Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси

  • Про кафедру
  • Конференції
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Дослідження
  • Новини

Історія кафедри

Історія заснування кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси у Львівському університеті безпосередньо пов’язана з загальною історією української науки, самого Університету та україністики в ньому за часів окупації Галичини Австро-Угорщиною (до 1918 року), Польщею (до 1939 року) та Радянським Союзом (у 1939–1941, 1944–1991 роках). Особливість функціонування фольклористики в Університеті в ті часи була зумовлена тим, що фольклор – найуніверсальніша національна духовна скарбниця, – як і мова, національна література та історія, заважав окупаційним режимам здійснювати політику денаціоналізації та асиміляції українців. Від цих же обставин значною мірою залежала й доля української науки про народну словесність – фольклористики, яка до початку XX століття розвивалася в одному комплексі таких наук, як літературознавство, історія, етнографія та етнологія. Від часу заснування Львівського університету аж до кінця XIX століття навчальні предмети українського народознавства через дискримінацію українців здобували собі місце в структурі Університету тільки епізодично і ситуативно, як у так званому “Studium Ruthenum” (1787–1809) чи кафедрі руської словесності (1849–1864), яку очолював професор Яків Головацький, а пізніше Омелян Огоновський.

Нова хвиля національного руху українців наприкінці XIX століття допомогла здобути перші українознавчі кафедри в Університеті – української історії (1894 р.) та української літератури (1900 р.). До того ж у XIX столітті у вищих школах європейських країн, навіть вільних від національного гніту, фольклористика ще не мала статусу окремої навчальної дисципліни. Тому перші публікації українського фольклору та наукові розвідки про нього в Галичині першої половини XIX століття науковці Львівського університету, його вихованці – Йоганес Мавс, Карл Ґюнтер, Бальтазар Гакет, Іван Могильницький, Михайло Верещинський, Денис Зубрицький, Вацлав Залєський, Ян Гануш та інші, здійснювали поза стінами Університету переважно у виданнях німецькою та польською мовами.

Досвітньою зорею національного пробудження українців Галичини став альманах “Русалка Дністровая” (1837), що його видав гурт студентів Львівської Духовної Семінарії та Університету на чолі з Маркіяном Шашкевичем (так звана “Руська трійця”). Реформування у 1892 році Наукового Товариства імені Шевченка у Львові та заснування 1894 року у Львівському університеті кафедри української історії, яку очолив Михайло Грушевський, створило реальні умови для відкриття в Університеті загальноукраїнського центру українознавчих і фольклористичних досліджень. На той час у Львові сформувалася плеяда таких викладачів і вихованців Львівського університету, як Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Володимир Гнатюк, Кирило Студинський, Філарет Колесса, Іларіон Свєнціцький та інші, які своїми науковими працями в галузі фольклористики й етнографії здобули визнання в усьому слов’янському науковому світі та в багатьох європейських академічних інституціях.

Значною подією у розвитку фольклористики стало відкриття у Львівському університеті кафедри етнології (1910), на якій працювали Станіслав Цішевський, Адам Фішер та інші відомі етнологи.

Проте через дискримінаційну, шовіністичну політику панівних кіл окупаційних режимів у XX столітті ні перед Першою світовою війною, ні у міжвоєнний період відкрити відповідну українознавчу кафедру в Університеті легальним способом не було дозволено, як і не дозволялося навчання українською мовою, хоч за нього активно боролися українські студенти і професура.

З приєднанням Західної України до УРСР у 1939 році Львівський університет було структурно реорганізовано відповідно до завдань і планів радянського режиму. Після того, як на Східній Україні було майже поголовно знищено наукові українознавчі кадри (істориків, етнографів, фольклористів, літературознавців, мовознавців), розгромлено відповідні наукові інституції в Академії наук та вищих школах, розгорнуто тотальну радянізацію та русифікацію шкільництва, радянський режим, щоб продемонструвати свою “визвольну місію” на західноукраїнських землях, здійснив “українізацію” Львівського університету, відкривши 1939 року за зразком навчальних планів філологічної освіти в СРСР кафедру фольклору та етнографії.

