та інтерпретації. Доц. Легка О. С.
Бойко Діана Анатоліївна «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко: візія українського Резистансу. Доц. Роздольська І. В.
Бучко Марта Тарасівна Богдан Хмельницький у науковій і художній інтерпретації Івана Франка. Проф. Корнійчук В. С.
Ван Чже Жанрова своєрідність роману «Майстер корабля» Юрія Яновського. Проф. Корнійчук В. С.
 

Вовщук Юлія Миронівна

Образ Івана Мазепи в українській літературі XVIII століття: поетика і політика. Доц. Федорак Н. Л.
Горбатюк Діана Юріївна Драматичні етюди Олександра Олеся як різновид модерної української драми початку ХХ ст. Доц. Мацяк О. М.
Гузій Ольга-Ельза Романівна Візія національної ідентичності в романі Уласа Самчука «Волинь». Доц. Крупач М. П.
Даниляк Мар’яна Мирославівна Психотипи персонажів кримінальної прози Івана Франка. Доц. Тихолоз Б. С.
Кішак Мар’яна Іванівна Історична повість Богдана Лепкого “Мотря”: інтермедіальний аспект Доц. Микуш С. Й.
Кобиця Володимир Віталійович Поетика діалогу в малій прозі Григора Тютюнника. Проф. Працьовитий В. С.
Костельна Софія Зіновіївна Психологія дитини в малій прозі Івана Франка. Доц. Бондар Л. П.
Кудрик Любов Богданівна Валерій Шевчук в оцінці шістдесятників і його тлумачення «шістдесятників». Проф. Печарський А. Я.
Кураш Вероніка Андріївна Художня дійсність Валерія Шевчука: творення міфу, притчі, символу (за романом «Дім на горі»). Доц. Легка О. С.
Ланцута Ярина Ярославівна
Орнітологічні мотиви в українській поезії ХІХ століття. Проф. Корнійчук В. С.
Лю Мейтін Роман Євгена Гребінки “Чайковський” як твір романтизму. Доц. Чопик Р. Б.
Михальчак Лілія Анатоліївна Поетика діалогу в новелістиці Василя Стефаника. Доц. Тихолоз Б. С.
Омельяненко Аліна Ростиславівна Поетика інтер’єру в прозі Івана Франка. Доц. Микитюк В. І.
Онішечко Христина Ігорівна Неокласичні традиції у творчості Максима Рильського міжвоєнного періоду Проф.Печарський А. Я.
Очереднюк Софія Олегівна “Апостол черні” Ольги Кобилянської як роман національного виховання і самовиховання. Доц. Крохмальний Р. О.
Самотий Олександра Петрівна Сава Чалий у фольклорі й літературі. Доц. Чопик Р. Б.
Скрипник Анна Іванівна Архетип пропащої жінки в художніх текстах української літератури ХІХ ст. Проф. Корнійчук В. С.
Славич Ірина Ігорівна Жанрові особливості роману Юрія Винничука «Танго смерті». Доц. Роздольська І. В.
Стояновська Анна Миколаївна Концепція гріха і його спокути у романі «Солодка Даруся» Марії Матіос. Доц. Мацяк О. М.
Усик Лілія Іванівна Релігійні інспірації Олександра Моха як літературного критика. Доц. Микитюк В. І.
Янсун Люй Вплив культурних особливостей Китаю та України на літературну освіту. Доц. Микитюк В. І.

Науково-методологічні семінари кафедри (2022-2023 н.р.)

МАГІСТЕРСЬКІ РОБОТИ 2022-2023 н.р.

Денна форма навчання

014.01 Середня освіта (Українська мова та література)