Очолив кафедру патріарх української фольклористики, відомий у слов’янському світі вчений Філарет Колесса. Співробітниками кафедри тоді були професор Адам Фішер, асистент Ярина Нестюк та старший лаборант Генріх Перльс. Філарет Колеса викладав курс українського фольклору для студентів третього і четвертого курсів української філології, Адам Фішер – етнографію та фольклор народів Європи, зокрема поляків, французів і німців (останній курс лектор читав німецькою мовою). Ці авторитетні вчені свої заняття проводили таким чином, щоб “студентів зацікавити фольклором і етнографією й усамостійнити їх до дослідно-наукової роботи” [1]. У звіті про роботу кафедри за 1939–1940 навчальний рік зазначалося, що “кафедра встановила ближчий контакт з вченими споріднених дисциплін інших університетів Радянського Союзу – саме з Києва, Москви, Ленінграду” [2]. Це робилося з наміром “перетворити кафедру фольклору й етнографії в самостійний відділ, який готував би кадри фольклористів та етнографів для західних областей України” [2]. Такий план кафедри затвердила Наукова рада Університету на своєму засіданні 4 липня 1940 року.

Наукові інтереси перших співробітників кафедри: академік Філарет Колеса подав до друку праці: “Хмельниччина в українських народних піснях і думах”, “Два типи силабічного вірша у Шевченка”, “Іван Франко й українська народна пісня”, “Народні пісні з українського Закарпаття”, водночас працював над плановою темою “Історія української етнографії”. Професор Адам Фішер звітував про дослідження “Заслуги Оскара Кольберґа в ділянці етнографії”, призбирував матеріали до праці “Рослини в народних віруваннях”. Асистент Ярина Нестюк працювала над темою “Етнографічна бібліографія західних областей України 1919–1939 років”. Старший лаборант Генріх Перльс збирав матеріал до теми “Звірята в народних віруваннях”.

Наприкінці липня 1940 року кафедра провела фольклорно-етнографічну експедицію на Волинь. Були обстежені землі регіону, що межують з Поліссям. Учасники експедиції побували в таких селах і містечках краю: Мерва, Кутрів, Берестечко, Повча, Збитинь, Замлинь, Любачівка, Замбівка, Кустинь та інших, де зібрали низку цінних матеріалів, які планували опрацювати і згодом опублікувати в наукових записках Університету. Було зібрано також 49 музейних експонатів, у тому числі предмети рільництва, кераміки, інтер’єру, одягу тощо.

При кафедрі функціонували бібліотека (близько 6000 книг), архів, у якому містилися рукописні матеріали, багата іконографічна збірка і цінні матеріали народної культури Волині, зібрані під час наукової експедиції кафедри влітку 1940 року, а також музей, який налічував понад 300 рідкісних експонатів матеріальної культури українського народу [3]. Бібліотека, музей і архів використовувалися в науково-дослідницькій і навчально-виховній роботі, адже, як зазначалося у звіті про роботу кафедри, вони “служитимуть до науково-дослідної та педагогічно-навчальної роботи кафедри. Ясно, що поглядне пояснення при помочі оригінального експонату полегшує й покращує присвоєння студентом знань, які він зараз одержує на лекції” [4].

Однак радянська дійсність не сприяла вільному вияву творчої наукової думки членів кафедри, у тому числі й її керівника. Марія Білоус, посилаючись на спогади професора Олекси Горбача, опубліковані в “Українському слові” за 1988 рік, зокрема зазначала, “що академік Філарет Колеса боявся тепер говорити про нашу усну словесність так, як іще недавно про неї писав у виданнях «Просвіти», бо уже знав про ті сталінські громи на «українських націоналістів і шкідників» – від Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова й Бориса Грінченка, аж до найновіших «покидьків, вислужників капіталізму, фальшивників, викривлювачів і прихвоснів панської Польщі на Західній Україні», видворених з АН УРСР у 30-х роках академіків Степана Смаль-Стоцького, Михайла Возняка, Василя Щурата, серед яких прочитав і своє прізвище” [5].

Зі смертю вченого у 1947 році кафедру фольклору та етнографії закрили. До 1958 року українські студенти вищих шкіл не тільки не могли навчатися на кафедрах української фольклористики, яких не було у жодному вищому навчальному закладі України, а й не мали навіть навчального підручника з цього предмета. До розпаду радянської імперії не було й кафедр музичної фольклористики у жодній консерваторії та інших мистецьких вузах України, хоч цього домагалася українська громадськість та мистецька інтелігенція.

 

Сучасність

Заснування у 1990 році кафедри української фольклористики у Львівському університеті (її перший завідувач – професор Теофіль Комаринець (1927–1991)) стало можливим лише у зв’язку з боротьбою за незалежну Україну. Цими обставинами нині значною мірою зумовлені основні завдання кафедри як науково-дослідного, науково-педагогічного та науково-методичного центру українського народознавства в структурі такого провідного університету України, як Львівський. Ці завдання в основному такі: вишкіл висококваліфікованих кадрів фольклористів-філологів, народознавців для науково-дослідних інституцій, науково-методичних центрів народної творчості, навчальних закладів усіх рівнів та культурно-освітніх установ; проектування й опрацювання навчально-методичної бази в комплексі мовознавчих, літературознавчих, народознавчих циклів навчальних дисциплін факультету української філології (навчальні плани, програми, підручники, методичні посібники тощо); підготовка науковців-фольклористів (кандидатів, докторів наук) через аспірантуру та різні форми наукового стажування в Україні і за кордоном; організація та координування наукових досліджень в галузі фольклористики за такими головними напрямками: 1) аналіз і синтез емпіричного й історико-теоретичного доробку української фольклористики; 2) поповнення національного фольклорного фонду творами, що постали в період окупаційних режимів, міжвоєнного і повоєнного періоду національно-визвольної боротьби за незалежність і самостійну державність (шляхом експедиційних фронтальних і тематичних регіональних обстежень, організації кореспондентської мережі), а також дослідження процесу фольклоризації цих новотворів; 3) вивчення естетичної природи словесного фольклору, його художньої структури й поетики в контексті різних видів народного та професійного мистецтва.

З 1995 року на філологічному факультеті відкрито спеціальність “фольклористика”, яку на цей час опановують п’ять академічних студентських груп, а спеціалізацію з фольклористики кафедра провадила з часу свого заснування чи відновлення (з 1990 року).

kafedra_folklore_photo01

Співробітники й аспіранти кафедри. 2006 рік.

Сьогодні у складі кафедри працює 15 викладачів, у тому числі 11 кандидатів наук, які на філологічному та інших факультетах Університету читають низку нормативних і спеціальних курсів, найважливішими серед яких є: “українська усна народнопоетична творчість”, “історія української фольклористики”, “фольклор народів світу”, “міфологія і демонологія”, “методика викладання фольклору в середній школі”, “музичний фольклор”, “текстологія” та інші.

Наукова робота ведеться переважно в таких напрямках, як питання поетики фольклорних творів, історія фольклористики, взаємодія фольклору та літератури, проблеми етномузикології тощо.

Упродовж останнього часу кафедра опублікувала чотири випуски “Вісника філологічного факультету” (Серія філологічна. Випуск 27 (1999), 31 (2003), 37 (2006), 41 (2007), 43 (2010), 47 (2009)).

Серед найновіших видань кафедри: збірник наукових праць та матеріалів “Родина Колессів – спадкоємність науково-мистецьких традицій (з нагоди 140-річчя від дня народження академіка Філарета Колесси)” (Упорядники Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк. Львів, 2013); Ярослав Гарасим. Національна самобутність естетки українського пісенного фольклору (Львів, 2010); Василь Івашків. Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша (Львів, 2009); Святослав Пилипчук. “Галицько-руські народні приповідки”: пареміологічно-пареміографічна концепція Івана Франка (Львів, 2008); Пантелеймон Куліш. Повість про український народ / Упорядник Василь Івашків (Львів, 2007); Михайло Драгоманов. Нові українські пісні про громадські справи (1764–1880) / Вступна стаття, текстологічне опрацювання і коментар Михайла Чорнопиского (Львів, 2007); Хрестинні пісні / Зібрала та впорядкувала Ганна Сокіл (Львів, 2007); Григорій Нудьга. Біобібліографічний покажчик / Упорядкування Василя Івашкова, Руслана Марківа, Андрія Вовчака (Львів, 2007); Галицько-руські народні приповідки. Зібрав, упорядкував і пояснив Др. Іван Франко / Науковий редактор другого видання Святослав Пилипчук (3 томи, Львів, 2006–2007); Григорій Нудьга. У колі світової культури / Упорядник Руслан Марків (Львів, 2006); збірник наукових праць та матеріалів “Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця ХІХ – ХХ століття (з нагоди 130-ліття від дня народження академіка Філарета Колесси та 100-річчя від дня народження академіка Миколи Колесси)” (Упорядники Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк. Львів, 2005).