1 Зелінська Діана Дмитрівна ФЛОм-11 Педагогічні принципи Григорія Сковороди в його листах до учнів Федорак Н. Л.
2 Канюка Марія Василівна ФЛОм-11 Роль Івана Могильницького у розвитку української освіти у Галичині. Горблянський Ю. П.
3 Кендзьор Ярина Андріївна ФЛОм-11 Інтеграція викладання української і світової літератури Микитюк В. І.
4 Костів Надія Іванівна ФЛОм-11 Роль Маркіяна Шашкевича у становленні української школи у Галичині. Микуш С. Й.
5 Лінинська Валентина Мирославівна ФЛОм-11 Пантелеймон Куліш як викладач та автор шкільних підручників. Працьовитий В. С.
6 Матвіїшин Ольга Андріївна ФЛОм-11 Проблемний виклад української літератури у старших класах середньої школи. (На прикладі творчості Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, В. Стефаника, Є. Маланюка, В. Стуса, Ліни Костенко… на вибір). Працьовитий В. С.
7 Мензатюк Софія Василівна ФЛОм-11 Інтернет у навчанні української літератури у школі Крохмальний Р. О.
8 Микитчак Мар’яна Русланівна ФЛОм-11 Педагогічна аксіосфера Пантелеймона Куліша (ціннісні орієнтації, просвітницька і видавнича діяльність, національне виховання). Микитюк В. І.
9 Назар Анна Ярославівна ФЛУм-11 «Марія» У.Самчука та “Жовтий князь” В.Барки: художня концепція Голодомору. Легка О. С.
10 Павліш Андріана Миколаївна ФЛОм-11 Викладання української літератури в Галичині у 1-й пол. 19-го ст. Горблянський Ю. П.
11 Пелех Ірина Володимирівна ФЛОм-11 Іван Франко як історик української і європейської педагогіки. Микитюк В. І.
12 Соломчак Надія Богданівна ФЛОм-11 Етнопедагогічний досвід українського народу в спадщині Г. Сковороди Криса Б. С.

035.01 Українська мова і література

1 Бабійчук Ольга Ярославівна ФЛУм-11 Літературний портрет Юрія Дарагана Крупач М. П.
2 Багдай Дарія Остапівна ФЛУм-11 Фауна української прози ХІХ століття. Чопик Р. Б.
3 Віра Вікторія Анатоліївна ФЛУм-11 Західноукраїнські літературні угруповання 20-30-х рр. ХХ ст.: естетичні концепції і творча практика. Легка О. С.
4 Губа Ольга Сергіївна ФЛУм-11 Художній світ роману Василя Шкляра «Елементал» («Самотній вовк»). Роздольська І. В.
6 Михальо Андріана Богданівна ФЛУм-11 Поетика пейзажу в українській прозі ХІХ століття (від Г. Квітки- Основ’яненка до І. Франка). Корнійчук В. С.
7 Молочій Любов Володимирівна ФЛУм-11 Поема «Мойсей» Івана Франка крізь призму Книги Буття. Криса Б. С.
8 Стойко Ігор Русланович ФЛУм-11 «Повчання» Володимира Мономаха як явище літературної традиції. Ознаки індивідуального авторського стилю. Криса Б. С.
9 Франків Аліна Віталіївна ФЛУм-11 Українська поетична мариністика ХІХ століття Корнійчук В. С.
10 Хандоняк Галина Василівна ФЛУм-11 Автопортрет Уласа Самчука у його спогадах. Легка О. С.
11 Цоба Ярина Ігорівна ФЛУм-11 Наративи російсько-української війни (з 2014 р.) в прозі українських комбатантів Пастух Т. В.
Заочна форма навчання
1 Белінська Тетяна Юріївна ФЛУм-11з 3бірка “Зав’язь” Г. Тютюнника: любов і біль як художні первні світовідчуття. Крук Г. Г.
2 Береза Наталія Ігорівна ФЛУм-11з Рання проза Оксани Забужко: повість «Інопланетянка». Роздольська І. В.
3 Буюклі Софія Андріївна ФЛУм-11з Школа і вчителі в українській прозі ХІХ століття Микитюк В. І.
4 Дацко Василина Андріївна ФЛУм-11з Художній світ поезії Любомира Сеника Крук Г. Г.
5 Дебера Марія Романівна ФЛУм11з Жанр різдвяного оповідання в українській літературі ХІХ – початку ХХ століття. Бондар Л. П.
6 Дмитерко Аліна Сергіївна ФЛУм-11з Флористичні мотиви (дерева й кущі) в українській літературі XIX ст Корнійчук В. С.
7 Заріцька Сніжана Миколаївна ФЛУм-11з Художній світ поезії Василя Герасим’юка Крук Г. Г.
8 Зигмунд Марія Ярославівна ФЛУм-11з Поетика пейзажу в творчості І. Нечуя-Левицького Крук Г. Г.
9 Ковальчук Діана Романівна ФЛУм-11з Психологія героя й антигероя в романах Івана Багряного Крупач М. П.
10 Кретчак Анастасія Олегівна ФЛУм-11 з Різдвяно-новорічна символіка в творчости Івана Франка. Бондар Л. П.
11 Кушнір Андріана Миколаївна ФЛУм-11 Історіософські мотиви творчості Василя Пачовського. Микуш С. Й.
12 Лешковят Юлія Тарасівна ФЛУм – 11з Українське різдвяне оповідання ХІХ століття. Корнійчук В. С.
14 Любінець Ярина Тарасівна ФЛУм-11з Світоглядні засади Кирило-Мефодіївського Братства Чопик Р. Б.
15 Матківська Вікторія Андріївна ФЛУм-11з Галицько-Волинський літопис у контексті літописної традиції. Риси орнаментального стилю. Поетика літопису. Федорак Н. Л.
16 Мушинська Христина Ярославівна ФЛУм-11з Поетика прози Василя Портяка Баса О. М.
17 Петрушка Вікторія Володимирівна ФЛУм-11з Ідейно-естетичні параметри поезії Володимира Затуливітра Працьовитий В. С.
18 Погоріло Софія Юріївна ФЛУм-11з Автопортрет Лесі Українки у її епістолярії Крупач М. П.
19 Попадюк Оксана Василівна ФЛУм-11з Біблія і художній світ роману В.Барки “Жовтий князь” Легка О. С.
20 Проценко Тетяна Володимирівна ФЛУм11з Музичний дискурс малої прози Івана Франка. Баса О. М.
21 Рябчук Надія Володимирівна ФЛУм-11з Жанрові модифікації історичної прози Василя Шкляра. Пастух Т. В.
22 Сопилюк Юлія Юріївна ФЛУм-11з Роман Ірен Роздобудько “Імітація”: жанрові особливості Роздольська І. В.
23 Топорович Анастасія Ігорівна ФЛУм-11з Літературний портрет Юрія Руфа. Роздольська І. В.