Триває праця над підготовкою до друку навчальних підручників і посібників. Серед найновіших видань: словник-довідник “Українська фольклористика” за редакцією Михайла Чорнопиского (Тернопіль, 2008) – перше в Україні довідкове видання про національні скарби усної народної словесності (фольклор) з поясненням фольклористичної, етнографічної, етномузикологічної і культурологічної термінології, довідками про етнографічні регіони, жанри фольклору, українознавчі наукові центри й осередки, визначні видання скарбів українського фольклору.

Інші видання: Вовчак Андрій, Довгалюк Ірина. Документування фольклорної традиції. Засади організації і проведення фольклористичного польового дослідження, транскрибування й архівування зібраного фольклорного матеріалу: Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету (напрям підготовки 6.020303 – філологія: українська мова та література) / Видання друге, доповнене (Львів, 2015); Ярослав Гарасим. Нариси до історії української фольклористики: Навчальний посібник (Київ, 2009); Лілія Підгорна. Фольклористичні концепції Миколи Костомарова: Тексти лекцій (Львів, 2008); Михайло Чорнопиский. Українська усна народна словесність. Прозові жанри, паремії і драма. Дидактичні матеріали і методичні поради до практичних занять (Львів, 2005); Фольклористична експедиційна практика. Організаційні засади про­ведення практики, документування й архівування матеріалів: Методичні рекомендації / Уклали Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк (Львів, 2005); Віра Коваленко. Психологізм фольклору. Психологічне зображення в українських народних ліричних піснях. Навчальний посібник (Львів, 2005).

Кафедра провела низку наукових конференцій, зокрема республіканські наукові читання “Фольклор у духовному житті українського народу” (1990), міжнародний симпозіум “Станіслав Вінценз: Україна і європейська культура” (1991), всеукраїнські наукові конференції “Проблеми української фольклористики” (1993), “Роль фольклору в активізації культурно-просвітницької роботи в умовах розбудови незалежної Української держави” (1993), наукові конференції, присвячені 130-річчю з дня народження академіка Філарета Колесси (2001) та 75-річчю з дня народження професора Теофіля Комаринця (2002). Члени кафедри були співорганізаторами й активними учасниками Міжнародної конференції, присвяченої 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті (Львів, 1999), Міжнародного наукового симпозіуму, присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка (2006), зокрема його фольклористичної секції. Останні конференції кафедри: Всеукраїнська науково-практична конференція “Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш та актуальні питання української фольклористики” (до 190-ліття від дня народження Миколи Костомарова і 110-ліття від дня смерті Пантелеймона Куліша) (Львів, 20–21 червня 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Світові виміри української культури” (до 95-річчя від дня народження Григорія Нудьги) (Львів, 30 січня 2008 р.). Восени 2007 року кафедра започаткувала Колессівські читання, присвячені видатному збирачеві, транскриптору й дослідникові усної народної традиції Філаретові Колессі. 9–10 жовтня 2008 року відбулися Другі Колессівські читання, приурочені сторіччю експедиції Філарета Колесси на Наддніпрянську Україну для запису кобзарського та лірницького репертуару влітку 1908 року. 15-17 жовтня 2009 року пройшла Міжнародна наукова конференція, приурочена 70-річчю заснування Кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

kafedra_folklore_photo02Із науково-дослідницькою роботою кафедри безпосередньо пов’язане проведення щорічних студентських фольклористичних експедицій-практик у різні етнографічні регіони України для збирання, наукового опрацювання та публікації фольклорних матеріалів. Упродовж останнього часу викладачі і студенти побували на Бойківщині, Гуцульщині, Поліссі, Волині, Слобожанщині та інших регіонах, де записали сотні унікальних зразків народнопоетичної творчості. У результаті багаторічних фольклорних експедицій різних поколінь студентів-фольклористів (у тому числі й тих часів, коли кафедри ще не було) на кафедрі нагромадилося чимало цінних фольклорно-етнографічних матеріалів, які можуть бути основою системних фольклористично-етнологічних досліджень.

Зараз співробітники кафедри працюють над розробленням ефективних методів і принципів документування фольклорно-етнографічного матеріалу, які мають створити основу для заснування сучасного архіву українського фольклору, що забезпечував би систематичне архівування нових над­хо­джень фольклорного експе­ди­ційного матеріалу кафедри, функціонування електронної бази даних архівованих фольклорних матеріалів та електронного каталогу архівних фондів і в недалекому майбутньому відкрив можливості для фахового користування архівними фондами кафедри, уможливив вільний доступ (у мережі інтернет) до каталогів архіву.

На кафедрі як провідній організації проходять апробацію кандидатські та докторські дисертації з фольклористики. Успішно функціонує аспірантура. Першим із вихованців відновленої кафедри захистив кандидатську дисертацію Ярослав Гарасим (“Культурно-історична школа в історії української фольклористики”, 1997). 1999 року було утворено спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій, у тому числі й зі спеціальності 10.01.07 – “фольклористика”, на засіданнях якої свої дисертації захистили аспіранти та пошукувачі кафедри Ірина Коваль-Фучило (“Українські похоронні голосіння: генеза і поетика”, 2000), Надія Пастух (“Зооморфні образи в українському фольклорі. Образ зозулі”, 2001), Марта Дах (“Літературне життя народної балади “Ой не ходи, Грицю…”: проблема олітературення сюжету і жанру”, 2001), Андрій Вовчак (“Українська фольклористика у німецькомовних джерелах кінця ХІХ – початку ХХ століття”, 2001), Віра Білик (“Особливості психологізму українських народних пісень”, 2002), Галина Василькевич (“Святоюріївська народнопоетична творчість: проблеми семантики і жанрової специфіки”, 2004), Святослав Пилипчук (“Галицько-руські народні приповідки” Івана Франка: пареміологічний та пареміографічний аспекти, поетика текстів”, 2005), Ольга Соляр (“Українські народні замовляння: питання походження і поетики”, 2005), Оксана Олійник (“Антиномія “свій”/”чужий” у просторі української чарівної казки”, 2007) та інші талановиті науковці.

Кафедра прагне формувати якісний контингент студентів-фольклористів і в цьому напрямі співпрацює з Малою академією наук та з учнівською молоддю шкіл Львівської області через щорічне проведення олімпіад, конкурсів учнівських наукових робіт.

Кафедра активно співпрацює у сфері книгообміну, в наукових конференціях та фольклористичних експедиціях з Інститутом народознавства НАН України (м. Львів), Інститутом українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України (м. Львів), Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України (зокрема у підготовці “Шевченківської енциклопедії” в 4-х томах та “Історії української літератури” в 10-ти томах), Кафедрою фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Полісько-Волинським народознавчим центром (м. Луцьк), Кафедрою української культури та етнографії імені Гуцуляків Університету Альберти (м. Едмонтон, Канада), Волинським державним університетом імені Лесі Українки (м. Луцьк), Львівським обласним науково-методичним центром народної творчості, Львівською музичною академією імені Миколи Лисенка, з Кольберґівським товариством (м. Пшисуха, Польща), варшавськими, люблінськими і білостоцькими вченими у вивченні культури Полісся, Відділом україністики Пряшівського університету імені Павела Йозефа Шафарика (Словаччина), Австрійським народнопісенним товариством “Österreichisches Volksliedwerk” тощо.

Кафедра постійно надає науково-методичну допомогу Львівському обласному центру народної творчості й іншим установам в організації і проведенні науково-практичних конференцій та інших заходів культурно-просвітницького плану в районах області та і її межами. Серед них: “Основи нашої духовності. Фольклор та етнографія в роботі Народних Домів” (м. Звенигород Львівської області, 1995), “125-ліття від дня народження Володимира Гнатюка” (Тернопіль, 1996), “На пошану професору Теофілю Комариною” (м. Ланівці Тернопільської області, 1997; м. Кременець Тернопільської області, 2002), “Тарас Шевченко і фольклор” (Львів, 2004) та інші.

Джерела:

[1] Державний архів Львівської області (далі – ДАЛО). – Фонд Р-119. – Опис 3. – Справа 193. – Арк. 5.
[2] ДАЛО. – Фонд Р-119. – Опис 3. – Справа 193. – Арк. 8.
[3] ДАЛО. – Фонд Р-119. – Опис 3. – Справа 48. – Арк. 7.
[4] ДАЛО. – Фонд Р-119. – Опис 3. – Справа 193. – Арк. 7.
[5] Білоус М. До історії філологічного факультету (1939-1941) // Українська філологія: досягнення, перспективи / До 145-річчя заснування кафедри української філології у Львівському університеті. – Львів, 1994. – С. 59.