Педагогічна практика аспірантів 2021-2022 н. р.

Микитюк В. І. Аспірантка Адріана Генц

Асистентська практика 2022-2023  н. р.

Бондар Л. П. Костельна Софія
Корнійчук В. С. Бучко Марта

Ван Чже

Скрипник Анна

Даниляк Мар’яна

Михальчак Лілія

Криса Б. С. Байдак Олена
Крупач М. П. Гузій Ольга-Ельза
Легка О. С. Бандура Юлія

Кураш Вероніка

Мацяк О. М.  

Стояновська Анна

Микитюк В. І. Омельяненко Аліна

Усик Лілія

Янсун Люй

Пастух Т. В. Онішечко Христина
Працьовитий В. С. Кобиця Володимир
Роздольська І. В. Славич Ірина

Бойко Діана

Федорак Н. Л. Вовщук Юлія
Чопик Р. Б. Лю Мейтін

Самотий Олександра

Виробнича практика 2022-2023  н. р.

Бондар Л. П. Костельна Софія
Корнійчук В. С. Бучко Марта

Ван Чже

Скрипник Анна

Криса Б. С. Байдак Олена
Крупач М. П. Гузій Ольга-Ельза
Легка О. С. Бандура Юлія

Кураш Вероніка

Мацяк О. М.  

Стояновська Анна

Микитюк В. І. Омельяненко Аліна

Усик Лілія

Янсун Люй

Печарський А. Я. Онішечко Христина
Працьовитий В. С. Кобиця Володимир
Роздольська І. В. Славич Ірина

Бойко Діана

Тихолоз Б. С. Даниляк Мар’яна

Михальчак Лілія

Федорак Н. Л. Вовщук Юлія
Чопик Р. Б. Лю Мейтін

Самотий Олександра

Педагогічна практика студентів четвертого курсу 2022-2023  н. р.

Крупач М. П. 1.   Мартинчук Вікторія Сергіївна, ФЛО-41.

2.   Душка Марта Богданівна, ФЛО-41.

3.   Довбак Ангеліна Михайлівна, ФЛО-41.

4.   Вихристюк Аліна Володимирівна, ФЛО-41.

Легка О. С. 3.     Пікас Віра, ФЛУ-42.

4.     Мудрий Андрій, ФЛУ-42.

5.     Гартман Лілія, ФЛУ-43.

6.     Сторчак Тетяна Сергіївна, ФЛУ-42.

7.     Тимець Марія Михайлівна, ФЛУ-42.

8.     Тимець Марія-Юлія Андріївна, ФЛУ-42.

 

Баса О. М. 1.     Красницька Аліна Борисівна,ФЛЯ-41).

2.     Муха Павло Петрович, ФЛЧ-41.

3.     Могиленко Романа Андріївна, ФЛУ-41.

4.     Недокус Софія Валеріївна, ФЛС-42.

5.     Бойко Соломія Степанівна, ФЛУ-44.

6.     Шмигель Ольга Ярославівна, ФЛО-41.

 

Микитюк В. І. 1.     Гута Вероніка, ФЛУ-41.

2.     Кравчук Настасія Олексіївна,ФЛС-41.

3.     Казакова Анастасія Юріївна, ФЛУ-43.