Співробітники

завідувачІВАШКІВ Васильзавідувач
професорГАРАСИМ Ярославпрофесор
професорСОКІЛ Ганнапрофесор
доцентВОВЧАК Андрійдоцент
доцентГІНДА Оленадоцент
доцент (сумісник)ГУНЧИК Ігордоцент (сумісник)
доцентДОВГАЛЮК Іринадоцент
доцент (сумісник)ПИЛИПЧУК Святославдоцент (сумісник)
доцентПІДГОРНА Лілядоцент
доцентЧОРНОПИСКИЙ Михайлодоцент
асистентГЛАДИШ-ОЛЕЙКО Богданаасистент
асистентСИРОЇД Оленаасистент
асистентФЕДУН Іринаасистент
старший лаборантПАРУБІЙ Улянастарший лаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Дослідження

Наукові конференції кафедри

22–23 жовтня 2015 року – П’яті Колессівські читання, приурочені 115-й річниці початку звукового документування фольклору в Галичині. Порушено проблематику аудіовізуального документування фольклору (програма Читань) (м. Львів, 22–23 жовтня 2015 року).

25 жовтня 2013 року – Четверті Колессівські читання з проблем архівування у фольклористиці й суміжних галузях у аспектах: персональні архівні та музейні колекції; новітня методика і практика архівування фольклорної традиції; сучасний стан і перспективи оприлюднення культурної спадщини (м. Львів, 25 жовтня 2013 року).

20–22 жовтня 2011 року – Міжнародна наукова конференція “Родина Колессів – спадкоємність науково-мистецьких традицій (до 140-річчя з дня народження Філарета Колесси)” у рамках Третіх Колессівських читань (програма конференції) (м. Львів, 20–22 жовтня 2011 року).

15-17 жовтня 2009 року – Міжнародна наукова конференція, приурочена 70-річчю заснування Кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси у Львівському національному університеті імені Івана Франка (програма конференції).

9–10 жовтня 2008 року – Другі Колессівські читання, приурочені сторіччю експедиції Філарета Колесси на Наддніпрянську Україну для запису кобзарського та лірницького репертуару влітку 1908 року (програма конференції).

30 січня 2008 року – Всеукраїнська науково-практична конференція “Світові виміри української культури” (до 95-річчя від дня народження Григорія Нудьги) (Львів, 30 січня 2008 р.).

Восени 2007 року кафедра започаткувала Колессівські читання, присвячені видатному збирачеві, транскриптору й дослідникові усної народної традиції Філаретові Колессі. – 16 жовтня 2007 року – Перші Колессівські читання, приурочені виходу у світ монографії Філарета Колесси “Історія української етнографії” (м. Львів, 16 жовтня 2007 року)

20–21 червня 2007 року – Всеукраїнська науково-практична конференція “Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш та актуальні питання української фольклористики” (до 190-ліття від дня народження Миколи Костомарова і 110-ліття від дня смерті Пантелеймона Куліша) (Львів, 20–21 червня 2007 р.)

 

Науково-дослідні проекти

«Електронний архів українського фольклору» – спеціалізована інтернет-сторінка для електронного розміщення фольклорних матеріалів із метою їх фахового дослідження та культурно-просвітницького використання.

Інтернет-сторінку розроблено у рамках комплексного науково-дослідного проекту з проблем документування фольклору, націленого на створення сучасного інструментарію для різносторонньої презентації фольклорної традиції українського народу. Проект реалізує Лабораторія фольклористичних досліджень у співпраці з Кафедрою української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка за фінансової підтримки Міністерства освіти і науки України (науково-дослідний проект РФ-112ф, 2011–2014 роки).

«Електронний архів українського фольклору» на сьогоднішньому етапі його реалізації орієнтований на електронне архівування сучасних польових записів української фольклорної традиції, виконаних у різних формах і форматах (це найперше аудіозаписи, текстові записи і транскрипції, фотографії, у перспективі також відеозаписи). Структурно й функціонально «Електронний архів українського фольклору» організовано на матеріалах та з урахуванням досвіду праці Фольклорного архіву Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси.

«Електронний архів українського фольклору» – це перша в Україні спроба комплексного електронного архівування фольклорних реалій, здійснена в руслі кардинально нової філософії архівної праці, яка бачить архів традиційної культури не лише накопичувачем і надійним зберігачем духовних надбань народу, але також відкритим культурно-інформаційним центром із вільним доступом (у мережі Інтернет) до архівних документів та широкими можливостями ефективного оперування великими масивами джерельної інформації.

Перейти до «Електронного архіву українського фольклору»

 

Держбюджетна тематика (ґранти)

РФ-11Ф “Документування фольклорних дискурсів: історія, методологія, практика”

Науковий керівник – проф. Василь ІВАШКІВ
Термін виконання: 01.01.2015 – 31.12.2017

Суть проекту – утвердити документування фольклорних дискурсів як невід’ємну галузь української фольклористики.

Терміном «документування фольклорних дискурсів» або «фольклористичне документування» позначають комплекс засадничих наукових заходів: фіксацію фольклору; транскрибування фольклорних записів; створення фольклорних документів; архівування фольклорних документів; едицію фольклорних матеріалів. Документування фольклору безпосередньо визначає наукову вартість, достовірність і доступність джерельної бази фольклористики і в такий спосіб максимально зумовлює можливості й ефективність дальших науково-теоретичних досліджень і поступу цієї науки загалом. Тому в провідних європейських фольклористичних школах документування посіло важливе місце, перетворившись фактично у самостійну ди­с­цип­ліну з власною методологією, теорією і практикою, проблематикою й істо­рією.

Проект передбачає комплексний аналіз теоретико-методологічних і пошуково-прикладних аспектів документування народнопоетичних дискурсів в історико-культурній перспективі: зародження та історія документаційної праці у фольклористичній царині в Україні, сучасний стан і досягнення, перспективні напрями розвитку галузі в Україні у контексті світових інноваційних наукових і технологічних підходів. Новітній підхід і до документування фольклорної традиції із застосуванням системних ідей і концепцій покликаний витворити цілісне наукове бачення культурного феномену українського народу та його місця у світовій цивілізації.

РФ-112Ф “Українська фольклорна традиція кінця ХХ – початку ХХІ століття: сучасна методологія записування і дослідження”

Науковий керівник – проф. Василь ІВАШКІВ
Термін виконання: 01.01.2012 – 31.12.2014

Суть проекту – розробка цілісної концепції документування української фольклорної традиції як комплексу засадничих етапів фольклористичної діяльності (фіксація, транскрипція, система­тиза­ція й архівування). Здійснюватиметься науково-теоретичне обґрунтування й апробація методології електронного архівування явищ українського фольклору з урахуванням національної специфіки уснословесної традиції українців та світових напрацювань у галузі елект­ронного архівування народнокультурних явищ. Створений в результаті цього проекту електронний архів українського фольклору сприятиме суттєвому прогресу народознавчих дисциплін. Функціо­ну­вання електронних архівних фондів у повноті вияву різножанрових явищ українського фольклору відкриває шлях до комплексного і концептуального вивчення української культури, глибокого теоретичного аналізу уснословесних та народномузичних творів, формування новітніх концепцій розвитку національної культурної традиції на широкій джерельній базі. Новітній підхід до документування фольклорної традиції покликаний витворити цілісне наукове бачення буття  українського народу та його місця у світовій цивілізації.

РФ-231Ф “Фольклор та фольклористика західноукраїнських земель другої половини ХХ століття: школи, постаті, проблеми”

Науковий керівник – проф. Василь ІВАШКІВ
Термін виконання: 01.01.2008 – 31.12.2010

Вивчення українського фольклору та розвитку української фольклористики на захід­но­українських землях у середині – другій половині ХХ століття, зокрема наукової спадщини та фольк­лорних записів Філарета Колесси, Адама Фішера, Осипа Роздольського, Станіслава Людкевича, Михайла Ско­ри­ка, Олексія Дея, Володимира Гошовського, Теофіля Комаринця, Григорія Нудьги, Романа Кирчіва, Івана Денисюка, Богдана Лу­канюка та багатьох інших є необхідною умовою наукового осмислення тенденцій української фольклористики загалом.  Українська фольклористика середини – другої по­ло­ви­ни ХХ століття є своєрідним нау­ко­­вим феноменом, що у важких умовах тоталітаризму зберіг і розвинув глибинне теоретичне підґрунтя фольклористичної думки ХІХ – початку ХХ століття, реалізувавши його у різних наукових школах сучасності.