4.     Калінчук Роксоляна Юріївна, ФЛЛ-41.

5.     Дідик Анна Михайлівна,ФЛЛ-41.

 

Пастух Т. В. 1.     Гупало Софія, ФЛУ-42.

2.     Лука Мар’яна Євгенівна, ФЛЛ-41.

3.     Галущак Діана Сергіївна,ФЛС-41.

4.     Квашина Діана Денисівна, ФЛС-41.

5.     Наремба Анастасія Ігорівна, ФЛС-41.

6.     Крисай Марія Андріївна,ФЛУ-41.

Працьовитий В. С. 1.   Попіль Михайліна Михайлівна, ФЛК-41.

2.   Лев Соломія Степанівна, ФЛК-41.

3.   Бережнюк Юлія Олександрівна, ФЛЛ-41.

4.   Гуменюк Христина Романівна, ФЛЛ-41.

5.   Луцан Соломія Михайлівна, ФЛЛ-41.

6.   Росяк Софія Петрівна, ФЛЛ-41.

 

Роздольська І. В. 2.     Кліменко Мілана, ФЛУ-44.

3.     Одоне Нора, ФЛУ-41.

4.     Швачко Олена Сергіївна, ФЛУ-43.

5.     Грицюк Каріна Михайлівна, ФЛУ-43.

6.     Веничук Юлія Віталіївна, ФЛУ-43.

7.     Ковальчук Тетяна Русланівна, ФЛУ-43.

Федорак Н. Л. 1.   Братусь Ярина Ігорівна, ФЛО-41.

2.   Вершицька Анастасія Миколаївна, ФЛО-41.

3.   Лавна Василинв Ігорівна, ФЛУ-44.

4.   Кравець Іванна Мирославівна, ФЛУ-44.

5.   Войтишин Романія Миколаївна, ФЛК-41.

 

Микуш С. Й. 2.     Баталова Аліна, ФЛЯ-41.

3.     Мисів Лілія, ФЛУ-43.

1.     Козинець Ксенія Костянтинівна,ФЛУ-41.

2.     Береза Лідія Василівна, ФЛУ-43.

3.     Грех Максим Орестович, ФЛЯ-41.

4.     Романовська Анна Ігорівна, ФЛЧ-41.

 

Звіт про наукову роботу кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка у 2022 році

У межах теми «Історіософські та метафізичні візії української літератури кінця ХХ ст. (90-і роки) і перших двох десятиліть ХХІ ст. в європейському контексті» (2021–2023) триває робота над проблемами різних галузей літературознавства. Зокрема, доц. Лариса Бондар досліджувала феномен історіософської візійности на матеріалі творчости Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, літературознавчої спадщини академіка М. Возняка та проф. І. Денисюка; проф. Валерій Корнійчук працював над проблемою «Іван Франко і світова культура»; проф. Володимир Працьовитий на основі аналізу низки художніх текстів простежував вияви національно-культурної ідентичности української літератури; проф. Ірина Роздольська аналізувала особливості ідейно-естетичного функціонування та літературно-мистецького середовища Львова кінця ХХ – початку ХХІ ст. (автори «Дзвона», львівські шістдесятники Р. Кудлик, Р. Іваничук, Т. Салига, вісім десятники) в контексті часу, з увагою до феноменів жіночого письменства (Г. Тарасюк, О. Зеленчук-Рибарук, Т. Зарівна), жіночого філологічного дискурсу (Л. Яремко, О. Кузьменко, Н. Мафтин, О. Легка), актуалізувала літературну сильвету й літературний огляд як жанрові форми репрезентації сучасного письменства; доц. Микола Крупач досліджував специфіку українського літературного процесу 1920–1930 років в еміграції, зокрема в таборах інтернованих воїнів Армії УНР на території Польщі (творчість Є. Маланюка й інших письменників-воїнів Армії УНР), а також у Західній Україні; доц. Орися Легка вивчала проблематику епістолярію І. Франка, досліджувала проблеми еміграційної літератури (період 20–30-х років ХХ ст.), української літератури 60–90-х років ХХ ст., зосереджувала увагу на окремих проблемах української літератури 40–50-х років ХХ ст. (зокрема, на питаннях жанрово-стильових особливостей поезії та прози цього періоду), літератури ХХІ ст., особливо поезії; доц. Степан Микуш досліджував поетику малої прози О. Маковея; доц. Ростислав Чопик допрацьовував докторську дисертацію «Формування національної ідентичности в дошевченківський період нової української літератури: концепт (сюжет), аксіологія, хронологічні координати»; асист. Лілія Бомко аналізувала жанрово-семантичні, структурно-композиційні особливості стилю, а також риторику та герменевтику казань Й. Ґалятовського; асист. Юрій Горблянський брав участь у виконанні держбюджетної теми «Творчість Івана Франка в контексті української літератури ХІХ–ХХ ст.» (№ держреєстрації 0120U102571, 2020–2022) в Інституті франкознавства, досліджував особливості розбудови сюжетного наративу прози І.  Франка в аспекті поглиблення психологізму, інтелектуалізації та драматизації художнього конфлікту, також вивчав життя і творчість у рецепції сучасників (А. Кримський, М. Рудницький) і критико-літературознавчу активність І. Франка в осмисленні естетичних феноменів та історіософсько-ідеологічних віянь свого часу, висвітлював поетику белетристики А. Кримського в зіставному аспекті з художньою прозою І. Франка, досліджував мемуарні сильветки про академіка М. Возняка.