Систематична, значною мірою подвижницька збирацька діяльність у різних регіонах  України другої половини ХХ століття виявила неперервність фольклорної традиції українського народу і заклала міцну джерельну базу для поглиблення фольклористичних та етно­му­зи­ко­логічних студій. Наукове опрацювання та оприлюднення нагромаджених фольклорних, народномузичних скарбів є вкрай актуальним, зважаючи на те, що саме традиційна духовна культура була і є для українців важливим націєтворчим, націєконсолідуючим чинником, який творить основу нашої національної ідентичності, несе у собі великий потенціал для формування сучасної ідентичності українців як європейської нації.

Презентація здобутків фольклористичної експедиції “Від Сяну до Солокії: втрачена і віднайдена Вітцівщина” (червень-липень 2017 року)

01.10.2017 | 14:25

У середу, 04 жовтня 2017 року, о 18.00 за адресою: м. Львів, Коперніка 40а, приміщення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (палац Сапігів) відбудеться презентація здобутків фольклористичної експедиції “Від Сяну до Солокії: втрачена і віднайдена Вітцівщина”.
Експедиція відбувалася у рамках спільного дослідницько-популяризаційного проекту товариства “Бойківщина” (місто Львів) і Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського університету імені Івана Франка. Головна мета експедиції – дослідження фольклорної традиції бойківського населення, яке на зламі 1940–1950-х років було депортоване з рідних земель на берегах гірського Сяну...

Читати »

Фольклористична експедиція “Від Сяну до Солокії: втрачена і віднайдена Вітцівщина” (червень-липень 2017 року)

13.08.2017 | 19:57

Упродовж 23 червня – 9 липня 2017 року тривала фольклористична експедиція Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка “Від Сяну до Солокії: втрачена і віднайдена Вітцівщина”.

Експедиція відбувалася у рамках спільного дослідницько-популяризаційного проекту товариства “Бойківщина” (місто Львів) і Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського університету імені Івана Франка. Головна мета експедиції – дослідження фольклорної традиції бойківського населення, яке на зламі 1940–1950-х років було депортоване з рідних земель на берегах гірського Сяну в Турківському...

Читати »

Шості Колессівські читання

19.07.2017 | 20:53

26–27 жовтня 2017 року
Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси проводить
Шості Колессівські читання, приурочені до 190-ліття з часу виходу збірника
“Малороссийские песни” Михайла Максимовича.
На цьогорічних Колессівських читаннях пропонуємо порушити проблему
едиції фольклорних матеріалів у таких аспектах:

Михайло Максимович – збирач, упорядник, видавець творів фольклору;
проблеми фольклорних містифікацій;
уснословесна та музична текстологія;
едиція фольклорної спадщини: минуле, сучасність, перспективи.

Для виступів у Читаннях організаційний комітет запрошує дослідників з України і зарубіжжя.
Засідання, дискусії та форум Читань відкриті для усіх зацікавлених.
Колессівські читання відбуватимуться на Кафедрі української фольклористики...

Читати »

Подарунок рідній Кафедрі

01.07.2017 | 14:28

Співробітники Кафедри української фольклористики і Лабораторії фольклористичних досліджень висловлюють щиру подяку Юрієві Герасименку – генеральному директору продюсерської компанії Susy Production – за підтримку дослідницьких проектів Кафедри.
16 червня 2017 року Юрій Герасименко подарував Кафедрі комплект із п’яти якісних цифрових диктофонів Zoom H1n. Цей подарунок виявився вельми символічним – саме напередодні щорічних фольклористичних експедицій, у які Кафедра виряджає своїх викладачів та студентів філологічного факультету спеціалізації “фольклористика”.
Подаровані цифрові диктофони стали суттєвим поповненням наявного арсеналу звукозаписувальної апаратури Кафедри (який, на жаль, не оновлювався уже...

Читати »

Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси поповнився новими фольклорними матеріалами з Волині

21.05.2017 | 18:48

Нещодавно фонди Фольклорного архіву Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси поповнилися цікавим фольклорним матеріалом з Волині.
Упродовж 23–25 квітня 2017 року доц. Андрій Вовчак у рамках збирацької діяльності Лабораторії фольклористичних досліджень взяв участь у фольклористичній тематичній експедиції на Волинь (Рожищенський район Волинської області). Експедицію ініціювала Ірина Клименко (кандидатка мистецтвознавства, завідувачка Київської лабораторії етномузикології Національної музичної академії України імені Петра Чайковського) з метою уточнення географії поширення обрядових мелотипів у центральних районах Волині (з цих теренів етномузикологи не мають достатньо джерельного матеріалу)...

Читати »