Загальний звіт

Анотований звіт за результатами науково-дослідної теми, яку виконували в межах робочого часу викладачі кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка

Тема НДР: «Історіософські та метафізичні візії української літератури кінця ХХ (90-ті роки) і перших двох десятиліть ХХІ століття в європейському контексті»

Керівник НДР: проф. Салига Т. Ю.

Номер державної реєстрації НДР: 0121U110198

Назва вищого навчального закладу, наукової установи: Львівський національний університет імені Івана Франка

Терміни виконання: 01.2021–12.2023

Анотований звіт

Історія кафедри

Кафедра української словесності, створена в середині ХІХ ст. є праматір’ю всіх українознавчих кафедр сучасного філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка. Підрозділ було створено розпорядженням міністерства віровизнань і освіти від 19 грудня 1848 року, кафедру представляв один із славетної «Руської трійці»Яків Головацький.  Він керував кафедрою до 1867 року, однак  його спадщина є неоднозначною– потужний початок, але стагнація у 1860-х.

По-справжньому кафедру української словесності сформував як наукову інституцію упродовж 1867–1894 рр. Омелян Огоновський – український педагог, історик літератури, літературний і театральний критик, мовознавець, громадсько-політичний діяч, письменник. Варто згадати, що 22 березня 1895 року зробив спробу посісти місце на кафедрі Іван Франко. Він прочитав габілітаційну лекцію на тему «Поема Т. Шевченка „Наймичка”», що отримала високі оцінки у наукових колах Львова. Суспільно-політичні обставини, активна українська національна позиція видатного вченого спричинили те,  що австрійська адміністрація його кандидатури не затвердила. Кафедру посів Олександр Колесса.

З 1899 по 1939 рр. кафедрою керує Кирило Студинський. Під його «булавою» сформувалось ціле покоління українських науковців-філологів: Леонід Білецький, Микола Пушкар, Іван Брик, Михайло Возняк, Ярослав Гординський, Михайло Галущинський, Микола Матіїв-Мельник, Михайло Тершаковець, Юліан Чайківський, Кость Кисілевський та ін. Один із них – Михайло Возняк – 19 жовтня 1939 року очолив кафедру. У післявоєнний період на кафедрі працювали Денис Лукіянович, Михайло Рудницький, Семен Шаховський.

Завідувачами (після смерті академіка М. Возняка у 1954 році) в різний час були  Василь Лесик, Іван Дорошенко, Аркадій Халімончук, Леоніла Міщенко. З 1990 до 2021 року року кафедру української літератури очолював Тарас Салига український письменник, журналіст, літературний критик, науковець, громадський діяч. З 1 липня 2021 року підрозділом керує літературознавець, доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, доцент Володимир Микитюк.

Кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка дала кадрову основу для створеної в Університеті 1991 року кафедри української фольклористики імені акад. Філарета Колесси і створеної 2001 року кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства.

Кафедра української літератури  – провідна франкознавча інституція в Україні. З 1988 року на базі кафедри діє Інститут франкознавства (з 16.01.2023 р. директор – Наталія Тихолоз), з 1996 року – Інститут літературознавчих студій (директор – … ).

Крім франкознавчого, основними напрямками наукової роботи кафедри є медієвістика, дослідження «білих плям» в українській літературі, методика викладання української літератури в загальноосвітній та високій школах, сучасний літературний процес, історіографія літератури та інші літературознавчі галузі. Зараз на кафедрі працюють 5 професорів (Валерій Корнійчук, Богдана Криса, Тарас Пастух, Володимир Працьовитий, Ірина Роздольська), професор-консультант Тарас Салига, 8 доцентів (Ореста Баса, Лариса Бондар, Галина Крук, Микола Крупач, Орися Легка, Степан Микуш, Назар Федорак, Ростислав Чопик), а також 3 асистенти (Лілія Бомко, Адріана Генц, Юрій Горблянський).

Окрім цього, на кафедрі української літератури імені академіка Михайла Возняка навчаються аспіранти: Адріана Генц, Олександр Ковальчук, Марія Стефанишин, Дзвенислава Ястремська, Марта Зьола, Марія Люклян.

Зустріч з роботодавцями

15.03.2024 | 19:43

Команда викладачів філологічного факультету, яка працює над переглядом ОПП 014.01 «Середня освіта (українська мова і література)», сьогодні провела зустріч із роботодавцями – директоркою Ліцею № 1 Зимноводівської сільської ради Оксаною Іванівною Левчук та заступницею директора Пустомитівського ліцею № 2 імені Василя Кучабського Надією Григорівною Лемішко. До обговорення долучилося чимало педагогів. Зокрема Галина Поліщак, Наталія Надозірна, Ольга Красій, Ольга Камінецька, Наталія Прочко, Оксана Читайло, Надія Лемішко охоче поділилися досвідом проведення занять у контексті НУШ, закцентували на моментах оцінювання навчальної діяльности учнів...

Читати »

Володимир Микитюк виступив на семінарі “Формування громадянської позиції при викладанні дисциплін у закладах освіти засобами української літератури”

15.03.2024 | 12:11

У четвер, 14.03.2024, відбувся науково-практичний семінар “Формування громадянської позиції при викладанні дисциплін у закладах освіти засобами української літератури”, на якому з доповіддю “Антиімперська парадигма Івана Франка: боротьба з москвофільством і панрусизмом” виступив кандидат філологічних наук, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Володимир Микитюк. 
     

Читати »

Про студентський літературний альманах “Сві-й-танок”

05.03.2024 | 16:25

Вийшов друком 14 випуск студентського літературного альманаху “Сві-й-танок” Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який містить твори студентів-студійців Літературної студії імені Максима Рильського ННІ філології, випускників спеціальності “Літературна творчість” Львівського національного університету імені Івана Франка та інших.
Щиро вітаємо наших студентів! Бажаємо їм натхнення та творчих успіхів!
Окрема подяка літературознавцю та упоряднику журналу Михайлові Наєнку за електронну версію примірника, з яким ви можете ознайомитися нижче.
Свій_танок_14_23-2
         

Читати »

Про виняткову книжку відомого українського літературознавця Михайла Наєнка “Шістдесятники і “Любов моя люба”

28.02.2024 | 13:45

Михайло Наєнко – літературознавець, доктор філологічних наук (1988), професор (1991), лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка (1997), Міжнародної української премії імені Г. С. Сковороди (1994), літературних премій імені С. Величка, П. Куліша, М. Старицького та ін.
Автор понад 700 публікацій, у т.ч. близько 30 видань монографічного характеру. Серед них – “Краса вірності. У творчому світі Олеся Гончара” (1981), “П’ятиліття українського роману” (1985), “Іван Франко: тяжіння до модернізму” (2006), “Вечірні світанки….” (2015), “Озон зарубіжжя” (2019), “Інтервал” (2020) та ін.
 
Про книгу...

Читати »

Запрошуємо на щомісячний міждисциплінарний науковий семінар “Перехресні стежки”

27.02.2024 | 14:56

Шановні колеги!
У вівторок, 27 лютого, о 15:15 в 305 аудиторії (вул. Університетська, 1) відбудеться засідання Франківського щомісячного міждисциплінарного наукового семінару «Перехресні стежки».
З доповіддю «Дрогобицька солеварня часів Івана Франка: історія і найновіші знахідки» виступить зберігач фондів Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”-Park of Naguevychy Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Назарій Юрчишин.
Сіль віддавна вважають матір’ю Дрогобича. Саме навколо солеварні виникло поселення відоме тепер як Дрогобич. Але не тільки в цьому місці видобували сіль на Дрогобиччині. Давню соляну традицію має і рідне село Івана Франка...

Читати »

Інтервю з викладачами кафедри

  1. Розмова журналіста Івана Ципердюка з доцентом Ростиславом Чопиком у межах мистецького проєкту “Антитеза”.
  2. Розмова журналіста Івана Ципердюказ доцентом Назаром Федораком у межах мистецького проєкту “Антитееза
  3. Розмова журналіста Івана Ципердюказ доцентко Галиною Крук у межах мистецького проєкті “Антитеза”.

Доповіді, лекції та презентації 

  1. Лекція доцента Назара Федорака «Філософія на руїнах Січі, або Григорій Сковорода і “національне питання”», яка відбулася 30 грудня 2022 року в межах проекту “Той, чия совість – як чистий кришталь”.
  1. Доповідь доцента Назара Федорака на тему “Богородиця в давньоруській літописній історії: метафізика імені та присутности” на науковому семінарі кафедри філології УКУ, що відбувся 27 грудня 2022 року.
  2. Доповідь завідувача кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Володимира Микитюка на тему “«Іван Франко про «платне москвофільство», або сікофантів»” на франкознавчому семінарі “Перехресні стежки”, що відбувся 28 березня 2023 року.

Науково-методологічні семінари кафедри

  1. Доповідь аспіранта Олександра Ковальчука на тему “Любовні та мортальні сюжети у бориславських оповіданнях Івана Франка”, що відбулася 20 квітня 2023 року.

 

Оголошення

Засідання кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка у 2021-2022 н. р.

 

30 серпня 2021 року

11:00

1.          Плани педагогічного навантаження.

2.          Корегування і затвердження силабусів.

3.          Затвердження плану роботи наукового і науково-методичного семінару кафедри.

4.          Оновлення веб-сторінок викладачів кафедри.

5.          Заповнення індивідуальних планів роботи викладача.

6.          Підготовка до конференції М. Возняка.

7.          Різне.

6 жовтня 2021 року

10:00

1.          Обговорення кандидатської дисертації Адріани Генц.

2.          Різне.

17 листопада 2021 року

13:00

1.          Затвердження коштів мотиваційного фонду.

2.          Підсумки передзахисту магістерських робіт.

3.          Подання тем на звітну конференцію.

4.          Різне.

 

1 грудня 2021року

14:00

1.          Обговорення кандидатської дисертації Лілії Бомко.

2.          Різне.

29 грудня 2021року

10:00

1.          Підсумки магістерського захисту. Розробка Положення про магістерське дослідження. Методичні вказівки для написання магістерської роботи кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка. Пропозиції та матеріали.

2.          Доопрацювання та остаточне формування тематики магістерських робіт на 2022–2023 н.р. (до 15 лютого).

3.          Акредитація та (не)очікувані зміни ОП (освітніх програм) на кафедрах слов’янської і польської філології. Скорочення українознавчих дисциплін.

4.          Курси викладацької майстерності (запис із 28.12. 2021 р.).

5.          Журнали «Вісник», «Українське літературознавство». Оновлення редколегій та рецензування. Публікації категорії «А» і «Б». Монографії.

6.          Матеріали до наукової конференції «Інтелігент старої дати»: до 140-річчя від дня народження Михайла Возняка. Стан наповнення теки. Редагування матеріалів.

7.          Підсумки екзаменаційної сесії. Модулі системи «Деканат» і «Кафедра».

8.          Оцінювання та апеляції.

9.          Науково-методичний семінар (лютий – А. Генц; березень – О. Чапля; квітень – М. Стефанишин).

10.       Різне.

17 лютого2022 року

13:10

1.          Рекомендація і звернення до Вченої ради факультету про присудження звання заслуженого професора Б. С. Крисі.

2.          Про затвердження нових загальноуніверситетських вибіркових дисциплін (А. Печарський, Г. Крук, Б. Тихолоз, В. Микитюк).

3.          Утворення кафедральних комісій для рекомендації та подальшого атестування Е-курсів

4.          Про зміну і затвердження нових тем магістерських робіт. 1)

5.          Обговорення факту наукового плагіату та порушення академічної доброчесності. Доповідач доц. Б. Тихолоз.

6.          Різне.

23 березня 2022 року

10:00

 

1.          «Поточний» навчальний процес. Виконання плану, наповненість занять. Заміни.

2.          Написання магістерських робіт. Доп. проф. І. Роздольська.

3.          Стан «наповнення» матеріалів Возняківської (доц. Н. Федорак; асист. А. Генц) і Звітної (проф. І. Роздольська) конференцій. Редагування та уніфікація статей.

4.          Підготовка та атестація е-курсів, підручників, посібників, інших методичних матеріалів (доп. доц. О. Мацяк).

5.          Про планування і «розробку» нових навчальних курсів-дисциплін.

6.          Наступний науково-методичний семінар кафедри (асп. О. Чапля). Доп. проф. В. Корнійчук.

7.          Планування подачі та обговорення докторських робіт Р. Чопика і М. Крупача. Підготовка статей до наукометричних видань.

8.          Стан формування Редколегій УЛ та Вісника, Спеціалізованої ради із захисту дисертацій (проф. І. Роздольська).

9.          Пропозиції щодо реновації-реорганізації Інст. літ. студій. (доп. доц. М. Крупач).

10.       Різне.

13 квітня 2022 року

09:50

1.          ОБРАННЯ ДЕЛЕГАТІВ НА КОНФЕРЕНЦІЮ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ ФАКУЛЬТЕТУ ТА УНІВЕРСИТЕТУ.

2.          ПІДГОТОВКА ДО КОНФЕРЕНЦІЇ МОЛОДИХ УЧЕНИХ;
ФОРМУВАННЯ ТЕКИ ВОЗНЯКІВСЬКОЇ І ЗВІТНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ.

3.          ЗАТВЕРДЖЕННЯ ОСТАТОЧНОГО СПИСКУ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ, СТАН НАПИСАННЯ.

4.          РІЗНЕ

26 квітня 2022 року

14:00

 

1.          Стан заповнення електронних журналів успішності та створення на їх основі Е-відомостей.

2.          Рекомендації щодо захисту курсових робіт.

3.          Різне

12 травня 2022 року

09:45

1.          Організація роботи у зв’язку з перевіркою Держаудитслужби, упорядкування документації.

2.          Стан заповнення електронних журналів успішності та створення на їх основі Е-відомостей.

3.          Рекомендації щодо захисту курсових робіт, завершення навчального року; відпустки працівників кафедри.

4.          Про умови вступу бакалаврів і магістрів: терміни та іспити.

5.          Пропозиції щодо проведення Днів науки в Університеті.

6.          Затвердження теми магістерської роботи Ланцути Ярини Ярославівни “Орнітологічні мотиви (птахи) в українській літературі ХІХ століття”.

7.          Про проведення науково-методологічного семінару у травні.

8.          Різне.

7 червня 2022 року

13:00

1.          Обрання докт. філ.н. Роздольської І. В. на посаду професора.

2.          Звіт професора-консультанта Т. Ю. Салиги.

3.          Звіти аспірантів.

4.          Оновлення тестової бази до вступу в магістратуру.

5.          Затвердження заяви про академічну відпустку аспіранта І року навчання Фіняка Б. Ю.

6.          Про зміну теми магістерської роботи магістранта І року навчання Янсуна Люя під керівництвом доц. Л. П. Бондар.

7.          Про відпустки працівників кафедри.

8.          Різне.

 

Науково-методологічні семінари кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка у 2021-2022 н. р.

 

1 грудня 2021року

10:00

Бомко Лілія Збірка “Ключ розуміння” Йоаникія Ґалятовського з погляду відповідності практики й теорії проповіді.
18 лютого 2022 року

10:00

Генц Адріана Жанрологічні аспекти історико-літературного дискурсу ХІХ-ХХ століть.
1 квітня 2022 року

10:00

Чапля Ольга “Тисяча років по тому: що дає нам “Слово про Закон і Благодать”.
27 травня 2022 року

10:00

Стефанишин Марія Кінематографічний код новелістики Василя Стефаника

 

Засідання кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка у 2022-2023 н. р.

 

26 серпня 2022 року

11:00

1.     Затвердження навантаження науково-педагогічних працівників.

2.     Затвердження програм та силабусів 2022-2023 н. р.

3.     Затвердження інформаційних сторінок.

4.     Різне.

28 вересня 2022 року

15:00

1.     Затвердження звітів викладачів та аспірантів за 2022 р.

2.     Затвердження тематики магістерських робіт для спеціалізацій 035.01 та 014.01 на 2022-2023 н. р.

3.     Затвердження змін до екзаменаційних питань для підсумкової державної атестації 2023 року.

4.     Затвердження змін до ОП “Середня освіта”. Перспективне планування.

5.     Рекомендація до друку наукової монографії за підсумками конференції до 140річчя М. Возняка.

6.     Обговорення і затвердження до друку методичних рекомендацій для написання курсових і магістерських робіт за спеціалізацією 035.01 та 014.01.

7.     Різне.

2 листопада 2022 року

09:50

1.     Обговорення та рекомендація до друку науково-публіцистичної монографії Олега
Багана;
Затвердження звітів викладачів та аспірантів за 2022 р.;
Обговорення звіту кафедри про наукову роботу (доц. Федорак Н. Л.);
Розподіл наукових керівників магістерських робіт 1 року навчання;
Різне.

 

Фахові семінари кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка у 2022-2023 н. р.

23 листопада 2022 року

 

Лілія Бомко

 

Науково-методологічні семінари кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка у 2022-2023 н. р.

 

29 грудня 2022 року  До 100 річчя від дня народження Леоніли Міщенко